Рішення № 3850141, 05.06.2008, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 2-3/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

05.06.2008 р.

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.,

 при секретарі Курин М.І.,

 з участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір'ї в райсуді справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виключення ОСОБА_5 із основного запису про народження ОСОБА_4 як батька, про виключення ОСОБА_4 із числа спадкоємців померлого ОСОБА_5, про визнання права власності на майно померлого ОСОБА_5 по ½ частці за кожним позивачем на кв.АДРЕСА_1, на легковий автомобіль ВАЗ 2103, 1978 р.в., н/зн Ж НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В :

30.03.2008 р. позивачі звернулися в суд з цим позовом, мотивуючи вимоги наступним.

Їх батькові, ОСОБА_5 , на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, яку він придбав згідно договору купівлі-продажу від 19.05.1993 р.. Позивачі проживали в квартирі разом з батьками до 13.05.1999 р.. ОСОБА_5 і відповідачка ОСОБА_3 13.05.1999 р. розірвали шлюб і з того часу остання фактично проживає з ОСОБА_3 у АДРЕСА_2, а 15.10.2005 р. вони зареєстрували шлюб. Відповідачка ОСОБА_4 (рідна сестра позивачів, яка під час розгляду справи, ....... досягла повноліття, змінила прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_3) проживає з 1999 р. з відповідачкою ОСОБА_3  і ОСОБА_3. З березня 2000 р. у кв. № 9 по вул. Возз'єднання в смт Міжгір'ї по даний час фактично мешкає тільки сім'я позивачки ОСОБА_1. 07.01.2006 р. помер ОСОБА_5, який не залишив заповіту на належне йому майно. Натомість померлий за життя , будучи тяжко хворим, 24.07.2001 р. власноручно написав листа, у якому зазначив, що ОСОБА_4 не є його дочкою, а є дочкою ОСОБА_3. Позивачі вважають, що ця обставина і стала причиною розірвання шлюбу батьків, а тому ОСОБА_4 не є спадкоємицею померлого батька. Протягом 6-и місяців з дня смерті ОСОБА_5 позивачі подали заяву в Міжгірську держнотконтору як спадкоємці першої черги по закону, а неповноліття на той час ОСОБА_4 та її мати такої заяви не подали. Натомість ОСОБА_3 подала в Міжгірську держнотконтору заяву про виділення їй частки у спільному майні подружжя, а саме: ½ частку на кв. № 9 по вул. Возз'єднання, 9 в смт. Міжгір'ї і на автомобіль ВАЗ 2103, хоча після розірвання шлюбу, це питання не ставилось і спору не було. Державний нотаріус 20.11.2006 р. листом повідомив позивачів про те, що вони мають право тільки на 1/6 частку в спадщині батька, а тому рекомендовано звернутися в суд. Позивачі вважають , що ОСОБА_3 втратила право на власність у спільному майні з колишнім чоловіком ОСОБА_5, не включена в правоустановчі документи на його майно як співвласник, не ставила питання про поділ цього майна. Натомість ОСОБА_4 заперечена їх батьком за життя як його дочка, змінила прізвище за чоловіком їх матері ОСОБА_3, відповідачі і ОСОБА_3 відмовились від проведення судової експертизи для підтвердження походження батьківства, а тому просять право власності на зазначене вище майно батька визнати за ними в рівних частках.

Позивачі вимоги підтримали і додатково свою позицію обгрунтували тим, що їх мати, проживаючи в шлюбі з батьком, зрадила подружній вірності і, будучи в шлюбі, народила ОСОБА_4 від ОСОБА_3. Їх батько, ОСОБА_5, займаючи відповідальні посади в районі, формально визнав своє батьківство, соромлячись оспорювати таке. Просять звернути увагу на те, що відповідачі і ОСОБА_3 після розірвання шлюбу їх батьків живуть однією сім'єю.

