Рішення № 38517102, 30.04.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4946/13-ц Провадження № 22-ц/772/883/2014Головуючий в суді першої інстанції:ОСОБА_1Категорія: 27 Доповідач: Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Жданкіна В.В., Нікушина В.П.

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (далі - ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива») про стягнення коштів та за зустрічним позовом ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,

за апеляційною скаргою ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 лютого 2014 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення коштів у розмірі 321 000,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 14 січня 2013 року він уклав договір банківського вкладу № 163661 із банком ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на суму вкладу 1 000,00 гривень (далі - Договір). Крім того, 14.01.2013 року між сторонами укладено додатковий договір без номера до договору банківського вкладу №163661 та поповнено попередній вклад на 321 000,00 грн. (далі - Додатковий договір).

Пунктом 1.5 Договору передбачено право часткового зняття суми вкладу з наступного дня після «Дати внесення» грошових коштів на депозитний рахунок до «Дати повернення» без застосування штрафних санкцій за умови збереження мінімального «не знижувального залишку» - 1000,00 грн. Керуючись зазначеним пунктом Договору, ОСОБА_2 13.02.2013 року звернувся до відповідача із заявою про повернення частини суми вкладу в розмірі 321 000,00 грн. Однак відповідач у порушення умов договору та вимог ст.ст. 1058, 1060 ЦК України депозитних коштів позивачу не повернув, та повідомив, що банк не зможе здійсни виплату коштів через технічні несправності комп'ютерної системи і запропонував прийти через день. У подальшому, кожного дня співробітники банку повідомляли ОСОБА_2 про те, що з різних причин кошти будуть виплачені через день, однак до даного часу кошти не повернули, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

До судового розгляду по суті відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, в якому просив суд визнати Додатковий договір до договору банківського вкладу № 163661 від 14 січня 2013 року недійсним. У зустрічному позові ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» посилався на те, що вказаний Додатковий договір банком не укладався, про що свідчить відсутність копій даної угоди та відсутність відповідних супровідних даних. Крім того, відповідно до довіреності № 41 від 30.12.2012 року ОСОБА_3 мала право укладати, підписувати та змінювати договори та операції стосовно відкриття поточних, вкладних (депозитних) рахунків в іноземній та національній валютах у межах суми, яка еквівалентна 10 000,00 грн. ОСОБА_3 умисно приховала проведення операції від довірителя й не повідомила банк про свої дії, що позбавило банк можливості заперечити чи схвалити правочин. У силу зловмисної домовленості ОСОБА_3 та ОСОБА_2 воля банку не знайшла свого вираження, а підмінюється волею представника, яка фактично вступила у змову з ОСОБА_2 Зловмисна домовленість відповідачів має на меті призвести до безпідставної видачі коштів ОСОБА_2, що потягло за собою звернення до суду із зустрічними позовними вимогами.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 7 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі та вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволені зустрічного позову - відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити, а зустрічні позовні вимоги ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» - задовольнити.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Чугунов М.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 заперечили проти її задоволення, оскільки вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

ОСОБА_3 повідомлялась про час і місце розгляду справи, однак у судове засідання в суд апеляційної інстанції не з'явилась, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак таким вимогам оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

Відповідно до ст. ст. 10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, ті інших обставин, що мають значення для справи.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14.01.2013 року між ОСОБА_2 (далі - Вкладник) та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» (далі - Банк) в особі начальника Вінницького відділення № 3 ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу № 163661 (вклад «Ощадний») (а.с.5-7 т. 1).

Відповідно до умов розділу 1 Договору Банк приймає від Вкладника грошові кошти в сумі 1000,00 грн. (далі - «Вклад») строком на 370 днів, що починається з наступного дня після внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок (Дата внесення) по 19 січня 2014 року (Дата повернення) на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Процентна ставка за Вкладом складає 16 % річних. Незнижувальний залишок коштів на Депозитному рахунку протягом строку Вкладу встановлюється в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. Договору додаткові внески (поповнення) до Вкладу допускаються включно до дня, що передує «Даті повернення». Строк вкладу становить 370 днів. Часткове зняття суми Владу допускається з наступного дня після «Дати внесення» (надходженні) грошових коштів на депозитний рахунок до «Дати повернення» без штрафних санкцій за умови збереження мінімального незнижувального залишку 1000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Банк зобов'язується прийняти грошові кошти, зазначені в п.1.1 цього Договору (1000,00 грн.), і зарахувати їх на депозитний рахунок НОМЕР_1, в дату укладання цього договору, підтвердивши отримання Вкладу видачею належним чином оформленої квитанції Банку та/або виписки з Депозитного рахунку оформленої належним чином.

14.01.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в особі начальника Вінницького відділення № 3 ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» ОСОБА_3 було укладено додатковий договір без номера до договору банківського вкладу № 163661 від 14.01.2013 року (вклад «Ощадний») (а.с. 8 т. 1).

Відповідно до Додаткового договору Вкладник поповнив Вклад на 321000,00 грн. Сума Вкладу по Договору з дати підписання цього Додаткового договору становить 322000,00 грн. Додатковий договір вступає в дію з дати підписання та є невід'ємною частиною Договору.

На підтвердження внесення та поповнення вказаного депозитного рахунку на загальну суму 322000,00 грн. ОСОБА_2 було надано суду квитанції: від 14.01.2013 року № 5651 про внесення на депозитний рахунок 1000,00 грн. (а.с. 10 т. 1) та від 14.01.2013 року № 5695 про поповнення цього рахунку на суму 321000,00 грн. (а.с. 9 т. 1), засвідчені підписом без його розшифрування у частині квитанцій «підписи банку» та печаткою «Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса № 1»».

13.02.2013 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» з заявою про повернення внесених ним коштів у сумі 321000,00 грн. (а.с. 14 т. 1).

Зі змісту заперечень на вказану позовну заяву та зустрічного позову у цій справі вбачається, що ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» не визнає отримання даною фінансовою установою від ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 321000,00 грн. за Додатковим договором, оскільки банк ці кошти від нього не приймав та відповідно не видавав належним чином оформленої квитанції або іншого документа, який підтверджує їх внесення на депозитний рахунок, а наявна у справі квитанція оформлена без дотримання вимог Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою правління НБУ від 01.06.2011 року № 174. Окрім того, оскільки вказані кошти на депозитному рахунку відсутні, то представник банку зазначив, що є достатні підстави вважати, що касир ОСОБА_8, на чий підпис подібний підпис у квитанції № 5695 від 14.01.2-13 року, свій підпис особисто не ставила і відбиток проставленої на квитанції печатки банку може також не відповідати дійсності.

Із метою встановлення достовірності вказаних квитанцій ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2013 року у справі призначено судово-почеркознавчу та технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено питання для встановлення достовірності наданих позивачем банківських квитанцій, а саме: чи виконаний підпис на цих квитанціях ОСОБА_8, чий підпис у них наслідувано, або іншою особою; чи відповідає відбиток печатки банку на квитанціях відбитку печатки, який залишає печатка банку.

Згідно висновку експерта від 13.09.2013 року № 1188/1189/13-21 (а.с. 174 - 177 т. 1): підписи у графі «Підписи банку» на квитанції № 5695 від 14.01.2013 року та № 5651 від 14.01.2013 року - виконані не ОСОБА_8, а іншою особою; відтиски печатки на цих квитанціях виконані не печаткою ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» «ПРИБУТКОВО-ВИДАТКОВА КАСА №1» зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

При проведенні даного дослідження використовувались вільні зразки підпису і почерку ОСОБА_8 та зразки відтиску печатки Прибутково-видаткова каса №1 ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», що містяться прошитими у матеріалах справи (а.с. 58-67, 108-117, 119-128, 141-150 т. 1).

Представник позивача ОСОБА_6 не погодився з висновком експерта в частині невідповідності відтиску печатки, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що печатка «Прибутково-видаткова каса №1» була змінена відповідачем, а експертом досліджувались лише експериментальні зразки її відтиску, які надавались банком для проведення експертизи, тому є підстави вважати, що надані відповідачем для дослідження експериментальні зразки печатки не відповідають відтискам тієї ж печатки, яка проставлялась при оформленні вказаних квитанцій, у зв'язку з її заміною. Враховуючи викладене ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи під час якої просив використати лише вільні зразки відтиску печатки банку, що міститься на оригіналах відповідних документів банку від 11.01.2013 року, укладених в період до заміни печатки.

Ухвалою суду від 09.12.2013 року клопотання представника ОСОБА_2 задоволено та призначено судово-технічну експертизу у справі, на вирішення якої поставлено такі питання: чи нанесено відтиск печатки «Прибутково-видаткова каса № 1» на зазначених квитанціях однією і тією ж самою печаткою та чи нанесено відтиск даної печатки на цих квитанціях печаткою, вільні зразки відтисків якої містяться на документах банку, наданих для порівняльного дослідження.

Відповідно до висновку експерта від 15.01.2014 року № 488-П (а.с. 5-9 том. 2) відбиток печатки «Прибутково-видаткова каса № 1» у вказаних квитанціях нанесені однією ж і тією печаткою. Відбитки даної печатки у квитанціях нанесені печаткою, відбитки якої містяться у вільних зразках (а.с. 131-136 т. 1), що були надані відповідачем для проведення дослідження.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, але банк своїх зобов'язань щодо повернення коштів не виконав, чим порушив права позивача. Належних та допустимих доказів на підтвердження обставини, що позивач не вносив на депозитний рахунок кошти відповідачем надано не було.

Із такими висновками колегія суддів погодитись не може через те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, недоведені, допущено порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про доведення позивачем факту поповнення ним депозитного рахунку на суму 321000,00 грн. та про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не вносились кошти в сумі 321000,00 грн. на відкритий на його ім'я депозитний рахунок у ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 1.4. Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03.12.2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) фізичних осіб підтверджується договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Враховуючи положення пункту 1.1., 2.1.1. Договору таким документом має бути належним чином оформлена квитанція банку та/або виписка з депозитного рахунку оформлена належним чином.

Згідно п.1.3. Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174 касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Положеннями п. 2.3. цієї Інструкції визначено, що банк (філія, відділення) здійснює приймання від фізичної особи готівки національної валюти через операційну касу на поточні, вкладні (депозитні) рахунки за заявою на переказ готівки. Тобто без заяви на переказ готівки банкам заборонено здійснювати операції з поповнення депозитних рахунків.

Пунктом 2.9. даної Інструкції передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

У п. 1.6. цієї Інструкції визначено, банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.

Із матеріалів справи вбачається, що такими повноваженнями у Вінницькому відділенні № 3 ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» була наділена старший касир ОСОБА_8 (а.с. 217-222, 206 том. 1 а.с. 30 том. 2), яка 14.01.2013 року була присутня на роботі, і чий підпис наслідувано у зазначених вище квитанціях.

На підставі наведених норм можна дійти висновку, що поповнення фізичними особами депозитних рахунків здійснюється виключно за заявою на переказ готівки, після чого особі видається належним чином оформлена квитанція, що є підтвердженням внесення готівки, яка підписується відповідальним працівником банку та скріплюється відбитком печатки (штампу) даної фінансової установи.

Зі змісту оскаржуваного рішення фактично вбачається, що суд першої інстанції взяв до уваги не підтверджену доказами обставину, що представниками відповідача не заперечувалось, що вказані квитанції були надані ОСОБА_2 до заяви про переказ готівки (примірник № 1). Однак у матеріалах справи така заява відсутня і, навпаки, у запереченнях та поясненнях представників банку, наданих у суді першої інстанції, чітко вказано, що така заява відповідачем не оформлялась і цей факт не визнається.

Свій висновок про те, що позивач довів факт поповнення ним депозитного рахунку на суму 321000 грн. суд обґрунтовує посиланнями на висновок експерта від 15.01.2014 року № 488-П, однак суд дійшов до такого висновку з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні.

