Рішення № 38500204, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23716/13 23.04.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У."

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 105.528,45 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Коваль Т.В. - за довіреністю від 28.12.2013 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості в сумі 105.528,45 грн.

Суть спору: позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеними між сторонами спору договором від 15.10.2007 № У 587 про надання послуг та річною угодою 2011 від 01.01.2011, яка є додатком № 1 до вказаного договору і є його невід'ємною частиною. Як зазначає позивач, відповідач оплату наданих позивачем послуг на користь останнього не здійснив, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 98.144,75 грн.

Вищенаведена обставина слугувала підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом з метою захисту своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 98.144,75 грн.

Крім того, оскільки відповідачем порушенні зобов'язання, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6.028,50 грн і 3 % річних в сумі 1.355,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23716/13. Також вказаною ухвалою господарський суд відмовив позивачеві у задоволенні заяви останнього про об'єднання однорідних позовних заяв в одну справу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014, за клопотанням повноважного представника позивача, продовжено строк розгляду спору в порядку, встановленому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженим представникам відповідача поштових відправлень суду. Таким чином, враховуючи викладене, відповідач, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого представника в жодне у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 23.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У.", як виконавцем, (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як замовником, (далі - відповідач) укладено договір від 15 жовтня 2007 року № У 587 про надання послуг (далі - Договір).

Згідно предмету Договору позивач зобов'язується надати відповідачеві послуги щодо передпродажної підготовки товарів відповідача та додаткові послуги, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити позивачеві належним чином надані послуги (п. 1.1 Договору).

У пункті 1.3 Договору сторонами визначено, що всі особливі умови надання послуг, а саме: зміст послуг, вартість та розрахунки, порядок складання та підписання Актів прийому-передачі послуг (далі - Акт) тощо, визначаються у Річній Угоді, що є Додатком № 1 до Договору і є його невід'ємною частиною.

Річна угода укладається сторонами кожний рік. Номер річної угоди відповідає року на який вона укладається. Будь-яка Річна Угода, незалежно від року її укладення є невід'ємною частиною Договору і вважається Додатком № 1 до нього.

Як вбачається з п. 1.4 Договору, факт належного надання послуг за Договором підтверджується Актом, підписаним повноважними представниками сторін, у порядку, передбаченому Річною Угодою та іншими додатками до Договору.

У відповідності до п. 4.4 Договору за порушення строків проведення оплати зазначених в Річній Угоді та інших додатках до Договору відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.

01 січня 2011 року сторонами спору укладено Річну Угоду № 1, яка є Додатком № 1 до Договору (далі - Річна Угода).

Виходячи з предмету Річної Угоди № 1, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору, позивач надає відповідачеві послуги з передпродажної підготовки товарів та маркетингові послуги (далі - послуги) на умовах Договору та вказаної Угоди, а відповідач приймає та оплачує позивачеві належним чином надані послуги (п. 1.1 Річної Угоди № 1).

Акт по всім наданим послугам надається позивачем відповідачеві щоквартально до 15 числа місяця, наступного після закінчення відповідного кварталу, у якому були надані послуги, окрім Актів, визначених в. пунктах 3.3.5 і 3.3.6 Річної Угоди № 1, якщо інше не передбачено названою Угодою.

Відповідач зобов'язаний підписати Акт і його повернути позивачеві підписаний екземпляр позивача не пізніше 10 (десяти) днів з моменту його надання останнім або надати в письмовому вигляді вмотивовану відмову. Якщо вмотивована відмова не надана позивачеві протягом 10 (десяти) днів, послуги вважаються прийнятими, а Акт підписаним (п. 3.7 Річної Угоди № 1).

Як визначено сторонами в п. 3.8 Річної Угоди № 1, Акти повинні містити перелік та обсяг послуг, наданих позивачем відповідачеві протягом відповідного кварталу (звітний квартал), вартість кожного виду наданих у цьому кварталі послуг та їх загальну вартість, що підлягає сплаті відповідачем.

У відповідності до п. 3.6 Річної Угоди № 1 розрахунки за належним чином надані послуги позивача здійснюються відповідачем не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту надання позивачем відповідачеві рахунку-фактури за надані послуги. Рахунок-фактура складається позивачем на підставі Акту, наданого згідно п. 3.7 даної Угоди, і підписаного сторонами. Рахунок-фактура повинен містити реквізити Договору, Угоди та Акту, на підставі якого його було складено.

Розрахунки між сторонами спору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на банківський рахунок позивача та іншими незабороненими законодавством України грошовими засобами (пункти 3.2, 3.3 Договору; п. 3.9 Річної Угоди № 1).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем на підставі та на умовах Договору і Річної Угоди № 1 надані відповідачеві послуги загальною вартістю 98.144,75 грн, що підтверджується такими Актами виконаних робіт (наданих послуг): від 31.03.2011 № 10009019 на суму 94.665,83 грн; від 30.06.2011 № 10011407 на суму 341,48 грн; від 21.07.2011 № 10011659 на суму 3.137,44 грн.

Позивачем виставлені відповідачеві такі рахунки на оплату наданих послуг згідно вказаних вище Актів: від 31.03.2011 № 10009019 на суму 94.665,83 грн; від 30.06.2011 № 10011407 на суму 341,48 грн; від 21.07.2011 № 10011659 на суму 3.137,44 грн.

Наведені вище Акти та рахунки на оплату послуг надіслані позивачем відповідачеві 21.05.2013, про що свідчать наявні в матеріалах справи засвідчені копії опису вкладення до поштового відправлення № 0100103487212, який містить відбиток печатки календарного штемпеля поштового зв'язку, та фіскального чеку від 21.05.2013 № 0097, виданого поштовим відділенням.

З боку відповідача жодних обґрунтованих зауважень відносно наданих позивачем на підставі Договору та Річної Угоди № 1 послуг або вмотивованої відмови у їх прийнятті позивачеві не надходило, а також сторонами спору до суду не подано, відтак, зазначені вище Акти виконаних робіт (наданих послуг) вважаються такими, що затверджені і підписані з боку відповідача, а Договір та Річна Угода № 1 - виконані з боку позивача належним чином і у повному обсязі.

Спір між сторонами даного судового процесу виник в результаті допущення відповідачем порушення у його грошовому зобов'язанні за Договором та Річної Угоди № 1. Відповідач оплату наданих позивачем послуг на користь останнього не здійснив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 98.144,75 грн та звернення товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача наявної заборгованості в сумі 98.144,75 грн.

Також, враховуючи, що відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, позивачем заявлена позовна вимога про застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені в сумі 6.028,50 грн, а також відповідальності шляхом стягнення 3 % річних в сумі 1.355,20 грн.

Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем наданих позивачем на підставі Договору і Річної Угоди № 1 послуг сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, виходячи з вищенаведених обставин справи, основна заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення судом спору по суті, складає 98.144,75 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором і Річної Угоди № 1, підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 98.144,75 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач порушив виконання грошового зобов'язання, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6.028,50 грн, а також 3 % річних в сумі 1.355,20 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

З огляду на те, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." (04073, м. Київ, Оболонський район, проспект Московський, буд. 15-А; ідентифікаційний код 34431547, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 98.144,75 (дев'яносто вісім тисяч сто сорок чотири) грн 75 коп.; пеню в сумі 6.028,50 (шість тисяч двадцять вісім) грн 50 коп.; три відсотки річних в сумі 1.355,20 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) грн 20 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.110,57 (дві тисячі сто десять) грн 57 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 квітня 2014 року.

Суддя С.В. Балац