Постанова № 38505679, 28.04.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року 810/2060/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс"

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс" з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

від 04.12.2013 № 0005482201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 246156,00 грн., з яких: 159468,00 грн. - за основним платежем; 86688,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 04.12.2013 № 0005492201, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 13908,00 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни за виконані роботи та поставлений товар. Податковий орган стверджував, що господарські операції мали фіктивний характер: товар контрагентом фактично не поставлявся, роботи не виконувались, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного отримання податкової вигоди. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - роботи контрагентом виконані, а товари поставлені у повному обсязі й оплачені позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені позивачем правомірно і правильно. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Під час судового розгляду представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс" є юридичною особою, що зареєстрована 04.02.2009 (свідоцтво про державну реєстрацію від 04.02.2009 № 13581020000000448), як платник податків перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У листопаді 2013 року посадовими особами Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності нарахування податкового зобов'язання при проведенні розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" за період з лютого по травень 2013 року (акт перевірки від 13.11.2013 № 1223/22-00/36298163).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 173376,00 грн., у тому числі по періодах: за лютий 2013 року - на суму 2410,00 грн.; за березень 2013 року - на суму 11498,00 грн.; за квітень 2013 року - на суму 17223,00 грн.; за травень 2013 року - на суму 22298,00 грн.; за червень 2013 року - на суму 119947,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з придбання запасних запчастин та послуг з ремонту та доопрацювання вузлів і агрегатів сільгосптехніки, які здійснювались на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон".

Податковий орган стверджував, що позивач неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених вказаному контрагенту у складі ціни придбаного товару та виконаних робіт, і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. На думку податкового органу, господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками цих господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

Такі посадові особи податкового органу зробили на підставі даних, одержаних від іншого податкового органу, який стверджував, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" є відсутнім за адресою місцезнаходження і його перевірку здійснити неможливо. Ці обставини стали підставою для тверджень про незаконність господарських операцій, які здійснювались між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" та іншими платниками податків, у тому числі й позивачем.

За результатами перевірки Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 04.12.2013 № 0005482201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 246156,00 грн., з яких: 159468,00 грн. - за основним платежем; 86688,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 04.12.2013 № 0005492201, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 13908,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, але за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача докази на підтвердження фактів поставки товарів та виконання робіт з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон". Крім того, суд зобов'язав позивача надати витяг та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять відомості про вказаного контрагента.

На підставі зібраних по справі доказів суд встановив наступне.

У січні 2013 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" (виконавець) укладено договір на ремонт та доопрацювання вузлів та агрегатів від 04.01.2013 № 7, згідно з яким замовник протягом 2013-2014 років здає в ремонт та на доопрацювання вузли та агрегати, а виконавець виконує ремонт та регулювання вузлів і агрегатів згідно з переліком ліцензійних та сертифікаційних послуг, технічних та технологічних норм і правил (вартість робіт - 788665,00 грн., у тому числі ПДВ - 131444,17 грн.). Як пояснив позивач під час судового розгляду, суть робіт полягала в ремонті, відновленні або переробці запасних запчастин для сільськогосподарської техніки за допомогою технічних можливостей контрагента позивача.

Факт виконання робіт підтверджується копіями актів прийому-передачі та актів здачі-прийняття робіт від 29.03.2013 № КЮ-0000044, від 30.05.2013 № КЮ-0000162, від 31.05.2013 №№ КЮ-0000137, КЮ-0000138 на загальну суму 788665,00 грн., у тому числі ПДВ - 131444,17 грн. Вказані акти є деталізованими, містять код, найменування, кількість запчастин та вартість робіт. Крім того, позивач представив суду копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 281 «Товари на складі».

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" кошти в сумі 788665,00 грн., у тому числі ПДВ - 131444,17 грн. Оплата здійснювалась на підставі рахунків-фактур, факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківських виписок.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни робіт за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" податкові накладні від 29.03.2013 № 78, від 30.05.2013 № 87, від 31.05.2013 №№ 104,105 на загальну суму 788665,00 грн., у тому числі ПДВ - 131444,17 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за березень та травень 2013 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

Позивач також надав суду копії фінансово-господарських документів, що підтверджують подальшу реалізацію товарів, які були відремонтовані та перероблені Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон", на користь інших суб'єктів господарської діяльності (договори, видаткові та податкові накладні).

У лютому 2013 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" (продавець) укладено договір купівлі-продажу запасних частин від 05.02.2013 № 10, згідно з яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця запасні частини для сільськогосподарської техніки, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.

Згідно з копіями видаткових накладних, досліджених у судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" продало позивачу товар на загальну суму 251584,61 грн., у тому числі ПДВ - 41930,77 грн.

На підтвердження факту поставки товару позивач надав суду шість видаткових накладних на загальну суму 251584,61 грн., у тому числі ПДВ - 41930,77 грн., а саме: від 07.02.2013 № КЮ-0000001 на суму 3390,65 грн., від 22.02.2013 № КЮ-0000003 на суму 11069,38, від 01.04.2013 № КЮ-0000042 на суму 76009,75 грн., від 22.04.2013 № КЮ-0000084 на суму 27327,06 грн., 01.05.2013 № КЮ-0000104 на суму 12473,78 грн., від 17.05.2013 № КЮ-0000125 на суму 121313,99 грн..

На підтвердження факту поставки товару підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями видаткових накладних, складених уповноваженими представниками продавця та позивача, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 "Товари на складі", за яким відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на складах, а також відомості про рух товарів за березень та травень 2013 року, які отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон".

Оплата товару здійснювалась позивачем безготівковим шляхом на підставі рахунків-фактур. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" кошти в загальній сумі 251584,61 грн., у тому числі ПДВ - 41930,77 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківських виписок.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" шість податкових накладних на загальну суму загальну суму 251584,61 грн., у тому числі ПДВ - 41930,77 грн.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" є юридичною особою, що зареєстрована 11.10.202012 (номер запису в ЄДР - 10741020000043463); стан юридичної особи - зареєстрована.

Узагальнюючи відомості, зазначені в акті невиїзної перевірки позивача від 13.11.2013 № 1223/22-00/36298163, у порівнянні з іншими доказами, зібраними судом під час судового розгляду, суд зазначає, що посадові особи відповідача в дійсності факти придбання товару та виконання робіт не перевіряли, адже перевірка була невиїзною, аналізу фінансово-господарських документів не робили.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в основу податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються в даній справі, органом доходів і зборів покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум, сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон" за господарськими операціями, які не мають реального характеру (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту безтоварності (фіктивності) господарських операцій, який покладено в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факти придбання позивачем товарів і робіт та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Таким чином, висновок податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ЛТД Юніон", є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання товару та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Твердження податкового органу про безтоварність господарських операцій (відсутність факту надання послуг) у судовому засіданні були спростовані, надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо їх реальності.

Тому, податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013 № 0005482201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість", та від 04.12.2013 № 0005492201, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, підлягають скасуванню як безпідставні.

За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Окремо суд наголошує, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентами та платниками податків за ланцюгом постачання.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 04.12.2013 № 0005482201, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 246156,00 грн., з яких: 159468,00 грн. - за основним платежем; 86688,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 04.12.2013 № 0005492201, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 13908,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс" судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "05" травня 2014 р.