Ухвала суду № 38500604, 30.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Справа № 69421/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Левицької Н.Г., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представника відповідача Бобиляка В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової адміністрації у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» до державної податкової адміністрації у Львівській області про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» (далі - ВАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнання протиправним та скасування наказу державної податкової адміністрації у Львівській області (далі - ДПА) № 546 від 27.05.2011 року «Про проведення фактичної перевірки».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі № 2а-6295/11/1370 позов було задоволено частково. Визнано протиправним наказ ДПА № 546 від 27 травня 2011 року про проведення про проведення фактичної перевірки ВАТ. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ДПА просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у зв'язку із надходженням на адресу ДПА скарги громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрованої 26.05.2011 року, головою ДПА видано наказ № 546 від 27.05.2011 року «Про проведення фактичної перевірки», яким передбачено проведення перевірки позивача.

На підставі вказаного наказу було виписано направлення працівникам податкового органу на проведення даної перевірки. Наказ та направлення на проведення перевірки вручені ОСОБА_5 - керуючій процедурою санації підприємства, що підтверджується відповідними відмітками.

30.05.2011 року працівниками ДПА було здійснено вихід на юридичну адресу ВАТ для проведення фактичної перевірки, проте керуючою процедурою санації ОСОБА_5 їх до проведення згаданої перевірки не допущено, про що складено акт від 30.05.2011 року №2323/12/01/23/31638889.

Відмовляючи у допуску працівників ДПА до проведення фактичної перевірки ВАТ не враховано приписів п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК). Копія наказу ДПА № 546 від 27.05.2011 року була вручена підприємству, про що зазначено у позовній заяві ВАТ.

Судом першої інстанції не враховано того, що ПК не покладено на податковий орган обов'язку вказувати у наказі на проведення фактичної перевірки обставин для її проведення, а отже оспорюваний наказ № 546 від 27.05.2011 року оформлений відповідно до норм ПК і його слід вважати правомірним.

Відтак наказ ДПА № 546 від 27.05.2011 року є правомірним і позовні вимоги ВАТ є безпідставними.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ВАТ, суд першої інстанції виходив із того, що вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки платника податків викладено у п. 80.2 ст.80 ПК і єдиною підставою для проведення фактичної перевірки платника податків за зверненням сторонньої фізичної особи є надходження письмового звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. 80.2.3 ст. 80 ПК).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є споживачами щодо ВАТ у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а отже подана ними скарга не могла розцінюватися відповідачем як підстава для проведення фактичної перевірки позивача.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів наявності на час винесення оскаржуваного наказу будь-яких підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених п. 80.2.1 - п.80.2.7 ст. 80 ПК.

Оскільки при розгляді справи встановлено прийняття наказу № 546 від 27.05.2011 року ДПА з порушенням вимог ПК, суд дійшов висновку про його протиправність.

Водночас суд погодився з доводами відповідача про відсутність підстав для скасування спірного наказу з огляду на припинення ним своєї дії в часі на час вирішення спору.

Даючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Згідно із приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Положеннями ст. 21 ПК передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до приписів п. 80.2. ст. 80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

суд першої інстанції виходив із того, що вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки платника податків викладено у п. 80.2 ст.80 ПК і єдиною підставою для проведення фактичної перевірки платника податків за зверненням сторонньої фізичної особи є надходження письмового звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. 80.2.3 ст. 80 ПК).

На переконання апеляційного суду, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що вказаний у цій правовій норм перелік підстав для проведення фактичної перевірки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, оспорюваний наказ ДПА № 546 від 27.05.2011 року було прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.05.2011 року (а.с. 48), у якій вони ставлять під сумнів правомірність відмови ВАТ у прийнятті їх на роботу з огляду ознаки здійснення підприємством своєї діяльності.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із тим, що виходячи із змісту скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 26.05.2011 року їх не можна вважати споживачами щодо ВАТ у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Окрім того, відповідачем не надано доказів наявності на час винесення оскаржуваного наказу будь-яких підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених п. 80.2.1 - п.80.2.7 ст. 80 ПК.

Виходячи з викладеного слід вважати правильним висновок суду першої інстанції про протиправність прийняття ДПА наказу № 546 від 27.05.2011 року.

Оскільки у задоволенні решти позовних вимог ВАТ судом першої інстанції було відмовлено, то виходячи з приписів п. 10 ч. 3 ст. 49 КАС України апеляційний суд не вбачає правових підстав для перегляду постанови суду першої інстанції у іншій частині на підставі апеляційної скарги ДПА.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової адміністрації у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі № 2а-6295/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Н.Г.Левицька

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 30 квітня 2014 року.