Постанова № 38518492, 19.11.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року справа № 811/3138/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г. та представників:

позивача: Борисової Н.С.;

відповідача-1: Загороднього І.В.;

відповідача-2: Антонова А.А.;

відповідача-3 Владико О.П.;

третьої особи: Жабського Д.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Зоря"до відповідача 1 відповідача 2 відповідача 3 третя особаКіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Саторі-С"прозобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Зоря" звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та Реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Саторі-С", в якому просить: 1.визнати дії Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" незаконними та протиправними; 2.визнати дію договорів оренди укладених між ФГ "Білецька Т.М." та громадянами припиненими в зв'язку повною ліквідацією юридичної особи - орендаря на підставі постанови Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013 року по справі №5013/1998/11 та зобов'язати Реєстраційну службу Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області скасувати державну реєстрацію таких договорів; 3.визнати недійсною, неправомірною, незаконною, подвійною державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених із ФГ "Білецька Тетяна" та громадянами; 4.зобов'язати Реєстраційну службу Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених із СФГ "Білецька Т.М." та громадянами; 5.зобов'язати Реєстраційну службу Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених із ФГ "Білецька Тетяна" та громадянами; 6.зобов'язати Реєстраційну службу Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області зареєструвати договори оренди землі, укладені між ТОВ АФ "Зоря" та громадянами.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року відкрито провадження у справі №811/3140/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 жовтня 2013 року.

05 листопада 2013 року в судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про залучення в якості відповідача третю особу - Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року задоволено клопотання представника позивача про залучення в якості відповідача третю особу - Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, наступне судове засідання призначено на 19 листопада 2013 року.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що в період 2012-2013 років уклав з громадянами договори оренди земельних ділянок, що розташовані на території Жовтневої сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області. Дані договори у липні 2013 р. були передані Відповідачу 2 для проведення державної реєстрації. В період з 29 липня по 13 серпня 2013 року Відповідач 2 офіційно видав на кожний договір рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що на спірні земельні ділянки вже зареєстровано договори оренди землі із ФГ «Білецька Тетяна». Позивач зазначав, що протягом 2008 року між зазначеними громадянами та СФГ «Білецька Т.М.» було укладено та зареєстровано договори оренди терміном на 10 років. Не зважаючи на те, що дані договори було зареєстровані, термін дії договорів ще не сплив Відповідач 1 в період 2009 року здійснює подвійну державну реєстрацію договорів оренди, земельних ділянок з тими ж орендодавцями із зовсім іншою юридичною особою - Фермерським господарством «Білецька Тетяна». 18.06.2013 р. господарська діяльність СФГ «Білецька Т.М.» припинена за рішенням Господарського суду Кіровоградської області. 27.04.2010 р. господарська діяльність ФГ «Білецька Тетяна» також припинена шляхом реорганізації. Позивач зазначає, що спірними земельними ділянками незаконно користується юридична особа ТОВ «Саторі-С», яка називає себе правонаступником усіх прав ФГ «Білецька Тетяна».

В судовому засіданні 19 листопада 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представники відповідачів та третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечили та зазначили, що спірні дії не порушують прав позивача, а відповідачі діяли в межах та на підставі, що передбачені законодавством.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що у липні 2013 року ТОВ "Зоря" подала до Реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області договори оренди земельних ділянок, що розташовані на території Жовтневої сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області для проведення державної реєстрації.

В період з 29 липня по 13 серпня 2013 року Реєстраційна служба Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області на кожен договір оренди земельної ділянки прийняло рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що на спірні земельні ділянки вже зареєстровано договори оренди землі із ФГ «Білецька Тетяна» (т.1, а.с.51-124).

В 2008 році між громадянами, які є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Жовтневої сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області та СФГ «Білецька Т.М.» укладено та зареєстровано договори оренди терміном на 10 років.

В 2009 році Кіровоградська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" здійснила державну реєстрацію договорів оренди, земельних ділянок з тими ж орендодавцями з юридичною особою - Фермерським господарством «Білецька Тетяна».

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013 року по справі №5013/1998/11 господарська діяльність СФГ «Білецька Т.М.» припинена.

27.04.2010 року господарська діяльність ФГ «Білецька Тетяна» припинена шляхом реорганізації - правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Саторі-С" (т.2 а.с.3).

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу вищезазначеної процесуальної норми суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства обумовлені головним обов'язком держави - утвердження і забезпечення прав і свобод людини (стаття 3 Конституції України). Правовою основою для визначення завдань адміністративного судочинства є положення:1) частин першої і другої статті 55 Конституції України про те, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; 2) статті 2 і частини першої статті 6 Закону України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 року про те, що суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Адміністративне судочинство, згідно з частиною першою зазначеної статті, спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Суд звертає увагу на те, що у вищезазначеній статті та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки правового, або інакше - легітимного, тобто законного інтересу.

Права, свободи та інтереси, які захищають адміністративні суди, можуть бути різноманітними (від конституційних до цивільних). Тому при визначенні об'єкту захисту в адміністративному судочинстві не можна обмежуватися категорією "суб'єктивні публічні права". Важливо, щоб порушення прав, свобод та інтересів (публічних чи цивільних) відбулося у публічно-правових відносинах та виходило від суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій.

У переважній більшості випадків захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Предметом даного спору є вимога позивача визнати недійсною первинну та вторинну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок укладених між громадянами, які є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Жовтневої сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області та третьою особою, визнати дію даних договорів припиненими, скасувати реєстрацію.

Підставами поданого позову є, як стверджує позивач порушене його право у вигляді неможливості здійснити реєстрацію договорів оренди земельних ділянок укладених в 2013 році з громадянами, які є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Жовтневої сільської ради, Новомиргородського району, оскільки на дані земельні ділянки вже незаконно зареєстровані договори оренди в 2009 році.

Реалізуючі передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсною первинну та вторинну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок укладених між громадянами, та третьою особою - ТОВ "Саторі-С", визнати дію даних договорів припиненими, скасувати реєстрацію, не будучи стороною за цими договорами, зобов'язаний довести, яким чином оспорювані ним дії та договори порушують (зачіпають) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Однак, звертаючись до суду із даним позовом, позивач всупереч наведених вище вимог, не наводить в чому полягає порушення його прав та законних інтересів, для захисту яких він звернувся до суду, а лише стверджує про те, що відповідачами вчинені незаконні дії які порушують його права та права громадянами, які є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Жовтневої сільської ради та уклали в 2009 році договори оренди.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 р. № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Досліджуючи правовідносини у справі, суд встановив, що ТОВ "Саторі-С" та громадяни з якими укладено договори оренди до суду про визнання недійсними договорів або скасування їх реєстрації не зверталися. ТОВ "Зоря" не є стороною даних договорів. ТОВ "Саторі-С" на виконання укладених договорів оренди землі в 2009 року здійснює орендну плату, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, видатковими касовими ордерами, відомостями на виплату грошей, довіреностями, платіжними дорученнями та актами приймання - передачі виконаних робіт (т.4, а.с.2- т.6, а.с.111).

Суд звертає увагу, що неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. А правильніше - те, яке особа вважає порушеним, тому що встановлювати, порушене це право чи ні, слід суду.

Порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, чого у ТОВ "Зоря" не відбувалося.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року №2 визначено, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. Якщо ж права, свободи та інтереси позивача не були порушені, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд не вбачає порушеного права, свобод та інтересів позивача. Натомість суд приходить до висновку, що доводи та мотиви позивача ґрунтуються не на вимогах законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, Кіровоградський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Зоря" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі "Зоря" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складений 24.11.2013р.

Суддя Р.В. Жук