Відповідачка ОСОБА_3 позов заперечила і пояснила таке. Шлюб з ОСОБА_5 вона розірвала в 1999 р.. Однак ОСОБА_4 народжена нею під час шлюбу з ОСОБА_5, який не оспорював батьківство, після розірвання шлюбу сплачував аліменти на утримання цієї дочки. Натомість шлюб з ОСОБА_3 вони зареєстрували в 2005 р. . ОСОБА_3 також пояснила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_5, тобто з 1999 р. вона не мешкає в кв. АДРЕСА_1 і дійсно спільно проживали з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в його будинку по вул. АДРЕСА_2. ОСОБА_3 також підтвердила, що поділ спільного майна з ОСОБА_5 не ініціювала, бо не вважала за необхідне. ОСОБА_3 вважає, що в спадковому майні ОСОБА_5 має належати частка дочці померлого ОСОБА_4.

Відповідачка ОСОБА_4 позов заперечила, підтвердила пояснення і позицію відповідачки ОСОБА_3.

Третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позицію відповідачів, однак визнав те, що співмешкав до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 і те, що в їх сім'ї проживає ОСОБА_4. ОСОБА_3 заперечив батьківство ОСОБА_4, зміну нею прізвища з Карабин на Цімбота пояснив її правом і бажанням після досягнення нею повноліття.

Оцінивши позиції сторін, їх пояснення, подані ними в справу докази, зокрема: акти цивільного стану, покази свідків, документи про право власності на майно, довідки та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав і мотивів.

Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 народились відповідачкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 р., ІНФОРМАЦІЯ_2р., 12.09.1988 р. в смт. Міжгір'ї і їх батьками записано ОСОБА_5 і ОСОБА_3.

13.05.1999 р. ОСОБА_5 і ОСОБА_3 зареєстрували розірвання шлюбу, в якому перебували з 17.05.1971р..

07.02.2006 р. помер ОСОБА_5

Згідно договору купівлі - продажу кв. № 9 по вул. Возз'єднання, 9 в смт. Міжгір'ї ОСОБА_5 придбав це житло в Міжгірської селищної ради 19.05.1993 р. за 17 642 крб. і за витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно облікувався власником на час своєї смерті.

Згідно письмового повідомлення завідуючої Міжгірською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 у межах 6- и місячного строку до державного нотаріуса за видачею свідоцтв про право на спадщину звернулися : ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_6 як колишня дружина померлого (вказавши дівоче прізвище) і заявивши про неповнолітню на той час дочку ОСОБА_5 - ОСОБА_4. При цьому позивачам повідомлено, що вони можуть претендувати не на 1/3, а на 1/6 частку кожна спадкового майна, а також те, що ОСОБА_3 подала в держнотконтору заяву про виділ ½ частки з спадщини ОСОБА_5 як її частку в спільному майні подружжя. У зв'язку з цим державний нотаріус рекомендував позивачам звернутись у суд.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ІКС № НОМЕР_1, виданого РЕГ ДАІ в смт. Міжгір'ї 27.08.1997 р. ОСОБА_5 зареєстрований власником автомобіля ВАЗ - 2103, 1978 р.в..

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 за заявою останньої з ОСОБА_5 стягувались аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 згідно з постановою судді Міжгірського райсуду від 03.02.2000 р..

Вищевстановлені обставини сторонами не оспорюються, підтверджені належними доказами і беруться до уваги судом.

З цих обставин видно, що ОСОБА_5 на час своєї смерті був дійсним і єдиним власником належного йому майна (квартири і автомобіля). Так, ОСОБА_3 втратила право на ½ частину цього майна, набутого ОСОБА_5 під час їх шлюбу, оскільки протягом строку позовної давності (трьох років) не заявила претензій про поділ цього майна, не подала в суд про такий поділ як цього вимагає ст. 29 ч. 3 КзпШС України(в ред. закону від 1969 р.), чинна на час виникнення правовідносин, і ст. 72 ч. 2 СК України.

ОСОБА_5 заповітного розпорядження не залишив.

