Ухвала суду № 38529126, 29.04.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16427/13-ц

Провадження № 22-ц/779/935/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Фединяка В.Д.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" -

Ткачука Л.М., представника ОСОБА_4 -

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 лютого 2014 року -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пред'явило позов до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору від 27.09.2007 року зі змінами від 23.11.2007 року та 22.02.2008 року, утворилась заборгованість, яка станом на 14.08.2013 року становить 1050245,30 грн. Посилаючись на те, що в добровільному порядку ОСОБА_6 повертати вищевказану заборгованість відмовляється, позивач просив стягнути з ОСОБА_4, який являється поручителем за договором поруки від 24.01.2011 року, укладеного в забезпечення виконання умов кредитного договору, заборгованість у розмірі 1050245,30 грн та 3441 грн сплаченого судового збору.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 лютого 2014 року в задоволенні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи. Судом, на думку апелянта, не було враховано того, що п.п. 6.1 договору поруки встановлено строк припинення поруки з вказівкою на подію, а саме до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором, а відповідальність поручителя припиняється після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі. Тому апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що в укладеному договорі поруки не визначений строк його виконання. Крім того, зазначає апелянт, в договорі кредиту вказано, що строк його дії встановлюється з дати його укладення до повного повернення банку всієї суми кредиту, що виключає твердження позивача, що строк кредитного договору встановлений моментом пред'явлення вимоги. Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечив, просить рішення в даній справі залишити в силі, вважаючи його законним і обгрунтованим.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції прийшов до висновку, що зобов'язання ОСОБА_4 за договором поруки слід вважати припиненими, оскільки в договорі поруки не визначено строк його виконання, а вимогу до нього про сплату заборгованості пред'явлено банком після спливу шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України. З таким висновком суду погоджується і колегія суддів, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 27.09.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №010/14-10-698 про надання останньому 1172000 грн кредитних коштів зі сплатою 12,5% річних за користування та кінцевим терміном погашення до 26.09.2012 року (копія договору - а.с.7-10). В забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 24.01.2011 року було укладено договір поруки №12/42-0-1/11-005, за яким останній зобов'язався відповідати перед банком по борговим зобов'язанням ОСОБА_6 за договором кредиту (а.с.16-17). При цьому, в даному договорі поруки не визначено конкретного строку його дії, а тільки вказано, що його дія триває до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, а відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Встановлено, що ОСОБА_6 належно не виконував умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 14.08.2013 року утворилась загальна заборгованість на суму 1050245,30 грн.

02 жовтня 2013 року поручителю ОСОБА_4 було направлено вимогу про виконання зобов'язань за договором поруки та необхідність погашення заборгованості, що підтверджено копією вказаної вимоги (а.с.18).

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В підпункті 2 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено , що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Враховуючи те, що договором кредиту визначений строк виконання основного зобов'язання - 26.09.2012 року, а вимога до поручителя про необхідність погашення заборгованості за договором кредиту була пред'явлена 02.10.2013 року, тобто після закінчення шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній справі ухвалив рішення з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-314, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 27 лютого 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

В.Д. Фединяк