Ухвала суду № 38506840, 30.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року справа №2а/0570/9426/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Корадо А.А.

за участі представника позивача Пустовгар А.О.

представника відповідача Лисенкова Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. в справі № 2а/0570/9426/2012 за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - ДП «ВК «Краснолиманська») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначило, що відповідачем на підставі акту № 33/15-17-3-31599557 від 11.04.2012 р. камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП «ВК «Краснолиманська» по рішенню суду про розстрочення боргу від 28.12.2011 р. № 2а-25881, декларації за січень 2011 р. від 21.02.2011 р. № 900000664891 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000041530/3930/10/15-17-3 від 03.05.2012 р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 10151,64 грн. Позивач вважає висновки акту перевірки про порушення строків сплати податкового боргу необґрунтованими, оскільки строки погашення податкового боргу, який стягнутий у судовому порядку, не регулюються Податковим кодексом України, а визначаються змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості, при цьому зазначає, що граничним днем сплати розстроченого зобов'язання є останній день відповідного календарного місяця. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000041530/3930/10/15-17-3 від 03.05.2012 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2013 р. (справа № К/9991/66423/12) скасовані постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2012 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 р., якими в задоволенні позову відмовлено, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неправильне застосування судом положення податкового законодавства. Податковий орган при проведенні перерозподілу платежів, здійснених позивачем, керувався п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. Також судом не враховано, що підстави для припинення податкового боргу визначені у п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України, серед яких відсутні такі підстави як прийняття судового рішення про його стягнення, а також встановлення порядку виконання судового рішення шляхом його розстрочення. Наявність судового рішення про розстрочення примусового стягнення податкового боргу не впливає на юридичний факт існування боргу. Вважав висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове-повідомлення-рішення таким, що прийнято правомірно.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СДПІ проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ДП «ВК «Краснолиманська» узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по судовим рішенням про розстрочення боргу від 28.12.2011 р. № 2а-25881, декларації за січень 2011 р. від 21.02.2011 р. № 900000664891, результати якої оформлені актом № 33/15-17-3-31599557 від 11.04.2012 р. Перевіркою встановлені порушення позивачем п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 799503,22 грн. із затримкою понад 30 календарних днів.

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ 03.05.2012 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000041530/3930/10/15-17-3, яким до ДП «ВК «Краснолиманська» застосовані штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 10151,64 грн.

Позивачем здійснено оплату грошових зобов'язань платіжними дорученнями, в яких у графі «Призначення платежу» вказано, на виконання якого судового рішення здійснено оплату. Сплачені позивачем кошти зараховані відповідачем на погашення наявного у позивача податкового боргу в порядку календарної черговості виникнення.

Задовольняючи позовній вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в Податковому кодексі України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, приписів щодо визначення процедури погашення податкової заборгованості, стягнутої на підставі судових рішень, в тому числі на умовах розстрочення, а також з конституційного принципу обов'язковості судових рішень.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2010 р. в справі № 2а-25881/10/0570 стягнуто з ДП «ВК «Краснолиманська» податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 16632214 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. розстрочене виконання постанови на п'ять років.

Платіжним дорученням № 1143 від 12.03.2012 р. позивачем сплачена сума 279703,56 грн., в графі «Призначення платежу» зазначено, що ця сума сплачена як сплата частки розстрочення податку на додану вартість згідно з графіком та постановою Донецького окружного адміністративного суду № 2а-25881/10/0570 від 06.12.2011 р. Платіжним дорученням № 49 від 11.01.2012 р. позивачем сплачена сума 277203,56 грн., в графі «Призначення платежу» зазначено, що ця сума сплачена як сплата частки розстрочення податку на додану вартість згідно з графіком та постановою Донецького окружного адміністративного суду № 2а-25881/10/0570 від 06.12.2011 р. Платіжним дорученням № 1944 від 26.04.2012 р. позивачем сплачена сума 277203,56 грн., в графі «Призначення платежу» зазначено, що ця сума сплачена як сплата частки розстрочення податку на додану вартість згідно з графіком та постановою Донецького окружного адміністративного суду № 2а-25881/10/0570 від 06.12.2011 р. Платіжним дорученням № 548 від 10.02.2012 р. позивачем сплачена сума 277203,56 грн., в графі «Призначення платежу» зазначено, що ця сума сплачена як сплата частки розстрочення податку на додану вартість згідно з графіком та постановою Донецького окружного адміністративного суду № 2а-25881/10/0570 від 06.12.2011 р.

З картки особового рахунку ДП «ВК «Краснолиманська» з податку на додану вартість, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що на час здійснення позивачем оплати платіжними дорученнями узгоджених податкових зобов'язань ДП «ВК «Краснолиманська» мало податковий борг. Сплачені позивачем суми узгоджених податкових зобов'язань (суми податкового боргу, розстроченого судовими рішеннями) органом державної податкової служби зараховані в рахунок погашення наявного у позивача податкового боргу, що підтверджується даними особового рахунку позивача.

Відповідно до п. 87.9 ст. 89 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язанні зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Відтак, зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, є обов'язком органу державної податкової служби.

Підстави відповідальності платника податків визначені пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, умовою застосування штрафної санкції у межах спірних правовідносин є встановлення факту наявності несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Для застосування таких штрафних (фінансових) санкцій за зазначені порушення згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України податковий орган повинен визначити погашену суму боргу та, у залежності від кількості днів затримки, розрахувати відповідний відсоток від погашеної суми боргу. Отже, вказана штрафна (фінансова) санкція застосовується виключно після погашення суми боргу або його частини.

Разом з тим, при визначенні наявності підстав для застосування штрафних санкцій повинні бути враховані правові підстави та встановлений порядок здійснення сплати коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Такі обставини перелічені у статті 54 Податкового кодексу України, зокрема, даною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган. Податковий кодекс України не містить випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах. Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції вірно вважає неправомірним визначення відповідачем у акті перевірки судового рішення як підстави для виникнення податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що висновки відповідача щодо затримання більш ніж на 90 днів сплати позивачем податкових зобов'язань, які виникли на підставі судового рішення, такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Відповідачем при складанні оскарженого акту перевірки приписи судових рішень було грубо порушено. Зокрема, у зв'язку зі встановленими обставинами щодо тяжкого матеріального становища ДП «ВК «Краснолиманська» та неможливості одноразового погашення стягнутого податкового боргу, суд прийняв рішення встановити особливий порядок погашення підприємством податкового боргу. Відповідачем вказані судові рішення оскаржені не були, тобто суб'єкт владних повноважень погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов 'язань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті Донецьким окружним адміністративним судом постанов про стягнення податкового боргу та його розстрочення, вже досліджувалися обставини існування податкового боргу підприємства. При цьому судом визначено конкретну суму такого податкового боргу, що підлягає стягненню з підприємства.

Крім того, колегія судів зазначає, що регулюючи порядок списання податкової заборгованості, Податковій кодекс України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначає як таку, що підлягає списанню, визнану рішенням суду податкову заборгованість. Більш того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розстрочене грошове зобов'язання за визначеним судовим рішенням було сплачено позивачем до останнього календарного дня відповідного місяця, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності з винесеним судовим рішенням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки, судове рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк, дане судове рішення набрало законної сили, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний в рішенні, то вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого в судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України, щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини виходять за межі предмету регулювання п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, оскільки грошові кошти не сплачувались за ініціативою підприємства, а стягнені у примусовому порядку СДПІ як органом стягнення за рішеннями суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. в справі № 2а/0570/9426/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. в справі № 2а/0570/9426/2012 за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 30.04.2014 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.