Постанова № 38518522, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2014 року 13:11 № 826/3351/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»

до

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про

визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 26.02.2014 року №1654-25, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (надалі – позивач або ПІІ «Лукойл-Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі – відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.02.2014 року №1654-25.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 07.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що оскаржувана податкова вимога винесена безпідставно, оскільки сума орендної плати в розмірі 270 036,74 грн., сума якої вказана у вищезазначеній податковій вимозі, була помилково сплачена ПІІ «Лукойл-Україна» у період з січня 2009 року по травень 2012 року за договором оренди землі №06/1065, яка повернена Державною казначейською службою на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2013 року у справі №916/43/13-г, та за твердженнями представника позивача, не може бути обрахована в якості податкового боргу ПІІ «Лукойл-Україна».

У судове засідання 07.04.2014 року з’явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд у судовому засіданні 07.04.2014 року на підставі положень ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка та експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

При цьому, 14.04.2014 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, зі змісту яких вбачається, що 21.02.2014 року Управлінням Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на підставі рішення Господарського суду в Одеській області по справі №916/43/13-г здійснено перекид коштів у сумі 270 036,74 грн. на розрахунковий рахунок ПІІ «Лукойл-Україна». Проте, у зв’язку з викладеним вище, представник відповідача стверджує, що за 2008-2011 роки ПІІ «Лукойл-Україна» не було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області уточнюючих декларацій по сплаті податку за землю на зменшення відрахувань, а, відтак, за позивачем обраховується недоїмка у розмірі 270 036,74 грн.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись з письмовими запереченнями відповідача проти позову, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області сформовано податкову вимогу від 26.02.2014 року №1654-25, в якій вказано, що станом на 25.02.2014 року сума податкового боргу ПІІ «Лукойл-Україна» за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 270 036,74 грн., з яких сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за основним платежем складає 270 036,74 грн.

Вважаючи оскаржувану податкову вимогу від 26.02.2014 року №1654-25 протиправною, а, отже, такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (надалі – ПК України), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної податкової вимоги від 26.02.2014 року №1654-25, остання сформована у зв’язку з наявністю станом на 25.02.2014 року суми податкового боргу ПІІ «Лукойл-Україна» за узгодженими грошовими зобов’язаннями з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 270 036,74 грн.

Водночас, приписами ст. 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, правовідносини щодо нарахування та сплати якої врегульовано розділом XIII Податкового кодексу України.

У силу положень п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

При цьому, п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України передбачено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2013 року у справі №916/43/13-г за позовом ПІІ «Лукойл-Україна» до Одеської міської ради за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Департаменту фінансів Одеської міської ради, про стягнення, копія якого наявна у матеріалах справи та яке, відповідно до копії наявного у матеріалах справи наказу від 01.04.2013 року у справі №916/43/13-г, набрало законної сили 01.04.2013 року, з посиланням на рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2012 року у справі №26/17-5182-2011, в якому зроблено висновок, що договір оренди землі №06/1065 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, тобто 02.07.2008 року, на підставі чого та враховуючи, що після закінчення строку дії договору оренди землі №06/1065 ПІІ «Лукойл-Україна» продовжувало сплачувати орендну плату за землю та сплатило у період з січня 2009 року по травень 2012 року 270 036 грн. 74 коп., вирішено стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572, б/р 26009200340019 в ПАТ «Сітібанк», МФО 300584) надмірно сплачені платежі у сумі 270 036 грн. 74 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 5 400 грн. 73 коп.

Надалі, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2013 року у справі №916/43/13-г, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року, ухвалено змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 14 березня 2013 року по справі №916/43/13-г шляхом стягнення з місцевого бюджету міста Одеси на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572, б/р 26009200340019 в ПАТ «Сітабанк», МФО 300584) надмірно сплачених платежів у сумі 270 036 грн. 74 коп., витрат по сплаті судового збору у сумі 5 400 грн. 73 коп.

З огляду на все викладене вище вбачається, що договір оренди землі №06/1065 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, тобто 02.07.2008 року, при цьому, після закінчення строку дії договору оренди землі №06/1065 ПІІ «Лукойл-Україна» продовжувало сплачувати орендну плату за землю та сплатило у період з січня 2009 року по травень 2012 року 270 036 грн. 74 коп., у зв’язку з чим рішенням суду стягнуто з місцевого бюджету міста Одеси на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572, б/р 26009200340019 в ПАТ «Сітабанк», МФО 300584) надмірно сплачених платежів у сумі 270 036 грн. 74 коп., витрат по сплаті судового збору у сумі 5 400 грн. 73 коп., на підставі чого Управлінням Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області здійснено перерахування коштів у сумі 270 036,74 грн. на розрахунковий рахунок ПІІ «Лукойл-Україна».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2013 року у справі №916/43/13-г обставини, суд дійшов висновку, що у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області відсутні підстави для формування оскаржуваної податкової вимоги від 26.02.2014 року №1654-25, оскільки у ПІІ «Лукойл-Україна» не виникло заборгованості з орендної плати з юридичних осіб, як те стверджує відповідач, а, враховуючи обставини даної справи, відбулося перерахування коштів як надмірно сплачених платежів у сумі 270 036 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26.02.2014 року №1654-25.

3. Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (ідентифікаційний код: 30603572, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68) судові витрати з видатків Державного бюджету України, спрямованих на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (ідентифікаційний код: 38723378, адреса: 65012, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, 7) у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок