Ухвала суду № 38499383, 17.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2014р. м. Київ К/800/25446/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій, скасування постанови державного виконавця, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області з вимогами про визнання неправомірними дій, скасування постанови державного виконавця, стягнення моральної шкоди.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 17.10.2012р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. апеляційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2012р. скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2011р. Постанову державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2011р. скасовано. Стягнено на користь ОСОБА_2 з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області моральну шкоду в сумі 1000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Відділ державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Посилається на те, що судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.10.2011р. на виконання до органу виконавчої служби надійшов виконавчий лист за № 2-а-1113/11 виданий Березівським районним судом Одеської області 30.09.2011р. про зобов'язання УПФУ в Березівському районі Одеської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 17.02.2011р. по 22.07.2011р.

26.10.2011р. державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 21, 25, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Листом УПФУ в Березівському районі Одеської області № 2601/08 від 04.11.2011р. позивачу по вищевказаному виконавчому документу нараховано суму у розмірі 2851,79 грн. Крім того, в листі зазначено, що виплата донарахованого за рішенням суду підвищення буде проведена за умови наявності відповідних фінансових ресурсів.

20.12.2011р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області внаслідок неможливості виконання рішення Березівського районного суду Одеської області без участі боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа за № 2-а-1113/11 закінчено, як частково виконане, та винесено відповідну постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р. після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Пунктом 3 статті 75 зазначеного закону встановлено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що відповідачем не дотримано порядку встановленого ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, зокрема, виконавцем не накладено на боржника штраф відповідно до ст. 89 Закону, тому винесення оскаржуваної постанови є необґрунтованим, а сама постанова підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги про те, що невиплата заборгованості позивачу сталася з поважних причин, а саме недостатнього фінансування у державному бюджеті на відповідний рік, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки реалізація особою права, що пов'язано з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді

Винокуров К.С.

Пасічник С.С.