Згідно з ст. ст. 1268-1270 ЦК України 2003 р.спадкоємці позивачки і ОСОБА_4, яка на час відкриття спадщини була неповнолітньою, прийняли спадщину за померлим і за ст.ст. 1261 ч. 1, 1267 ЦК України їх частки у спадщині є рівними.

Суд відхиляє вимоги позивачів, що ОСОБА_4 не є дочкою їх батька, оскільки таке не доведено в суді.  Так, ОСОБА_4 за актом цивільного стану визнана дочкою ОСОБА_5. Останній батьківство в установленому порядку не оспорював, тобто фактично і юридично визнав себе її батьком. ОСОБА_5 також після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 сплачував аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4. Окрім цього, відповідачі і третя особа відмовились перевірити батьківство експертним шляхом, що стверджено їх заявами і повідомленнями з експертної установи.

Отже, підстав для застосування ст.ст. 136-138 СК України в справі не має, а тому вимоги позивачів про виключення з числа спадкоємців померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 суд визнає недоведеними належними доказами і їх пояснення, покази свідків - відхиляє.

Таким чином, позивачі мають право тільки на 1/3 частку кожна на спадкове майно ОСОБА_5. Суд визнає, що право на 1/3 частку цього майна має і ОСОБА_4, яка з позовом до суду про визнання права власності не звернулась і може це право реалізувати окремо в нотаріальному порядку.

Судових витрат до стягнення чи повернення не має.

До встановлених правовідносин суд застосовує і ст. 392 ЦК України -2003 р.

Керуючись ст.ст. 146 ч. 1, 212-215 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати право власності на спадкове майно померлого ОСОБА_5: квартиру АДРЕСА_1; легковий автомобіль ВАЗ- 2103, 1978 р.в., реєстраційний номер Ж НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію ІКС № НОМЕР_1 від 15.11.1989 р. в частинах:

– 1/3 (одна третина) - за ОСОБА_1;

– 1/3 (одна третина) - за ОСОБА_2.

В решті позовних вимог - відмовити.

Копію рішення надіслати третім особам.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в апеляційний

суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.

Головуючий:/підпис/ В.П.Кривка

ВІРНО:

Суддя Міжгірського райсуду: В.П.Кривка

Справа № 2-3/2008 р.

 У Х В А Л А

про відновлення провадження в справі

15.05.2008 р.

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 , Карабин Р.М. до Цімботи М.М., ОСОБА_4 про оспорювання батьківства ОСОБА_4 і визнання права на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно ухвали Міжгірського райсуду від 20.09.2007 р. в справі зупинено провадження на час проведення судової біологічно-генетичної експертизи на предмет походження батьківства ОСОБА_4 від ОСОБА_3.

Проведення експертизи було доручено головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, м.Київ. 21.04.2008 р. в суд надійшло повідомлення з експертної установи, що підекспертні особи ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не прибули згідно виклика на 08.04.2008 р..

Вище вказаним особам було запропоновано повідомити в суд про причини неявки до експерта або ж підтвердити в суд заявами про відмову від проведення експертизи (лист № 1282 від 23.04.2008 р. з суду). 13.05.2008 р. в суд надійшла заява Цімботи М.М., ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що вони відмовляються від проходження експертизи.

Встановлені обставини дають підстави відновити провадження в справі.

Керуючись ст.ст. ______ ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Зобов'язати позивача ОСОБА_7:

1) надіслати експерту план забудови земельної ділянки житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_3, якщо такий є в наявності або ж повідомити експерта про відсутність плану;

2) внести оплату за проведення експертизи в сумі 1566 грн. рахунок № 566 в користь: Львівського НДІ судових експертиз р/р 35229001000266 в Головне УДК України у Львівській області, ЄДРПОУ 23272864, МФО 825014 в строк до 11.05.2008 р., про що повідомити експерта.

Роз'яснити позивачеві, що в разі не оплати вартості експертизи в установлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення експертизи.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати сторонам і експерту.

Суддя В.П.Кривка