Вирок № 38523166, 05.05.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2811/14-к

Номер провадження 1-кп/404/228/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді Загреби І.В.,

при секретарі Дяченко К.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кіровограді угоду про примирення у кримінальному провадженні №12013040450001090, передану старшим прокурором прокуратури міста Кіровограда Кондрашової В.Ф. 01.04.2014 року за підозрою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого водієм ПП. «СервісКом», зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.1 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Кондрашової В.Ф.,

представника потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

до обвинуваченого запобіжний захід не обирався, суд -

Встановив:

Таким чином, ОСОБА_2 скоїв привласнення чужого майна, яке йому було ввірено та перебувало в його віданні, за наступних обставин.

19 липня 2013 року ОСОБА_2 прийнятий в ТОВ «ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС» на посаду водія автотранспортних засобів та за ним закріплено автомобіль марки «SKANIA» із державним номером НОМЕР_1.

Згідно робочої інструкції для водіїв вантажних автомобілів, яка затверджена Наказом №12 від 01.07.2008 року та договору про повну матеріальну відповідальність від 19.07.2013 року, ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність за ввірені йому матеріальні цінності та, у випадку виявлення недостачі, пошкодження, знищення, зниження якості товарно - матеріальних цінностей, виконує заправку транспортного засобу у встановленій формі і веде облік видатків з виконання вище вказаної діяльності.

Згідно подорожнього листа №691281 серія 12 ААФ від 21.09.2013 року ОСОБА_2 отримав завдання щодо перевезення автомобілем марки «SKANIA» із державним номером НОМЕР_1 вантажу з м. Одеса до м. Харкова. Для виконання завдання щодо перевезення автомобілем марки «SKANIA державним номером НОМЕР_1 вантажу ОСОБА_2 отримав начальника колони ОСОБА_4, паливну карту №0276204542 автозаправних станцій «WOG», на якій знаходився ліміт дизельного пального 600 літрів заправлення вантажного автомобіля «SKANIA» із державним номером НОМЕР_1.

ОСОБА_2 завдання щодо перевезення вантажу з м. Одеса до м. Харків не виконав, 23.09.2013 року о 14:26 год. залишив закріплений за ним автомобіль марки «SKANIA» із державним номером НОМЕР_1 на станцією шиномонтажу, який розташований в с. Вольне Дніпропетровській області.

В подальшому, ОСОБА_2, порушуючи вимоги договору про повну матеріальну відповідальність, вимоги робочої інструкції для водіїв транспортних засобів, діючи всупереч підписки матеріально відповідай особи, розуміючі, що йому ввірено для виконання завдання паливну карту №0276204542 автозаправних станцій «WOG» для заправлення вантажі автомобіля «SKANIA» із державним номером НОМЕР_1, вирішив за допомогою даної паливної карти, тобто за рахунок ТОВ «ЛАМАН ТРАНС - ЕКСПРЕС», отримати і привласнити 600 літрів дизельного палива, яке в подальшому обернути на свою користь. З цією метою 23.09.2013 року ОСОБА_2 прослідував до автозаправної станції «WOG», розташовується за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 171, де звернув до раніше не відомих йому водіїв вантажних автомобілів та запропонував здійснити заправку їх вантажних автомобілів, використовуючи паливну карту №0276204542 автозаправних станцій «WOG» та щоб вони, в свою чергу передали йому грошові кошти за відповідну кількість дизельного пального що останні погодилися. З урахуванням вказаних домовленостей, о 20:27 год. та о 21:07 год. ОСОБА_2 з ввіреної йому паливної карти, залив дизельне пальне до паливних баків вантажних автомобілів, що не належить йому об'ємом 300 літрів на суму 3087 гривень та об'ємом 300 літрів на суму 3087 гривень, за що від водіїв вантажних автомобілів - невстановлених досудовим слідством осіб отримав грошові суми в розмірі 3087 гривень та 3087 гривень, чим спричинив збитки ТОВ «ЛАМАН ТРАНС-СЕРВІС» на загальну суму 6174 гривень. Вище зазначену грошову суму в розмірі 6174 гривні ОСОБА_2 привласнив та розпорядився нею на власний розсуд.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов до суду разом із угодою про примирення, яку укладено 27 березня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_2 та представником потерпілого ОСОБА_3

За умовами угоди підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнає свою вину у вчиненні раніше зазначеного кримінального правопорушення, зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні, відшкодував збитки потерпілій стороні ТОВ «ЛАМАН ТРАНС - ЕКСПРЕС» в особі представника потерпілого ОСОБА_3 в повному обсязі шляхом повернення грошової суми у розмірі 6174 грн., а представник потерпілого від висунення вимог та претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 у рамках даного кримінального провадження відмовилася. При цьому, підозрюваним ОСОБА_2 та представником потерпілого ОСОБА_3, узгоджено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Заслухавши думку прокурора, яка вважала за можливе затвердити угоду про примирення, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України, обвинуваченого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, які наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ст.473 ч.1, ст.474 ч.5 КПК України їм роз'яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_2 зазначив, що повністю визнає вину у кримінальному правопорушенні, вказаному у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, суд вважає, що угода про примирення підлягає затвердженню, виходячи з наступного.

Укладена у кримінальному провадженні угода про примирення відповідає вимогам ст.468 ч.1 п.1, ст.469 ч.ч.1, 3, 5, ст.471, ст.474 ч.ч.5-6 КПК України, невідповідність угоди вимогам ст.474 ч.7 КПК України у суді не встановлена, зокрема: дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ст.191 ч.1 КК України, як привласнення чужого майна, яке йому було ввірено та перебувало в його віданні; умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні; міра покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, узгоджена сторонами, відповідає вимогам ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання, до яких відноситься щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 надав суду усну згоду на застосування відносно нього ст. 1 п. «в» Закону України « Про амністію у 2014 році», а саме звільнення його від відбування покарання як особи, засудженої за умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлений батьківських прав, який на день набрання чинності цим Законом, тобто 19.04.2014 року має дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.к.п.94-95 т.2, а. к. п. 46 т.1), за відсутності обмежень, передбачених ст. 8 вказаного Закону, а тому підлягає звільненню від відбування покарання у виді штрафу з вказаних підстав.

Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України, процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 1- 10 Закону України« Про амністію у 2014 році», Законом України « Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -

Ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 27 березня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_2 та представником потерпілого ТОВ «ЛАМАН ТРАНС-СЕРВІС» ОСОБА_3, у м. Кіровограді у кримінальному провадженні №12013040450001090.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.1 КК України, та призначити йому покарання за ст. 191 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. на користь держави.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень на підставі ст. 1 п. «в» Закону України « Про амністію у 2014 році».

Речові докази у кримінальному провадженні №12013040450001090 - залишити на зберігання протягом усього часу зберігання матеріалів судового провадження.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда І.В. Загреба