Однак вказаних вимог процесуального Закону та положень ст. 179 ЦПК України судом першої інстанції дотримано не було.

Суд не взяв до уваги висновок експерта від 13.09.2013 року № 1188/1189/13-21 в частині дослідження відтисків печаток, мотивуючи тим, що при дослідженні відтисків печаток, використовувались квитанції №5695 від 14.01.2013 року та № 5651 від 14.01.2013 року, а також зразки відтиску печатки «Прибуткова-видаткова каса №1 Вінницького відділення ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», однак оригінал печатки каси банку, яка існувала в період укладення оспорюваних договорів, а саме: з 14.01.2013 року в розпорядження експерта надано не було, у зв'язку з її заміною, як було пояснено під час розгляду справи представником відповідача-позивача.

Із такими висновками погодитись не можна, оскільки зі звукозапису судового засідання вбачається, що на запитання представника позивача ОСОБА_6 щодо заміни печаток представник банку повідомила, що для проведення вказаного експертного дослідження відповідачем надавалась саме та печатка, яка була діючою на момент оформлення квитанцій, та зазначила, що банком дійсно проводилась заміна печаток, але вони були кардинально змінені, із зазначенням на них іншого номера.

Із довідки від 31.02.2014 року, виданої головою правління ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» Циктором А.І. (а.с. 52 том. 2), та акту передачі штампів (а.с. 90 том. 2), які колегія суддів приймає до уваги, вбачається, що у Вінницькому відділенні № 3 ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» 19.07.2013 року відбулась заміна печаток, зокрема, печатку ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса № 1» замінено на печатку ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса № 2», а дублікат заміненої печатки не виготовлявся.

Таким чином, у Вінницькому відділенні банку № 3 у липні 2013 року відбулась заміна зазначеної печатки із зазначенням іншого номеру каси, яка візуально суттєво відрізняється від печатки, яка використовувалась цим відділенням на час виникнення правовідносин між сторонами.

У свою чергу відповідач для проведення експертного дослідження надав зразки відтисків печатки ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса № 1», які використовувались вказаним відділенням банку до 19.07.2013 року.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній відповідний акт про знищення попередньої печатки, що не позбавляло відповідача можливості надати експерту саме зразки відтисків тієї печатки, яка використовувалась відділенням банку на момент виникнення спірних правовідносин.

За таких обставин, висновки суду про те, що відповідачем надано для проведення експертизи змінені печатки банку, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, суд, мотивуючи, чому ним не береться до уваги висновок експерта в частині дослідження відповідності печатки, фактично й не взяв до уваги та не надав оцінки висновку експерта щодо недостовірності підпису старшого касира ОСОБА_8, який було наслідувано у досліджених квитанціях.

Відповідно до п. 3.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5, для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п'яти-шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики. Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути порівнянними за часом нанесення з наданими на дослідження відтисками.

Разом із тим, судом було взято до уваги висновок судової-технічної експертизи від 15.01.2014 року № 488-П, однак не враховано, що на вирішення даної експертизи було поставлено питання з відповіді на які не можна дійти до однозначного висновку про те, чи відповідає відбиток печатки банку на квитанціях № 5695 та № 5651 від 14.01.2013 року саме відбитку печатки, який залишає печатка банку. У цій експертизі було зроблено висновок виключно про те, що відбитки печатки на обох квитанціях були нанесені однією і тією ж печаткою, а також те, що дані відбитки печатки нанесені тією ж печаткою, відбитки якої містяться у вільних зразках на відповідних документах банку від 11.01.2013 року.

Крім того, враховуючи положення п. 3.8. наведеної Інструкції, висновок судової-технічної експертизи від 15.01.2014 року № 488-П також не можна прийняти до уваги з тих підстав, що надані відповідачем для експертного дослідження документи на яких містяться відписки печатки банку (вільні зразки) датовані 11.01.2013 року, а не 14.01.2013 року.

Окрім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у висновку експерта від 13.09.2013 року № 1188/1189/13-21 зазначено, що при порівняльному дослідженні відтисків печатки у наданих на дослідження документах із зразками печатки ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса № 1» встановлено збіжності за кількістю, формою та розмірами рамок, змістом тексту, на ряду зі збіжними ознаками встановлені розбіжності за взаємним розміщенням фрагментів тексту між собою, що відмічені в ілюстраціях однойменними цифрами барвником синього кольору відмітками: 1, 2, 3, 4 (а.с. 177, 178 зворот, том. 1). Встановлені розбіжності є стійкими та достатніми, а тому експерт дійшов висновку про виконання відтисків печатки на квитанція № 5659 від 14.01.2013 року та № 5651 від 14.01.2013 року не є печаткою КБ «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса № 1» зразки відтисків якою надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Однак при проведенні експертизи від 15.01.2014 року № 488-П, як вбачається з її наявних у справі матеріалів, такі порівняльні дослідження відтиску печаток, як зазначені на ілюстраціях 5, 6 до висновку експерта від 13.09.2013 року № 1188/1189/13-21, експертом не проводились, а тому не можна дійти висновку про повноту проведеного експертного дослідження від 15.01.2014 року.

З огляду на викладене, висновок експерта від 15.01.2014 року № 488-П не може бути прийнято до уваги із наведених вище підстав, а експертне дослідження від 13.09.2013 року № 1188/1189/13-21 не може бути не враховано з тих підстав, що відповідачем для проведення експертизи було надано змінені печатки банку, оскільки такі твердження, як вже зазначалось, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, в даному випадку належно оформленою квитанцією, завіреною печаткою банку, як того вимагає Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою правління НБУ від 01.06.2011 року № 174, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надана позивачем квитанція від 14.01.2013 року № 5696 про здійснення касової операції щодо 321000,00 грн., не оформлена належним чином, оскільки згідно висновку експерта від 13.09.2013 року № 1188/1189/13-21 підпис у графі «Підписи банку» виконані не ОСОБА_8, яка уповноважена підписувати касові документи відділення банку та чий підпис було наслідувано у квитанції, а іншою особою, відтиск печатки на квитанції, виконано не печаткою КБ «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса № 1» зразки відтисків якою надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою. Також відсутня відповідна заява на переказ готівки, за якою здійснюються банківські операції щодо поповнення депозитних рахунків без наявності якої такі вклади просто не можуть бути здійснені.

Окрім того, згідно виписки по особовим рахункам з 14.01.2013 року по 12.02.2013 року, виданої за підписом голови Правління ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» Циктора А.І. та головного бухгалтера Гребенюк С.Г., яку суд першої інстанції залишив поза своєю увагою та не надав відповідної оцінки, на депозитний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 за вказаний період надходила лише грошова сума у розмірі 1000,00 грн. на яку станом на 01.02.2013 року були нараховані відсотки у розмірі 7,45 грн. (а.с. 207), а додатково внесені кошти у розмірі 321000,00 грн. на даному рахунку взагалі відсутні, а тому можна дійти висновку про те, що на вказаний рахунок вони не зараховувались.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позовної заяви ОСОБА_2 про поповнення ним депозитного рахунку на 321000,00 грн. є недоведеними, оскільки він на підтвердження викладених у позовній заяві обставин не надав належних та допустимих доказів, а вказаною випискою підтверджується відсутність цих коштів на депозитному рахунку позивача, тому у задоволенні даного позову слід відмовити.

Поряд із цим, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про відмову у задоволенні зустрічного позову ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», оскільки позивачем за цим позовом не було доведено обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції від 7 грудня 2014 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 залишатися в законній силі не може та підлягає скасуванню відповідно до вимог ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» - задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 лютого 2014 року скасувати в частині задоволених вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 321 000,00 грн. (триста двадцять одна тисяча гривень 00 коп.) депозитного вкладу, а також суми судового збору в розмірі 3210,00 грн. (три тисячі двісті десять гривень 00 коп.) та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення коштів за депозитним вкладом - відмовити.

В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 лютого 2014 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» судовий збір у розмірі 1605,00 грн. (одна тисяча шістсот п'ять гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.В. Жданкін

В.П. Нікушин