Ухвала суду № 38504060, 24.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/689/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій та постанови протиправними, її скасування та зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В., в якому просив суд визнати протиправними дії державного виконавця Сенченко М.В. щодо закінчення виконавчого провадження про зобов'язання управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області здійснити виплату середньої заробітної плати за весь час затримки при звільненні за період з 30.06.2011 р. по 01.12.2011 р.; визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №37299474 від 07.02.2014 р.; зобов'язати відповідачів відновити виконавче провадження та виконати всі передбачені законодавством дії, щодо виконання рішення суду відповідно до виконавчого листа у справі № 2а/2520/1782/2012, виданого 19.03.2013 р.

Ухвалою суду від 06.03.2014 р. здійснено заміну неналежних відповідачів - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. на належного - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 р. позовну заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на виконанні в управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходився виконавчий лист Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 р. у справі № 2а/2570/1782/2012 про зобов'язання управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області здійснити виплату позивачу середньої заробітної плати за весь час затримки при звільненні за період з 30.06.2011 р. по 01.12.2011 р. (а.с.23).

На підставі виконавчого листа та заяви стягувача, 01.04.2013 р. державним виконавцем, керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) відкрито виконавче провадження та винесено відповідну постанову (а.с.24, 26).

Листом управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області від 24.04.2013 р. № 16/1-2-1147 повідомлено державного виконавця про неможливість виконання рішення, оскільки у виконавчому листі зазначено, що виплаті підлягає середня заробітна плата за час затримки розрахунку. Постановою КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначено саме поняття грошового забезпечення, а не середньої заробітної плати. Дане визначення також закріплено нормами наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про затвердження Положення про порядок грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Позивач являється особою рядового і начальницького складу, а тому на нього розповсюджують свою дію вищезазначені нормативні документи(а.с.27).

На підставі вищевикладеного боржник звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення рішення суду, яке підлягає примусовому виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2013 р. у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення вдмовлено.

До цього часу 13.05.2013 р. відповідачем боржнику направлена вимога про виконання рішення суду та зобов'язано боржника повідомити про його виконання (а.с.29).

Листами управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області від 19.06.2013 р. № 16/1-2-1676 та 03.07.2013 р. № 16-1-2-1798 повідомлено державного виконавця про самостійне звернення до суду за роз'ясненням рішення (а.с.32, 33). Також боржник просив зупинити виконання рішення до прийняття судом відповідного рішення.

05.07.2013 р. відповідно до ст. ст. 5, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику була направлена вимога виконати рішення суду та повідомити про його виконання. Також повідомлено, що подання заяви про роз'яснення рішення суду боржником не зупиняє його виконання (а.с.34).

В зв'язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем була повторно направлена вимога від 02.08.2013 р. та 02.10.2013 р. (а.с.35, 36).

Листом від 14.10.2013 р. № 16/1-2-2780, що надійшов до відповідача 18.10.2013 р., управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області повідомило державного виконавця про те, що йому відмовлено у роз'ясненні рішення суду та він зобов'язується в найкоротший термін вирішити питання щодо реального виконання рішення суду (а.с.37).

24.10.2013 р. відповідно до статей 5, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику направлена вимога виконати рішення суду та повідомити про його виконання в строк до 30.10.2013 (а.с.38).

В зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин в наданий державним виконавцем строк, 05.11.2013 р., керуючись статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову ВП № 37299474 про накладення штрафу на боржника у розмірі 680,00 грн., копію постанови разом з вимогою виконати рішення суду направлено боржнику до виконання (а.с.39, 40).

Оскільки, державним виконавцем не отримано відповіді на вимогу виконати рішення суду, вимога була направлена повторно 20.11.2013 р. (а.с.42).

Листом від 26.11.2013 р. боржник повідомив, що не погоджується з постановою про накладення штрафу, в зв'язку з чим дана постанова оскаржена до Чернігівського окружного адміністративного суду (а.с.43).

В зв'язку з повторним невиконанням рішення суду без поважних причин в наданий державним виконавцем строк, 01.12.2013 р. керуючись статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн., копію постанови разом з вимогою виконати рішення суду направлено боржнику до виконання.

Листом від 16.12.2013 р. № 16/1-2-3412 боржник повідомив, що управління не ухиляється від виконання рішення суду та вживає всіх заходів на його виконання. Так боржником до Вищого адміністративного суду України направлено клопотання про прискорення розгляду справи (а.с.45).

У зв'язку з цим, 30.01.2014 р. відповідачем до Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області направлено подання про проведення досудового розслідування по факту невиконання посадовими особами управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області виконавчого листа, виданого у справі № 2а/2570/1782/2012 від 19.03.2013 р. (а.с.48).

07.02.2014 р. відповідно до пункту 11 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника, копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження, виконавчий лист до Чернігівського окружного адміністративного суду (а.с.49).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону № 606 виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 75 даного Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником Відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Судом першої інстанції встановлено, що державним виконавцем виконано вимоги частини третьої статті 75 Закону № 606 щодо накладення на боржника штрафу відповідно до статті 89 цього Закону та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Крім того, як на підставу для закінчення виконавчого провадження державний виконавець послався на ту обставину, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо.

Колегія суддів вважає ці доводи такими, що заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник вважає за неможливе виконати рішення суду через встановлення судом апеляційної інстанції в резолютивній частині рішення одиниці обрахунку розміру виплати у вигляді середньої заробітної плати, натомість, позивач отримував не заробітну плату, а грошове забезпечення, а тому вирахувати з його грошового забезпечення середню заробітну плату неможливо.

В резолютивній частині рішення, що містить задоволені позовні вимоги зобов'язального характеру, конкретна сума виплати на користь позивача не визначена.

Зважаючи на те, що відповідач не наділений повноваженнями обраховувати суми зобов'язань еквівалентні порядку їх обрахунку зазначеному в резолютивній частині рішення, у нього відсутня можливість стягнути конкретні суми з рахунків боржника без обрахування цих сум уповноваженою особою.

В даному випадку такою особою є боржник, який, в свою чергу, відмовляється від проведення відповідного обрахунку оскільки вважає, що порядок, встановлений рішенням Київського апеляційного адміністративного суду, не може бути застосований у випадку стягувача.

З огляду на вищенаведене, незважаючи на наявність у даній справі обставин, що вказують на явне порушення прав позивача, колегія суддів встановила, що ці порушення вчинені не відповідачем у справі та не з його вини.

А тому у обраному позивачем способі захисту своїх прав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій та постанови протиправними, її скасування та зобов'язати вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 29.04.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.