Постанова № 38512777, 28.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року справа № 813/9235/13-а

11год. 52хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Чернявська О.Д.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Лешика І.П.,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області, за участю третьої особи, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 про скасування припису,-

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до Залізничного районного суду м.Львова з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, в якому просить суд скасувати постанову відповідача №1з/272-Ф у справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2013р. та скасувати припис відповідача №30/04-з про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.04.2013р.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26.11.2013 року у справі №462/6693/13-а справу за позовом ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - ІДАБК у Львівській області) про скасування постанови та припису передано за підсудністю на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 14.01.2014р. роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області, за участю третьої особи, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 про скасування постанови №1з/272-Ф у справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2013р. та скасування припису №30/04-з про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.04.2013р. Адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області за участю третьої особи, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7. про скасування припису №30/04-з про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.04.2013р. залишено раніше присвоєний № 813/9235/13-а.

Ухвалою від 14.01.2014 року до участі в розгляді справи залучено третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5

Позовні вимоги мотивовані тим, що припис відповідача №30/04-3 від 09.04.2013р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що на розгляді Залізничного районного суду м.Львова, перебуває справа про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості. А тому, вказаний припис обмежує права позивача, оскільки відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України він має право на визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Додатково зазначив, що оскаржуваний припис винесений у відповідності до чинного законодавства, а тому, немає підстав для його скасування.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

09.04.2013р. ІДАБК у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_5

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 самовільно здійснив будівництво господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 а саме: літня кухня (літ. «Б»), сарай (літ. «В»). Також у 2005 р. та 2008р. ОСОБА_5 здійснено будівництво гаража 5,74х3,63м. та прибудови до приміщень першого поверху без виготовленої проектної документації та без дозволу на виконанням будівельних робіт, чим порушено ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» та ст.ст. 7, 9, 97 Закону України «Про архітектурну діяльність». Земельна ділянка площею 0,06га рішенням виконкому Пустомитівської районної ради депутатів трудящих від 08.01.1970р. надана позивачу для будівництва житлового будинку.

За результатами перевірки ІДАБК у Львівській області видала ОСОБА_5 припис №30/04-з від 09.04.2013р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано відповідача у 90-денний термін з дня отримання вказаного припису з метою усунення істотного порушення містобудівного законодавства знести об'єкти самочинного будівництва - гараж розміром 5,74х3,63м та прибудову до приміщень першого поверху індивідуального житлового будинку (збудованого на місці ганку) по АДРЕСА_1

Постановою у справі про адміністративне правопорушення №1з/272-ф від 16.08.2013р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягало у невиконанні вимог припису ІДАБК у Львівській області №30/04-з від 09.04.2013р. щодо знесення об'єктів самочинного будівництва. Вказаною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 5100грн.

Не погоджуючись з приписом ІДАБК у Львівській області №30/04-з від 09.04.2013р. усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивач звернувся до суду з вимогою про скасування вказаного припису.

Суд при вирішенні спору виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України "Про архітектурну діяльність".

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Як вбачається з матеріалів справи під час проведення перевірки ІДАБК у Львівській області встановлено здійснення позивачем самочинного будівництва, а саме: спорудження гаражу розміром 5,74х3,63м та прибудови до приміщень першого поверху індивідуального житлового будинку (збудованого на місці ганку) по АДРЕСА_1

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Суд встановив, що земельна ділянка площею 0,06га рішенням виконкому Пустомитівської районної ради депутатів трудящих від 08.01.1970р. надана позивачу для будівництва житлового будинку. Тобто, спорудження гаражу розміром 5,74х3,63м та прибудови до приміщень першого поверху індивідуального житлового будинку (збудованого на місці ганку) по АДРЕСА_1 здійснено на земельній ділянці, відведеній для спорудження житлового будинку.

Під належним дозволом, в розумінні ст.376 Цивільного кодексу України, слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно зі ст.36 вказаного Закону України право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви

Позивач не надав суду дозвільного документу, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи по спірних об'єктах.

Під проектом, в розумінні ст.367 Цивільного кодексу України, слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно з ст.7 вказаного Закону проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивач не надав суду доказів наявності належним чином затвердженого проекту щодо самовільно збудованих ним об'єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що гараж розміром 5,74х3,63м та прибудова до приміщень першого поверху індивідуального житлового будинку (збудованого на місці ганку) по АДРЕСА_1, збудовані ОСОБА_5, є об'єктами самочинного будівництва.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що на розгляді Залізничного районного суду м.Львова, перебуває справа №462/8108/13-ц про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості. А тому, оскаржуваний припис обмежує права позивача, оскільки відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України він має право на визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку.

Суд встановив, що предметом спору у справі №462/8108/13-ц, за позовом ОСОБА_5 до Львівської міської ради, треті особи: відділ приватизації Залізничного району м. Львова, відділ державної реєстрації речових права на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, інспекції ДАБК у Львівській області - є визнання права власності на об'єкти самовільного будівництва - гараж та прибудови до приміщень першого поверху індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1. Суд зазначає, що визнання права власності на самочинне будівництво у справі №462/8108/13-ц не може вплинути на законність оскаржуваного припису у цій справі.

Згідно з ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

З аналізу вказаного нормативного положення випливає, що ІДАБК у Львівській області володіє достатніми повноваженнями для винесення приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в т.ч. приписів про знесення самочинного збудованого об'єкта нерухомості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що припис ІДАБК у Львівській області №30/04-з про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.04.2013р. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 05.05.2014року.

Суддя А.Г.Гулик