Постанова № 3850706, 16.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-575/09/1270

Категорія № 6.6.6

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 квітня 2009 року м. Луганськ  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Матвєєвої В.В.

при секретарі   Коробенко Т.М.,

в присутності сторін

прокурора Ногіної О.М.,

представник позивача: ОСОБА_1.,

представник відповідача : ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне відкрите акціонерне товариство «Луганський державний інститут по проектуванню шахт» про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2008 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне відкрите акціонерне товариство «Луганський державний інститут по проектуванню шахт» про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач в обґрунтування позову вказав, що 31.03.08 року Анрацитівською об'єднаною податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка розрахунків земельного податку Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» ' на 2008 рік.

За результатами перевірки були складені акти 506/15, 507/15, 508/15, 509/15,510,15, 5П/І5, 512/15513/15, 514/15, 515/15, 516/15, 517/15 від 31.03.2008 року, в яких зазначено зменшення позивачем розрахунку земельного податку, у зв'язку із застосуванням пільг на податок на землю..

На підставі вказаних актів Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією були винесені повідомлення-рішення від 17.04.2008 року № 0001421530/0 на суму 5615, 47 грн., № 0001431530/0 на суму 29703, 44 грн., № 0001441530/0 на суму 7099, 47 грн., № 0001451530/0 на суму 1973, 05 грн., № 0001461530/0 на суму 173, 93 грн., № 0001361530/0 на суму 99535, 62 грн., № 0001471530/0 на суму 1400204, 33 грн., № 0001401530/0 на суму 3795,19 грн., № 0001371530/0 на суму 170591, 14 грн., № 0001381530/0 на суму 1132, 04 грн., № 0001391530/0 на суму 9201, 09 грн., № 0001411530/0 на суму 1257, 52 грн.

З повідомленнями - рішеннями позивач не згоден, оскільки Державне підприємство "Обласна дирекція "Луганськвуглереструктуризація" було створено з метою організації та виконання робіт з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств Луганської області за рахунок коштів державного бюджету та реалізацією державної політики в цій галузі з урахуванням державної значимості, масштабності та тривалості ліквідації підприємства без мети одержання прибутку. Фінансування підприємства здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства Луганської області.

Статтею 12 Закону України "Про плату заземлю" встановлені пільги окремим категоріям платників земельного податку. Пунктом 3 частини першої ст.2 Закону "Про плату заземлю" звільнено від плати земельного податку органи державної влади та місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.

Наявність пільг земельного податку підприємства підтверджується листами Державної податкової адміністрації України від 06.08.2007 року № 15555/7/15-07/7, ДПА у Луганській області від 24.11.2004 року № 17679/15-314, Мінвуглепрому України від 11.03.08 року № 170/03/04-02.

Згідно статтей 166, 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, яка приводить до порушення земель, у тому числі в наслідок проведення гірничих робіт, повинна провадитись рекультивація земель.

Згідно п.1 ст. 171 Земельного кодексу України земельні ділянки, поверхня яких порушена в наслідок видобутку вугілля відносяться до деградованих. Порядок консервації земель встановлено статтею 172 Земельного кодексу України та Наказом державного комітету України з землеустрою №175 від 17.10.2002року "Про порядок консервації земель". Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання з моменту передачі шахти на ліквідацію.

Після використання проектних завдань землі ліквідованих шахт передаються в встановленому порядку органам місцевого самоврядування для подальшого їхнього використання по різним напрямам з метою отримання від земель, з покрашеним екологічним станом, певних прибутків.

Згідно зі статті 27 Закону України "Про охорону земель" держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання і підвищення родючості ґрунтів шляхом звільнення від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з рекультивації на період тимчасової консервації відповідно до затвердженої документації із землеустрою.

Так як місцеві бюджети не фінансують роботи по рекультивації порушених земель колишніх шахт, то всі витрати на проведення робіт з рекультивації та інші екологічні заходи покриваються за рахунок Державного бюджету. ДВАТ "Луганський державний інститут по проектуванню шахт" мотивовано не включив в кошторис витрат з ліквідації шахт суму податку на землю.

Просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.04.2008 року № 0001421530/0 на суму 5615, 47 грн., № 0001431530/0 на суму 29703, 44 грн., № 0001441530/0 на суму 7099, 47 грн., № 0001451530/0 на суму 1973, 05 грн., № 0001461530/0 на суму 173, 93 грн., № 0001361530/0 на суму 99535, 62 грн., № 0001471530/0 на суму 1400204, 33 грн., № 0001401530/0 на суму 3795,19 грн., № 0001371530/0 на суму 170591, 14 грн., № 0001381530/0 на суму 1132, 04 грн., № 0001391530/0 на суму 9201, 09 грн., № 0001411530/0 на суму 1257, 52 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення аналогічно позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав свої заперечення, вказавши, що відповідно до ст. 5 Закону № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Частиною 3 ст. 12 Закону № 2535 встановлено, що від земельного податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.

Позивач не є ні закладом, ні установою, ні організацією. Крім того, згідно довідки управління статистики, позивач зареєстрований за організаційно-правовою формою як підприємство та є суб'єктом господарювання, діяльність якого направлена на отримання прибутку.

Пунктом 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що за рахунок відповідного державного бюджету повністю утримується лише - бюджетна установа.

Пунктом 6 статті 2 Бюджетного Кодексу України встановлено, що бюджетний заклад - орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджетів. Бюджетні установи являються неприбутковими.

Позивач знаходиться на загальній системі оподаткування , так як не підпадає під критерій неприбуткових організацій згідно з п.7.11. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", надає декларації з податку на прибуток та зареєстрований як платник ПДВ.

В декларації підприємство окремим рядком виділяє отриманий дохід від реалізації металобрухту   (отриманого від списання та розбірки обладнання та основних засобів), нараховується податок на прибуток.

Таким чином, позивач не підпадає під критерій "повністю утримуються за рахунок бюджету".

Щодо посилання позивача, що землі, по яким податковий орган до нарахував земельній податок підприємству є деградованими та підлягають консервації шляхом припинення їх господарського використання вважає необґрунтованим, оскільки згідно ст. 4 Закону № 2535 розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів; в періоді, за який донарахований податок позивач був користувачем земельної ділянки, ніякі пільги стосовно звільнення від плати земельного податку відносно нього не приймалися, а тому він зобов'язаний сплачувати земельний податок у розмірах та строки, встановлені цим Законом.

Враховуючи вищенаведене, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не доповів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки № 321 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Державне підприємство «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» зареєстровано виконавчим комітетом Стаханівською міською радою Луганської області 10.07.2003 року як юридична особа за формою власністю за КФВ 31 - державна власність.

Згідно Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 року про реорганізацію державних підприємств вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств діяльність Державне підприємство Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП « Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» припинена шляхом її реорганізації - приєднання до ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».

31 березня 2008 року Антрацитівською об'єднаною податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка податкових декларацій щодо земельного податку на 2008 рік, за результатами якої були складені акти №м506/15-32449971, № 507/16-32449971, № 508/15-32449971, № 509/15-3244997, № 510/15-32339971, № 511/15-32449971, № 512/15-32449971, № 513/15-32449971, № 514/15-32449971, № 515/15-32449971, № 516/15-12449971, № 517/15-32449971.

17 квітня 2008 року на підставі вищевказаних актів відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001421530/0 на суму 5615, 47 грн., № 0001431530/0 на суму 29703, 44 грн., № 0001441530/0 на суму 7099, 47 грн., № 0001451530/0 на суму 1973, 05 грн., № 0001461530/0 на суму 173, 93 грн., № 0001361530/0 на суму 99535, 62 грн., № 0001471530/0 на суму 1400204, 33 грн., № 0001401530/0 на суму 3795,19 грн., № 0001371530/0 на суму 170591, 14 грн., № 0001381530/0 на суму 1132, 04 грн., № 0001391530/0 на суму 9201, 09 грн., № 0001411530/0 на суму 1257, 52 грн. про порушення підприємством ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992 року.

Згідно статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 10 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Згідно п.п. 2.1.4 п. 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів є державні податкові інспекції.

За статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за землю (земельний податок) віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також, пільги з земельного податку визначені Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.

Згідно п. 1 статті 10 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України.

Державна податкова адміністрація України в листі від 06.08.2007 року № 15555/7/15-0717 повідомила, що ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств» буде звільнятися від сплати земельного податку, якщо воно повністю утримується за рахунок бюджету, що повинно підтверджуватись відповідним органом державного казначейства.

Згідно листа Управління державного казначейства у м. Стаханові ДП «ОД «Луганськвуглереструктуризація» має статус одержувача коштів державного бюджету.

Згідно п.8 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, одержувачі бюджетних коштів (далі - одержувачі) - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг.

В підтвердження свого права на звільнення від сплати земельного податку позивачем надана до матеріалів справи довідка управління Державного казначейства у м. Стаханові від 16.08.2007 року № 358, згідно якої ДП «ОД «Луганськвуглереструктуризація» має статус одержувача коштів державного бюджету і повністю фінансується за рахунок коштів загального і спеціального фондів Державного бюджету України.

Відповідно п.п. 2.2 п. 2 Статуту підприємства вбачається, що основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що ДП «ОД «Луганськвуглереструктуризація» фактично отримує дохід від інших видів діяльності, а саме, від реалізації металобрухту, що підтверджується податковими деклараціями.

Таким чином, позивач не є установою, яка повністю фінансується за рахунок державного бюджету та може користуватись пільгою по земельному податку, передбаченою статтею 12 Закону України «Про плату за землю».

Щодо посилання позивача на положення статті 171 Земельного кодексу України, якою передбачено, що земельні ділянки, поверхня яких порушена в наслідок видобутку вугілля відносяться до деградованих та норму статті 27 Закону України «Про охорону земель», згідно якої держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання і підвищення родючості ґрунтів шляхом звільнення від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з рекультивації на період тимчасової консервації відповідно до затвердженої документації із землеустрою, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно листа Держкомзему у Антрацитівському районі від 22.10.2008 року № 0108/1864 вбачається, що земельні ділянки, які знаходяться у користуванні ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових та вуглепереробних підприємств» не є деградованими землями, консервація земель ліквідованих шахт за період з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року не проводилась.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 3 статті 2 КАС України, суд при вирішенні адміністративної справи перевіряє, чи прийняті рішення (вчинені дії) субєкта владних повноважень:

 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вище наведене суд вважає, що доводи позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2008 року: № 0001421530/0 на суму 5615, 47 грн., № 0001431530/0 на суму 29703, 44 грн., № 0001441530/0 на суму 7099, 47 грн., № 0001451530/0 на суму 1973, 05 грн., № 0001461530/0 на суму 173, 93 грн., № 0001361530/0 на суму 99535, 62 грн., № 0001471530/0 на суму 1400204, 33 грн., № 0001401530/0 на суму 3795,19 грн., № 0001371530/0 на суму 170591, 14 грн., № 0001381530/0 на суму 1132, 04 грн., № 0001391530/0 на суму 9201, 09 грн., № 0001411530/0 на суму 1257, 52 грн. не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому позовні вимоги до Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне відкрите акціонерне товариство «Луганський державний інститут по проектуванню шахт», а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат позивачем не ставиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Земельним Кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992 року , Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про охорони земель», суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне відкрите акціонерне товариство «Луганський державний інститут по проектуванню шахт» про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2008 року: № 0001421530/0 на суму 5615, 47 грн., № 0001431530/0 на суму 29703, 44 грн., № 0001441530/0 на суму 7099, 47 грн., № 0001451530/0 на суму 1973, 05 грн., № 0001461530/0 на суму 173, 93 грн., № 0001361530/0 на суму 99535, 62 грн., № 0001471530/0 на суму 1400204, 33 грн., № 0001401530/0 на суму 3795,19 грн., № 0001371530/0 на суму 170591, 14 грн., № 0001381530/0 на суму 1132, 04 грн., № 0001391530/0 на суму 9201, 09 грн., № 0001411530/0 на суму 1257, 52 грн. відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 21 квітня 2009 року.

СУДДЯ