Постанова № 38512413, 29.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа№ 910/24539/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Панна»

на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014

у справі № 910/24539/13 (суддя Котков О. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон»

до Приватного акціонерного товариства «Панна»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 53 193,60 грн. за поставлений за договором поставки № 26/07 від 26.07.2013, але неоплачений товар та штрафу в сумі 10 638,72 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2014, повний текст якого складений 07.03.2014, позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обв'язку по оплаті отриманого за спірним договором товару.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Панна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі № 910/24539/13 та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що відповідно до умов спірного договору обов'язок відповідача оплатити поставлений товар виникає лише після виставлення позивачем відповідного рахунку. Оскільки позивач відповідачу рахунок на оплату спірного товару не виставляв, обов'язок оплатити спірний товар у відповідача не виник, тому позовні вимоги до нього є безпідставними.

Ухвалою від 24.03.2014 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С. А., Сітайло Л. Г. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Панна» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014, враховуючи перебування судді Пашкіної С. А. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи № 910/24539/13 у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О. М., Сітайло Л. Г.

Позивач та відповідач в жодне судове засідання представників не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

26.07.2013 позивач як постачальник та відповідач як покупець уклали договір поставки № 26/07 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу металопродукцію (далі Товар), а відповідач зобов'язався приймати Товар та здійснювати його оплату на умовах Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору ціна, кількість, асортимент і строки поставки встановлюються сторонами у Специфікаціях до Договору, які узгоджуються та підписуються сторонами завчасно, додаються до Договору та є його невід'ємними частинами. У випадку відсутності підписаної між сторонами специфікації, ціна, кількість та асортимент вказуються позивачем у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору загальна вартість Договору у момент підписання орієнтовно складає 60 000 грн. Кінцева загальна вартість Договору визначається по підписаним сторонами Специфікаціям до Договору.

В пункті 3.1 Договору сторонами погоджено, що відповідач оплачує поставлений Товар за цінами, що вказані у Специфікації (видатковій накладній) на кожну партію Товару.

Отже, відповідно до умов Договору сторони щодо поставки конкретної партії Товару мають підписати відповідну Специфікацію, в якій погоджують ціну, кількість, асортимент і строки поставки такої партії, а у випадку її не підписання, зазначені відомості визначаються у відповідних видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) (а.с.14), в якій погоджено, що на виконання умов Договору позивач має поставити відповідачу Товар на загальну суму 54 784 грн., в тому числі:

1. лист н/ж AISI 304, розмір 8*1500*3000 у кількості 1 шт, кількість тн/м.п. 0,288, сума з ПДВ 9 216 грн.;

2. лист н/ж AISI 304, розмір 10*1500*3000 у кількості 3 шт, кількість тн/м.п. 1,080, сума з ПДВ 34 560 грн.;

3. лист н/ж AISI 304, розмір 4*1000*2000 у кількості 2 шт, кількість тн/м.п0,128, сума з ПДВ 4 096 грн.;

4. лист н/ж AISI 304, розмір 6*1500*3000 у кількості 1 шт, кількість тн/м.п. 0,216, сума з ПДВ 6 912 грн.;

5. лист н/ж AISI 430, розмір 0,8*1250*2500 у кількості 10 шт, кількість тн/м.п. 0,200, сума з ПДВ 4 400 грн.

Проте, якщо підсумувати вартості переліченого в Спеціфікації № 1 Товару, загальна його вартість дорівнюватиме 59 184 грн. (9 216+34 560+4 096+6 912+4 400).

Різниця становить 4 400 грн. (59 184- 54 784).

Досліджені судом наявні у матеріалах справи документальні докази дають підстави вважати, що сторони при визначенні загальної вартості Товару за Специфікацією № 1 помилково не врахували вартість листа н/ж AISI 430, розмір 0,8*1250*2500 у кількості 10 шт. на загальну суму 4 400 грн., і що загальна вартість Товару за Специфікацією № 1 дорівнює саме 59 184 грн.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1, за видатковими накладними № 5306 від 29.07.2013 та № 5455 від 02.08.2013 на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей № 810 від 26.07.2013 (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи - а.с.16-18) позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 58 672 грн.:

- лист н/ж 304/08х18н10 4*1000*2000 2В у кількості 64 кг, сума з ПДВ 2 408 грн.;

- лист н/ж 430/12х17 0,8*1250*2500 NО4 РЕ у кількості 200 кг, сума з ПДВ 4 440 грн.;

- лист н/ж 304/08х18Н10 3*1000*2000 2В у кількості 48 кг, сума з ПДВ 1 536 грн.;

- лист н/ж 304/08х18Н10 6*1500*6000 NО1 у кількості 216 кг, сума з ПДВ 6 912 грн.;

- лист н/ж 304/08х18Н10 8*1500*6000 NО1 у кількості 288 кг, сума з ПДВ 9 216 грн.;

- лист н/ж 304/08х18Н10 10*1500*6000 NО1 у кількості 1 080 кг, сума з ПДВ 34 560 грн.

