Рішення № 38524485, 09.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" квітня 2014 р. Справа № 911/623/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан», м. Одеса

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3

про стягнення 35760,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко А.Г., уповноважений, довіреність від 02.12.2013р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Німфан», м. Одеса звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 18.02.2014р. до відповідача -фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3, в якій просить суд стягнути з відповідача сплачені позивачем відповідачу кошти за обумовлені сторонами але не виконані роботи та не поставлені товари в сумі 35760,00 грн., а також покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 1827,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач (замовник) передоплатою сплатив відповідачу всього 35760,00 грн. за виставленими відповідачем рахунками від 29.07.2013р., від 07.08.2013р. та від 27.09.2013р. за поставку матеріалів та комплектуючих та виконання робіт з ремонту двигунів. В порушення своїх зобов'язань відповідач обумовлені договором роботи для позивача не виконав, матеріали та комплектуючі не поставив. Позивач звертався до відповідача з претензією від 09.12.2013р. № 09/12/13 з вимогою повернути отримані кошти, яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення. Оскільки вимоги позивача відповідачем задоволені не були, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму в судовому порядку на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою від 27.02.2014р. порушено провадження у справі № 911/623/14 та призначено справу до розгляду.

Представник відповідача в судові засідання 18.03.2014р., 02.04.2014р. та 09.04.2014р. не з'являвся, вимоги суду, не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подавав.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві (яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно залученого до матеріалів справи Спеціального витягу з ЄДР від 26.02.2014р. № 18246093) копії ухвал від 27.02.2014р., від 18.03.2014р. та від 02.04.2014р. рекомендованим листом з повідомленням. Зазначені поштові відправлення повернуті підприємством зв'язку на адресу суду із посиланням на відсутність адресата.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан», м. Одеса (далі по тексту - ТОВ «Німфан») до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд ВСТАНОВИВ:

як вбачається з матеріалів справи, відповідач ФОП ОСОБА_1 надав позивачу ТОВ «Німфан» рахунки на оплату робіт з ремонту двигунів, та придбання необхідних для цього матеріалів та комплектуючих, а саме:

від 29.07.2013р. № 290713/1 на суму 12970,00 грн.;

від 07.08.2013р. № 070713/1 на суму 8990,00 грн.

від 27.09.2013р. № 270913/1 на суму 26740,00 грн., всього на суму 48700,00 грн.

Копії рахунків залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з копій платіжних доручень та довідки АК «Банк «Південний» від 21.03.2014р. № 0-50-9123 БТ, позивач ТОВ «Німфан» сплатив відповідачу грошові кошти всього в сумі 35760,00 грн. (призначення платежу - передоплата за ремонт двигуна згідно вищевказаних рахунків), а саме сплатив:

платіжним дорученням від 29.07.2013р. № 648 суму 12970,00 грн.;

платіжним дорученням від 08.08.2013р. № 689 суму 8990,00 грн.;

платіжним дорученням від 10.10.2013р. № 879 суму 3800,00 грн.;

платіжним дорученням від 30.10.2013р. № 940 суму 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

За правовим змістом, відносини сторін є змішаним договором підряду та поставки. Згідно положень статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору підряду між сторонами зафіксований у вищеперерахованих рахунках та платіжних дорученнях, відповідно суд приходить до висновку про укладення між сторонами письмового договору підряду у спрощений спосіб, відповідно у відповідача виник обов'язок поставити позивачу необхідні матеріали та комплектуючі та виконати ремонтні роботи для позивача, а у позивача виник обов'язок прийняти та оплатити вказані роботи та матеріали та комплектуючі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до частини 2 ст. 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Суд ухвалами від 27.02.2014р., від 18.03.2014р., від 02.04.2014р. неодноразово витребовував у відповідача документи, що підтверджують належне виконання відповідачем зобов'язання (накладні, акти прийому-передачі наданих послуг тощо). Відповідач вимог суду не виконав, витребувані судом документи не подав, доказів закупки запчастин та виконання робіт для позивача суду не представив.

