Постанова № 38519415, 28.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 р. Справа № 805/4181/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

11 год. 00 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вжити певні заходи

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заявлено позов до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності з виконання вимог, виданих управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-436у від 7 травня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1194 грн. 03 коп., від 3 липня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6943 грн. 77 коп. неправомірною та зобов'язання вжити дієві заходи з примусового виконання вимог, виданих управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-436у від 7 травня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1194 грн. 03 коп., від 3 липня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6943 грн. 77 коп. шляхом направлення запитів до обліково-реєстраційних установ, винесення постанови про привід боржника через органи внутрішніх справ, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 3 липня 2013 року та від 11 грудня 2013 року, звернення стягнення на пенсію боржника.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що провадженні відповідача знаходяться вимоги № Ф-436у від 7 травня 2013 року та від 3 липня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області. Просив визнати бездіяльність відповідача з виконання спірних вимог неправомірною та зобов'язати його вжити дієві заходи з примусового виконання вимог передбачених нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач через канцелярію суду 28 квітня 2014 року надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач у судові засідання 15 квітня 2014 року та 28 квітня 2014 року не з'явився, про час, дату та місце слухання справи належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи. Через канцелярію суду електронною поштою 15 квітня 2014 року надіслав заяву, у якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу у відсутності представника. До заяви долучив запити державного виконавця до Державної сільськогосподарської інспекції, начальника ВДАІ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області, начальника Держкомземства у Волноваському районі, постанову про зведене виконавче провадження, постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

11 червня 2013 року Відділом Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції (ВДВС Волноваського РУЮ) прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №38414963 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Волноваському районі недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1194 грн. 03 коп. за виконавчим документом - вимогою № Ф-436у від 7 травня 2013 року.

26 липня 2013 року відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №39131266 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Волноваському районі недоїмки в сумі 6943 грн. 77 коп. за виконавчим документом - вимогою № Ф-436у від 3 липня 2013 року.

Постановою державного виконавця ВДВС Волноваського РУЮ від 26 липня 2013 року виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 з примусового виконання вимоги № Ф-436у об'єднані у зведене виконавчого провадження за №1383/5.

З протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у Відділі Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції від 18 березня 2014 року вбачається, що запити до БТІ, МРЕВ, ДПІ, згідно даних боржника - не направлялись, відповіді з ВЗР, ДРРПМН не надходили. 26 липня 2013 року прийнята постанова про арешт майна боржника та заборону його відчуження. З висновків вбачається, що державним виконавцем не забезпечено виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: порушено строк надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, порушено строк початку примусового виконання рішення, не здійснено виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності та вилучення готівки, не здійснено вихід за місцем мешкання боржника, не здійснено привід боржника через органи внутрішніх справ, не направлено подання до суду щодо обмеження боржника у виїзді за межі України. Майновий стан боржника не встановлено, повторно не направлено запити для встановлення майнового стану боржника та наявності розрахункових рахунків. 28 жовтня 2013 року начальнику ВДВС Волноваського РУЮ була направлена скарга про бездіяльність державного виконавця. Станом на 12 березня 2014 року постанова про результати перевірки виконавчого провадження про стягнення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску не надійшла. Виконавчі дії проводяться не в повному обсязі. Зазначений протокол підписаний державним виконавцем відділу ДВС Переваловою А.О.

3 липня 2013 року (вих. №7733) позивач звернувся із клопотанням до відповідача із проханням здійснити проведення виконавчих дій у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: встановити майновий стан боржника, у тому числі і за місцем мешкання, у разі наявності майна звернути на нього стягнення, встановити можливі розрахункові рахунки, у разі наявності звернути стягнення на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках, встановити місце праці боржника, уразі наявності звернути стягнення на заробітну плату (заробіток), здійснити вилучення готівкових коштів за місцем здійснення підприємницької діяльності, направити подання до суду щодо обмеження боржника у виїзді за межі України та про вжиті виконавчі дії повідомити УПФУ у Волноваському районі Донецької області, у встановлений законодавством термін. Зазначене клопотання було отримано відповідачем 4 липня 2013 року.

11 грудня 2013 року (вих. №15245/06) Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулось із клопотанням до відповідача щодо здійснення виконавчих дій з примусового стягнення заборгованості, а саме: здійснити вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності боржника та вилучити готівкові кошти відповідно до вимог пункту 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

17 січня 2014 року (вих. №672/02) позивач звернувся із клопотанням до відповідача із проханням звернути стягнення на пенсію боржника відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Примусове виконання рішень в Україні відповідно до Законів України «Про державну виконавчу службу» № 202/98-ВР від 24 березня 1998 року та «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець, як посадова особа державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України «Про Державну виконавчу службу» зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на статтю 6 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 цієї статті встановлені права та обов'язки державних виконавців, до яких входить, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як передбачено нормою статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Судом встановлено, що відповідачем були направлені запити від 5 березня 2014 року до Державної сільськогосподарської інспекції (вих. № 1383/5) стосовно надання інформації про наявність зареєстрованої сільськогосподарської (будівельної) техніки, належної на праві власності ОСОБА_1, до начальника ВДАІ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області (вих. №1383/5) стосовно надання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів, належних на праві власності ОСОБА_1, до начальника Держкомземства у Волноваському районі (вих. №1383/5) стосовно надання інформації про наявність зареєстрованих земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_1

Постановою державного виконавця ВДВС Волноваського РУЮ від 22 січня 2014 року №1383/5 встановлено, що боржник - ОСОБА_1 отримує пенсію в УПФУ у Волноваському районі, внаслідок чого постановлено звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, проводити щомісячне утримання до сплати боргу з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.

Таким чином, враховуючи наявність вищезазначеної постанови ВДВС Волноваського РУЮ від 22 січня 2014 року №1383/5, тобто вчинення державним виконавцем заходів з примусового виконання спірних вимог шляхом звернення стягнення на пенсію боржника - ОСОБА_1, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Як було зазначено судом, виконавчі провадження було відкрито постановами ВДВС Волноваського РУЮ 11 червня 2013 року та 26 липня 2013 року. Постановою державного виконавця ВДВС Волноваського РУЮ від 26 липня 2013 року виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 з примусового виконання вимоги № Ф-436у об'єднані у зведене виконавчого провадження за №1383/5. На час розгляду справи у суді, спірні вимоги № Ф-436у є невиконаними у повному обсязі. Тобто відповідачем, зокрема, порушені строки проведення виконавчих дій з виконання спірних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не були прийняті міри щодо здійснення примусового виконання спірних вимог № Ф-436у від 7 травня 2013 року та від 3 липня 2013 року протягом усього часу, що вони перебувають у провадженні.

На підставі викладеного, враховуючи порушення строку здійснення виконавчого провадження та відсутність доказів вжиття дієвих заходів, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності з виконання вимог, виданих управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-436у від 7 травня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1194 грн. 03 коп., від 3 липня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6943 грн. 77 коп. неправомірною та зобов'язання вжити дієві заходи з примусового виконання вимог, виданих управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-436у від 7 травня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1194 грн. 03 коп., від 3 липня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6943 грн. 77 коп. шляхом направлення запитів до обліково-реєстраційних установ, винесення постанови про привід боржника через органи внутрішніх справ, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 3 липня 2013 року та від 11 грудня 2013 року, звернення стягнення на пенсію боржника, задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимог, виданих управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-436у від 7 травня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1194 грн. 03 коп., від 3 липня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6943 грн. 77 коп.

Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити дієві заходи з примусового виконання вимог, виданих управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-436у від 7 травня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1194 грн. 03 коп., від 3 липня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6943 грн. 77 коп. шляхом направлення запитів до БТІ, державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, та боржникові, витребування запитів з МРЕВ, винесення постанови про привід боржника через органи внутрішніх справ, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 3 липня 2013 року та від 11 грудня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 28 квітня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.