Ухвала суду № 38510057, 28.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними

28 квітня 2014 р. Справа №805/3603/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу, -

встановив:

24 березня 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Відповідач або Єнакієвська ОДПІ), в якому просив:

- визнати протиправними дії Єнакієвської ОДПІ щодо винесення вимоги про сплату боргу від 17 лютого 2014 року № Ф-61 на суму 3 606,73 грн.;

- скасувати вимогу Єнакієвської ОДПІ про сплату боргу від 17 лютого 2014 року № Ф-61 на суму 3 606,73 грн. (а.с.3-6).

Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч.2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Згідно з ч.3 ст.99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.5 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Предметом спору по справі є дії Єнакієвської ОДПІ та вимога про сплату боргу (недоїмки), тобто рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» може бути заявлено вимогу про стягнення грошів.

Згідно з письмовими поясненнями позивача, спірну вимогу він отримав в Єнакієвській ОДПІ 17 лютого 2014 року (а.с.50). Судом також встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-61 була надіслана на адресу позивача поштою та отримана останнім 22 лютого 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38).

Таким чином, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися 17 лютого 2014 року.

До вимог про визнання протиправними дій Єнакієвської ОДПІ щодо винесення вимоги про сплату боргу від 17 лютого 2014 року № Ф-61 підлягає застосуванню шестимісячний строк, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, перебіг якого розпочався з 18 лютого 2014 року і мав тривати до 18 серпня 2014 року.

До позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-61 має застосовуватися місячний строк, передбачений ч.5 ст.99 КАС України, перебіг якого розпочався з 18 лютого 2014 року і сплинув 18 березня 2014 року.

Із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 24 березня 2014 року, надавши її безпосередньо до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.3).

Ухвалою від 27 березня 2014 року позовна заява залишена без руху із наданням позивачу строк для усунення її недоліків до 25 квітня 2014 року (а.с.18-19).

Недоліки позовної заяви усунені позивачем 07 квітня 2014 року (а.с.22), тобто в межах строку, наданого судом, а тому відповідно до положень ч.2 ст.108 КАС України вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду, а саме 24 березня 2014 року.

Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду поза межами строку, встановленого ч.5 ст.99 КАС України, в частині позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-61.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-61, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п.п.22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п.30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд,- і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.

Крім того, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що з аналогічною позовною заявою ОСОБА_1 вже звертався до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 03 березня 2014 року у справі № 805/2713/14 позовна заява залишена без руху.

При цьому позивачу було роз'яснено, що ним одночасно заявлені позовні вимоги немайнового характеру і майнового характеру. Згідно з квитанцією від 27 лютого 2014 року № 0410003, яка була доданої до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 73,08 грн., що станом на 01 січня 2014 року відповідало розміру судового збору для подання адміністративного позову немайнового характеру.

На цій підставі позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху із наданням останньому строку до 17 березня 2014 року для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» за адміністративний позов майнового характеру.

06 березня 2014 року позивач надав суду заяву про виконання ухвали від 03 березня 2014 року та квитанцію про сплату судового збору від 06 березня 2014 року № 410007 в розмірі 109,62 грн., тобто позивач сплатив судовий збір не у повному обсязі, внаслідок чого ухвалою від 18 березня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 повернута позивачеві (а.с.13-14).

Наведене свідчить про те, що первісно ОСОБА_1 звернувся до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України, однак внаслідок наявності недоліків позовної заяви, остання була залишена без руху, а оскільки ОСОБА_1 належним чином не усунув її недоліки, позовна заява була повернута.

Оцінивши в сукупності повідомлені позивачем обставини та надані ним докази, враховуючи те, що вказаний позов подано через п'ять днів після закінчення місячного строку на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), два з яких (22 та 23 березня 2014 року (субота та неділя відповідно) були вихідними), тобто пропущений строк не є значним, суд дійшов висновку про можливість визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) поважними.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ст.ст.99, 100, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Визнати поважними причини пропуску Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області в частині позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-61.

2. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті 28 квітня 2014 року.

3. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.