За таких обставин, суду не подано доказів того, що відповідач у розумний строк здійснив поставку матеріалів та комплектуючих та приступив до виконання обумовлених сторонами робіт. Разом із тим, суду не подано доказів і того, що позивач звертався до відповідача з вимогою виконати передбачені домовленостями сторін зобов'язання в порядку ст. 530, 846 ЦК України.

Частина 4 ст. 849 ЦК України надає право замовнику у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Договір підряду становить певне виключення з загального правила зобов'язального права, яке передбачає неможливість односторонньої відмови від зобов'язань. Зазначені договори можуть бути розірвані замовником в односторонньому порядку, за певних умов, встановлених законом або договором, та з відповідними наслідками такої односторонньої відмови. Крім того, відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією від 09.12.2013р. № 09/12/13, в якій, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань та втратою інтересу до прийняття виконання у замовника, вимагав негайно повернути кошти в сумі 35760,00 грн. Про направлення зазначеної претензії свідчить залучена до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення від 09.12.2013р. Вказана претензія була повернута підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата, про що свідчить копія пріоритетного конверту від 09.12.2013р. з довідкою «Укрпошти» ф.20 (оригінали претензії, конверту з довідкою та повідомлення про вручення надані позивачем для огляду в судовому засіданні).

Як вбачається із залученого до матеріалів справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.02.2014р. № 18246093, поштова адреса відповідача в Єдиному державному реєстрі відповідач адресі, яка зазначена позивачем в позовній заяві, та адресі, на яку позивачем була направлена претензія від 09.12.2013р. № 09/12/13.

Відповідно до позиції, викладеної в пункті 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Відповідно до частини 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно до частин 2 та 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За таких обставин, судом встановлено, що договір було розірвано з ініціативи замовника і зобов'язання сторін припинилися в день оформлення підприємством зв'язку довідки про неможливість вручення адресату претензії від 09.12.2013р. № 09/12/13, а саме з 12.12.2013р. (згідно штемпелю на довідці ф.20 про причини повернення, доданій до пріоритетного конверту від 09.12.2013р.)

Частина 4 ст. 849 ЦК України надає право замовнику у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Суду не було подано жодних доказів того, що відповідачем виконано якусь частину обумовлених робіт з ремонту двигунів.

Суд зазначає, що в даному випадку завдані відповідачу збитки могли б складатися з вартості придбаних для позивача матеріалів та комплектуючих, яку позивач мав би відшкодувати відповідачу, відмовляючись від договору в порядку частини 4 ст. 849 ЦК України.

Однак, суду не подано доказів того, що відповідачем було здійснено витрати на закупку матеріалів та комплектуючих, необхідних для ремонту, та зазначених у виставлених позивачу рахунках.

Відповідно до частин 1, 2, пункту 3 частини 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення даної статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.

Отже, враховуючи встановлення судом факту припинення зобов'язань сторін з 12.12.2013р., в рахунок виконання яких позивачем була сплачена відповідачу спірна сума коштів як аванс на придбання запчастин та виконання робіт, судом встановлено факт того, що підстави набуття та збереження спірних грошових коштів в сумі 35760,00 грн. у відповідача відпали, а отже відповідач повинен повернути позивачу безпідставно збережене майно - грошові кошти, відповідно до ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан» повністю, приймає рішення про стягнення з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1» заборгованості в сумі 35760,00 грн., яка складається з суми передоплати за матеріали та комплектуючі та роботи по ремонту двигунів. У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 629, частиною 3 ст. 651, частинами 2,3 ст. 653, ст.ст. 693, 837, частиною 2 ст. 846, частиною 4 ст. 849, ст.1212 ЦК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан» задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан» (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 42, кв. 2, ідентифікаційний код 33812613)

35760,00 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят гривень нуль копійок) передоплати,

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 05.05.2014р.