Рішення № 38514960, 30.04.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/1180/2014 Головуючий в І інстанції Сімчук С.Б.

Категорія 27 Доповідач: Лісова Г.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року квітня місяця 30 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Лісової Г.Є.Суддів:Семиженка Г.В. Бугрика В.В.При секретарі:Мироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним

В С Т А Н О В И Л А:

5.11.2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння житловою площею 72,1 кв.м. загальною площею 116,3 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмета іпотеки в межах його вартості майнові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №014/22/2455 від 6.06.2008 року, укладеному між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 в розмірі 57020,94 дол.США, у тому числі заборгованості по сплаті процентів у розмірі 6692,17 дол. США, що еквівалентно 53490,51 грн., пені за порушення графіка повернення кредиту та сплату відсотків у розмірі 50328,77 дол. США, що еквівалентно 402277,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилався на невиконання ОСОБА_7 кредитного договору укладеного з ним 6.03.2008 року по поверненню наданого йому кредиту у розмірі 20400 доларів США в строки та в порядку, встановленому договором, внаслідок чого станом на 22.10.2013 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 57020,94 дол. США, що еквівалентно 455768,37 грн.

Оскільки виконання зазначеного договору забезпечено за рахунок іпотечного майна, житлового будинку належного на праві власності ОСОБА_5 наданого нею в іпотеку на підставі договору, укладеного з банком 7.03.2008 року, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на іпотечне майно.

17.12.2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання договору іпотеки недійсним, посилаючись на те, що час укладення 7.03.2008 року з нею договору іпотеки на забезпечення виконання кредитного договору, укладеного банком з ОСОБА_7 на суму 20400 доларів США, не було отримано у встановленому законом порядку попередньої згоди органу опіки і піклування, завданням якого є захист прав неповнолітніх та малолітніх дітей при вирішенні питання розпорядження майном, яким вони володіють чи користуються, чим порушено права дітей ОСОБА_10, 1999 року народження, ОСОБА_8., 2000 року народження, ОСОБА_9, 2006 року народження, які проживали і проживають в будинку переданому в іпотеку. Факт постійного проживання дітей по АДРЕСА_1 підтверджується медичними картками з медичному закладу, де діти знаходяться на обліку за місцем свого проживання.

Банк не піднімав питання про наявність дітей в житловому будинку, а вона не була обізнана щодо необхідності попередньої згоди органу опіки та піклування при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Крім того, під час укладення договору вона знаходилися під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, так як їй не було роз'яснено та не надавалася інформація відповідачем про ризик коливання курсу гривні відносно курсу долара США. Договір також не містить всіх істотних його умов.

Просила визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки, укладений 7.03.2008 року між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», посвідчений приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_11, реєстраційний номер ВКІ №003743, зареєстрований в реєстрі за №693.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2014 року позов задоволено. Звернено стягнення на предмет іпотеки домоволодіння житловою площею 72,1 кв.м. загальною площею 116,3 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_5 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмета іпотеки в межах його вартості майнові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №014/22/2455 від 6.06.2008 року, укладеному між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7, яка становить 57020,94 дол. США, що еквівалентно 455768,37 грн.

У задоволенні зустрічного позову про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_5 в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 114,70 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її зустрічний позов, визнати іпотечний договір недійсним, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник ОСОБА_12 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у апеляційній скарзі, просить рішення суду скасувати як незаконне.

Представник органу опіки та піклування апеляційну скаргу ОСОБА_5 підтримав, просить врахувати інтереси дітей та відсутність згоди органу опіки та піклування на укладення іпотечного договору.

Представник банку апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про визнання договору іпотеки недійсним суд першої інстанції виходив з того, що за цим договором укладеним 7.03.2007 року ОСОБА_5 з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» вона передала в іпотеку банку належний їй на праві власності житловий будинок загальною площею 116,3 кв.м. з господарськими будовами та спорудами розташований по АДРЕСА_1 Херсонської області на забезпечення виконання вимог банку по кредитному договору №014/22/2455 від 6.03.2008 року ОСОБА_7 на суму 103020 грн., що еквівалентно 20400 дол. США.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з розрахунком наданим позивачем станом на 22.10.2013 року ОСОБА_7 має перед банком заборгованість за кредитним договором в розмірі 57020,94 дол. США, що еквівалентно 455768,37 грн., з яких 6692,17 дол. США, що еквівалентно 53490,51 грн. проценти за користування кредитом та 50328,77 дол. США, що еквівалентно 455768,37 грн. - пеня.