Факт отримання від позивача Товару за накладними № 5306 від 29.07.2013 та № 5455 від 02.08.2013 на загальну суму 58 672 грн., а також те, що зазначений Товар поставлений позивачем на підставі Специфікації № 1, відповідачем в апеляційній скарзі не заперечується.

У пункті 3.3 Договору сторонами встановлений порядок оплати Товару, відповідно до якого після погодження та підписання Специфікації, позивач виставляє рахунок на загальну вартість Товару, вказаного у Специфікації (видаткових накладних). Протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку відповідач робить платіж у розмірі 100% суми вартості Товару, вказаної у Специфікації (видатковій накладній) або рахунку, простим банківським переказом на поточний рахунок позивача.

Водночас згідно з п. 3.4 Договору, сторони за взаємною згодою можуть встановити інший порядок розрахунків по Договору, що має бути відображено у підписаних сторонами Специфікаціях.

Сторони реалізували вказане право, погодивши У Специфікації № 1 інший ніж встановлено п. 3.3 Договору порядок розрахунків за Товар, поставлений згідно зі Специфікацією № 1, відповідно до якого 10% вартості Товару вноситься як передплата, а 90% - протягом 30-та календарних днів з моменту поставки. (З огляду на умови вказаного пункту Договору, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача в апеляційній скарзі як на підставу відмови у задоволенні майнових вимог позивача на те, що позивач не виставляв відповідачу обумовлені п. 3.3 Договору рахунки на оплату спірного Товару).

В пункті 4.4 Договору сторонами встановлено, що датою поставки Товару вважається дата, вказана у видатковій накладній.

Враховуючи, що Товар за видатковою накладною № 5306 позивач поставив 29.07.2013, а за видатковою накладною № 5455 - 02.08.2013, протягом 30-ти календарних днів починаючи саме з цих дат відповідач мав оплатити позивачу поставлений за цими накладними Товар.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії виписки з банківського рахунку позивача (а.с.15), в рахунок оплати спірного Товару відповідач 26.07.2013 перерахував позивачу 5 478,40 грн. Решту вартості поставленого йому Товару у встановлені Специфікацією № 1 строки відповідач не сплатив.

Отже, неоплаченим залишився Товар на загальну суму 53 193,60 грн. (58 672 - 5 478,40).

Як слідує з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо сплати спірної заборгованості.

Так, позивачем направлено відповідачу лист № 059-К від 04.10.2013 (а.с.46), у відповідь на який листом № 115 від 18.10.2013 (а.с.47) відповідач повідомив позивача про те, що спірна заборгованості (в листі відповідач помилково зазначив 51 193,60 грн.) виникла в зв'язку з відсутністю оплат за виконані роботи з боку третіх осіб, просив надати можливість провести розрахунок в добровільному порядку та не передавати справу до господарського суду та гарантував в термін до початку листопада повністю погасити спірну заборгованість.

Крім того, 22.10.2013 позивач направив відповідачу претензію № 32ю від 21.10.2013 (а.с.19) з вимогою оплатити спірну заборгованість. До вказаної претензії позивачем було додано копії рахунків на оплату. На доказ направлення зазначеної претензії позивачем до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії опису вкладення та фіскального чеку № 4047 від 22.10.2013.

Відповідач на претензію не відповів, гроші не перерахував.

Частиною 1 ст.627 УК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем за Договором Товару на суму 53 193,60 грн., тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення основного боргу на зазначену суму. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 10 638,72 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

За правилами ст. 549 ЦК України, штраф є різновидом неустойки, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Згідно з п. 8.3. Договору, у випадку прострочення будь-якого з платежів по Договору, позивач не несе відповідальності за прострочення поставки Товару, а відповідач сплачує позивачу одноразовий штраф у наступних розмірах:

- у випадку прострочення платежу до 15 календарних днів - 10% від вартості несплаченого Товару (з урахуванням ПДВ);

- у випадку прострочення платежу більш ніж 15 календарних днів - 20% від вартості несплаченого Товару (з врахуванням ПДВ).

Враховуючи, що встановлений Специфікацією № 1 строк оплати спірного Товару відповідачем прострочений більш ніж на 15 календарних днів, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 10 638,72 грн. (53 193,60*20%) визнаються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач вказаних обставин належними та допустимим доказами не спростував.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Панна» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі № 910/24539/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Приватне акціонерне товариство «Панна».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Панна» на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі № 910/24539/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі № 910/24539/13 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/24539/13.

Повний текст постанови складено: 05.05.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло