Рішення № 38500203, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1707/14

23.04.14

За позовом публічного акціонерного товариства "КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНАФТОХІМ"

про стягнення 48.964,66 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Публічне акціонерне товариство "КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНАФТОХІМ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 48.964,66 грн.

Суть спору: позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов’язання щодо поставки позивачеві оплаченого останнім товару на підставі договору поставки продукції 12.03.2013 № 164-У/03-13 КУО. Як вказує позивач, вартість недопоставленого товару складає 36.477,98 грн.

Крім того, на прохання відповідача, яке викладеного в листі останнього від 16.04.2013 № 27, позивачем надані транспортні послуги на суму 12.486,68 грн, які відповідачем на вимогу позивача оплачені не були.

Отже, з підстав наведених вище позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48.964,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 прийнято позовну заяву публічного акціонерного товариства "КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1707/14.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв’язку про вручення уповноваженим представникам відповідача поштових відправлень суду. Таким чином, враховуючи викладене, відповідач, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого представника в жодне у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду не надходило.

22 квітня 2014 року до господарського суду надійшла заява повноважного представника позивача від 15.04.2014 № 12/184, згідно якої останній просив суд розглядати справу без участі представників позивача.

В судовому засіданні 23.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Отже, дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між публічними акціонерним товариством "КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ", як покупцем, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНАФТОХІМ", як постачальником, (далі – відповідач) укладено договір від 12 березня 2013 року № 164-У/03-13 КУО (далі – Договір).

Згідно предмету Договору відповідач зобов'язується передати, а позивач – прийняти і оплатити матеріали (далі – товар) на умов, передбачених Договором (п. 1.1 Договором).

Поставка товару здійснюється видами транспорту, які вказані у специфікаціях. Відповідач зобов'язується поставити товар на умовах поставки, вказаних у специфікаціях у відповідності із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2000 року (п. 3.1 Договору).

Як визначено у п. 3.2 Договору, строки поставки товару зазначаються у специфікаціях.

У відповідності до п. 3.3 Договору відповідач має право здійснити поставку товару в інші строки виключно на підставі попередньої згоди позивача, яка оформлюється у письмовому вигляді.

В пункті 5.2 Договору визначено, що оплата товару за поставлений товар буде здійснюватися на протязі строку, зазначеного у специфікації, що відраховується з моменту поставки товару, якщо інше не узгоджено у специфікаціях до Договору.

27 березня 2013 року сторонами укладено до Договору Специфікацію № 76/1/03-13 (далі – Специфікація), в якій останні узгодили найменування товару, його кількість та вартість. Згідно Специфікації відповідач зобов'язався поставити позивачеві кубові залишки ректифікації бутилового спирту в кількості 60 т, загальна варіться якого складає 779.999,76 грн.

Відповідно до п. 1 Специфікації поставка товару здійснюється на умовах СРТ згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2000 року (термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.).

Як вбачається з п. 4 Специфікації, товар має бути поставлений на протязі квітня 2013 року.

Оплата товару здійснюється на умовах 100 % передоплати (п. 5 Специфікації).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов’язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, позивач, на виконання грошових зобов'язань за Договором, платіжними дорученнями від 08.04.2013 № 1234 і від 08.04.2013 № 1235 здійснив на користь відповідача попередню оплату товару в повному обсязі, тобто в сумі 779.999,76 грн (засвідчені копії названих розрахункових документів наявні у справі).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язання за Договором, яке полягає у поставці позивачеві товару, який, у свою чергу, оплачений останнім в повному обсязі. Відповідач, у строк встановлений у Специфікації, поставив позивачеві товар на суму 743.521,78 грн, що підтверджується видатковою накладною від 30.04.2013 № 5 (засвідчена корпія накладної наявна у справі).

Таким чином, виходячи з вищенаведених обставин, вартість недопоставленого відповідачем, але оплаченого позивачем товару, складає 36.477,98 грн.

Приписом статті 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У зв’язку із наведеними вище обставинами позивач надіслав відповідачеві лист від 03.10.2013 № 10/1/2-1135 (засвідчена копія зазначеного листа наявна у справі), згідно із яким вимагав від відповідача повернення грошових коштів в сумі 36.477,98 грн, які складають різницю між оплаченого і фактично поставленого товару.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, всупереч правил, встановлених наведеною вище нормою цивільного права, відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

За таких підстав позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача попередньої оплати товару в сумі 36.477,98 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки позивачеві товару, повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 36.477,98 грн або узгодження між сторонами іншого строку поставки товару на підставі Договору від сторін спору до суду не надходило.

Крім того, між сторонами даного спору виникли правовідносини з надання послуг, які виникли у спрощений спосіб. Так, відповідач звернувся до позивача із листом від 16.04.2013 № 27, згідно із яким відповідач просив позивача надати транспортні послуги, оплату яких гарантував.

Як вбачається з Акту приймання-передачі виконаних послуг від 31.05.2013 № 367, який підписаний з обох сторін спору і скріплений відбитками їх печатко, позивач надав, а відповідач отримав транспорті послуги, загальна вартість яких складає 12.486,68 грн.

На підставі вищевикладеного, позивачем виставлено відповідачеві рахунок-фактуру від 31.05.2013 № 367 на оплату транспортних послуг в сумі 12.486,68 грн.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, такі факти, як звернення відповідача до позивача із листом від 16.04.2013 № 27, підписання сторонами спору Акту приймання-передачі виконаних послуг від 31.05.2013 № 367 та виставлення рахунку-фактури від 31.05.2013 № 367 свідчать про виникнення між сторонами договірних правовідносин з надання послуг. В силу ст. 901 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору з надання послуг є предмет (вид послуги) та його ціна, які узгоджені між позивачем і відповідачем у названому Акті.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається зі згаданого вище листа від 03.10.2013 № 10/1/2-1135, позивач також вимагав від відповідача оплати наданих транспортних послуг, однак, ці послуги також залишені відповідачем не оплаченими. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок несплати наданих останньому транспортних послуг.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 48.964,66 грн, який складається зі суми попередньої оплати товару, на яку товар поставлений не був, а саме в розмірі 36.477,98 грн, а також зі суми неоплачених послуг в розмірі 12.486,68 грн, підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНАФТОХІМ" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9-А, офіс 433; ідентифікаційний код 37553036, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства "КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ" (94404, Луганська обл., м. Краснодон, вул. Комсомольська, буд. 5; ідентифікаційний код 32363486, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 48.964,66 (сорок вісім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн 66 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 квітня 2014 року.

Суддя С.В. Балац