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві.

ОСОБА_5 в обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що у будинку, що є предметом іпотеки на момент укладення оспорюваного договору проживали її онуки, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_6, проте згода органу опіки та піклування щодо укладення зазначеного правочину відсутня, чим порушено права та інтереси неповнолітніх дітей.

Відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав та охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

З копії будинкової книги наявної в матеріалах справи та яка надавалася ОСОБА_5 банку разом з іншими документами на час укладення оспорюваного договору вбачається, що діти в будинку не зареєстровані. (а.с. 27-29).

В підпункті «л» пункту 5.1 іпотечного договору зазначено, що на час його укладення іпотекодавець стверджував, що за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не зареєстровані і не проживають малолітні та неповнолітні особи, а також відсутні малолітні та неповнолітні діти, що мають право користування предметом іпотеки. Зазначені відомості в договір іпотеки внесені на підставі заяви ОСОБА_5 посвідченої нотаріально, в якій вона стверджувала, що малолітні та неповнолітні діти не мають права користування іпотечним майном.

ОСОБА_13, мати дітей, у заяві від 7.03.2008 року до приватного нотаріуса зазначала, що про можливе відчуження домобудівні у відповідності з умовами іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання вона ознайомлена.

За таких обставин доводи ОСОБА_5 щодо попередньої згоди органу опіки і піклування на укладення іпотечного договору не заслуговують на увагу і не можуть бути підставою для визнання договору недійсним.

Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставою для визнання договору іпотеки, укладеного особою, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її дії були спрямовані на реальне настання правових наслідків, правочин вчинений у письмовій формі та посвідчений нотаріально.

Задовольняючи первісний позов банку про звернення стягнення на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1, Херсонської області суд, першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 не виконав зобов'язання за кредитним договором №014/22/2455, укладеним 6.03.2008 року з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», внаслідок чого станом на 22.10.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 57020,94 дол. США, що еквівалентно 455768,37 грн., з яких 6692,17 дол. США, що еквівалентно 53490,51 грн. - проценти за користування кредитом та 50328,77 дол. США, що еквівалентно 455768,37 грн. - пеня, на погашення якої звернено стягнення на належне ОСОБА_5 нерухоме майно передане нею банку в іпотеку на забезпечення виконання ОСОБА_7 грошового зобов'язання.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2010 року з ОСОБА_7 стягнено достроково заборгованість за кредитним договором №-14/22/2455 від 6.03.2008 року на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 19375,14 дол. США, що еквівалентно 152869,86 грн. станом на 19.08.2010 року та 1640,70 грн. судових витрат. Зазначене рішення позичальником не виконане в повному обсязі, заборгованість за кредитом становить 16585,90 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість 1670,38 дол. США, а отже правовідносини за кредитним договором не припинилися, що не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання забезпеченого іпотекою.

Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки заявлена банком на погашення заборгованості, яка виникла після ухваленого судом рішення про дострокове повернення частини позики і складається з процентів за користування грошовими коштами в розмірі 6692,17 дол. США, що еквівалентно 53490,51 грн. та пені в розмірі 50328,77 дол. США, що еквівалентно 402277,86 грн., що нараховані банком після 20.08.2010 року і разом становить 455768,37 грн.

Звертаючи стягнення на іпотечне майно на погашення заборгованості, суд не звернув уваги на те, що нарахована банком пеня значно перевищує розмір збитків, що на думку колегії з урахуванням також таких обставин як наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, заборгованості за цим же кредитним договором уже стягненої за рішенням суду, яка частково погашається боржником, є підставою для зменшення розміру пені відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України, а тому рішення суду в цій частині слід змінити, зменшивши суму заборгованості на погашення якої звернено стягнення на належне іпотекодавцю майно з 455768,37 грн. до 106981 грн. (53490,51+53490,51).

Відповідач та третя особа ОСОБА_7 про застосування позовної давності щодо нарахованих процентів та пені в зазначеному спорі до суду не зверталися, а отже в решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307,309 ЦПК України, ст.ст.551, 1054 ЦК України, ст.33 Закону України «Про іпотеку», колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2014 року в частині визначення розміру заборгованості, на погашення якої звернено стягнення на предмет іпотеки, змінити.

Зменшити суму заборгованості, на погашення якої звернено стягнення на предмет іпотеки, з 455768,37 грн. до 106981 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді