Рішення № 38524338, 29.04.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 р. Справа № 909/378/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. при секретарі судововго засідання Левицький О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: СПД ОСОБА_2

АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон"

вул. Вербова, 9/3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,77400

адреса для листування: вул.Зелена, 9, м.Львів, 79005

про стягнення заборгованості у сумі 119 748,59грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність від 27.04.14)

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява (вх.№ 5216/14 від 11.04.14) СПД ОСОБА_2 до ТОВ "Еталон" про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 132 224,51 грн.

Ухвалою суду від 14.04.14 провадження у справі було порушено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.04.14.

Представник позивача з'явився в судове засідання, подав заяву про зменшення позовних вимог в частині пені в розмірі 12 475,92 грн. та пояснив, що відповідно до договору підряду, укладеного із відповідачем 21.05.12, позивачем виконано роботи із благоустрою території сервісної зони "Б" міжнародного пункту пропуску "Рава-Руська" на загальну суму 248 192,72 грн. Всупереч умовам договору відповідач оплатив вартість робіт тільки частково і відповідно до акту звірки розрахунків станом на 30.11.2013 заборгованість становить 113 192,72 грн., яку просить стягнути в судовому порядку. Одночасно позивачем здійснено розрахунок 3% річних в сумі 2 820,52 грн та інфляційних нарахувань в сумі 3 735,35 грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх.№6047/14 від 29.04.14), у відповідност до норм ст.22 ГПК України суд приймає її до розгляду і розгляд позовних вимог здійснюється відповідно до вказаної заяви, зокрема, позивач просить стягнути з ТОВ "Еталон" 116 928,07 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції та 2 820,52 грн 3% річних, загалом 119 748,59грн. При цьому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір" суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 249,51 грн. судового збору, сплаченого ним згідно квитанції №1 від 03.04.2014, про що винести ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням (вх.№5638/14 від 22.04.14, а.с.2), відзив на позов не подав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, дослідивши оригінали доданих до позовної заяви документів, суд встановив, що між позивачем як Підрядником та відповідачем як Замовником уладено договір підряду №1 від 21.05.2012 (а.с.10). Відповідно до п.1.1 Договору Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати окремі види будівельних робіт із благоустрою території та інші будівельні роботи сервісної зони "Б" міжнародного пункту пропуску "Рава-Руська" Жовківського району Львівської області згідно з узгодженою документацією, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами даного Договору.

Як визначено розділом 6 Договору, вартість робіт встановлена на підставі домовленості сторін, відображена в кошторисі, та складає 799 425,07 грн. Замовник зобов'язується сплатити вказану суму на умовах попередньої оплати в розмірі 60% впродовж 3-х банківських днів з моменту підписання Договору, а решту - протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до кошторису, що оформлено як додаток №1 до Договору, вартість робіт по укладанню тротуарної плитки та поребрика визначено 248 192,72 грн, вартість матеріалів Замовника визначено 551 232,35 грн. (а.с.14).

Згідно акту виконаних робіт за червень 2012 року Підрядником виконано, а Замовником прийнято роботи по укладанню тротуарної плитки та поребрика на об'єкті: "Благоустрій території сервісної зони "Б" міжнародного пункту пропуску "Рава-Руська" Жовківського району Львівської області"; визначено до оплати 248 192,72 грн. (а.с.15)

Позивачем роботи оплачено частково, а саме на суму 135 000,00 грн. Станом на 30.11.13 заборгованість становить 113 192,72 грн, що підтверджується сторонами актом звірки (а.с.16).

Позивач неодноразово звертався із вимогами до відповідача про сплату заборгованості, а саме: від 30.10.13, 02.09.13, 30.11.13 (а.с.25-27), однак заборгованість не погашена, доказів у спростування даного твердження відповідачем не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином.

Зважаючи на вищевикладене, із врахуванням усіх обставин справи, оцінивши докази у справі у відповідності до чинного законодавства України, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач будь-яких доказів наявності недоліків щодо виконаної роботи підрядником-позивачем по справі суду не надав, а відтак зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт.

За таких обставин, оцінивши докази у справі у відповідності до чинного законодавства України, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості в сумі 113 192,72 грн.

Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься розрахунок позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 01.06.13 (дата останньої оплати 30.05.13) по 31.03.14 (а.с.17). Позивачем було нараховано відповідачу 2 820,52 грн. - 3% річних за весь час прострочення та 3 735,35 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Вказаний розрахунок досліджено судом та здійснено перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань. Так, судом встановлено, що усі розрахунки здійснено вірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, заявлена вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 2 820,52 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 3 735,35 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі, у відповідності до чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 549, 625, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України. ст.43, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (вул. Вербова, 9/3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,77400; і.к. 33004211) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; і.к.НОМЕР_1) 116 928,07 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції, 2 820,52 грн 3% річних та 2 395,49 грн судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.05.14

Суддя Кобрин О.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кобрин О. М. 05.05.14