Постанова № 38498955, 28.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р. Справа №804/734/14 11 год. 15 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Вишневської Ю.М. Кисельова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпропетровська міська рада, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2013 року №0002671503.

До участі в адміністративній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дніпропетровську міську раду.

В обґрунтування позову зазначено, що контролюючий орган неправомірно застосував коефіцієнт 1,5 при вирішення питання про мінімальний розмір орендної плати, оскільки на надані в користування ділянки не відносяться до територій та об'єктів історико-культурного призначення.

Відповідач проти позову заперечив повністю із посиланням на визначення категорій землі договорами оренди та рішенням Дніпропетровської міської ради, чинність яких підтвердив представник останньої.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» (орендар) укладені наступні договори оренди земельних ділянок, врахуванням додаткових угод, із визначеним рішеннями міської ради цільового призначення таких ділянок «Землі історико-культурного призначення»:

- 24.06.2010 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, 10, кадастровий номер 1210100000:03:329:0010, площа 0,1875 га (пункт 5.2. договору, пункт 39 додатку до рішення від 06.08.2008 року №193/35), нормативна оцінка у 2011-1;

- від 01.10.2008 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35-Б, кадастровий номер 1210100000:03:328:0151, площа 0,0345 га (пункт 5.2. договору, пункт 2 рішення від 06.08.2008 року №135/35);

- 17.10.2008 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35-Т, 35-Л, 35-П, кадастровий номер 1210100000:2:328:0211, площа 2,4709 га (пункт 5.2. договору, пункт 38 додатку до рішення від 06.08.2008 року №193/35);

- 08.04.2005 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35-Б, кадастровий номер 1210100000:03:328:0147, площа 0,47 га (пункт 5.2. договору, пункт 38 додатку до рішення від 06.08.2008 року №193/35);

- 08.04.2005 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35-Б, кадастровий номер 1210100000:03:328:0148, площа 0,0674 га (пункт 5.2. договору, пункт 2 рішення від 19.09.2008 року №114/36);

- 13.12.2007 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35-Б, кадастровий номер 1210100000:03:328:0152, площа 0,53 га (пункт 5.2. договору, рішення від 27.06.2008 року №203/16);

- також між вказаними особами, із вказаними умовами цільового призначення земельної ділянки, укладений договір про встановлення земельного сервітуту від 26.11.2008 року з адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35-Б, кадастровий номер 1210100000:03:328:0166, площа 0,1040 га.

ТОВ «Перспектива Інвестмент» задекларувала орендну плату за землю за 2011 рік в розмірі 132025,61 грн. (за січень 11002,18 грн., за лютий-грудень по 11002,13 грн.), за 2012 рік - 132025,61 грн. (за січень-грудень по 11002,14 грн.), за 9 місяців 2013 року - 99019,26 грн. по 11002,14 грн. щомісячно.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Перспектива Інвестмент» з питання повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року, за результатами якої 20.11.2013 року складено акт №2218/1583/31850716.

Згідно висновку акта перевірки, платником податків допущено порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 276.3 статті 276 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений розмір орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік на 64685,19 грн., за 2012 рік на 64685,12 грн.

Так, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Особливості встановлення ставок земельного податку врегульовані статтею 276 Податкового кодексу України, згідно підпункту 276.3. якої визначено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5.

Спір точиться навколо правомірності застосування коефіцієнту 1,5 до розміру плати за землю, задекларованого позивачем.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту «д» статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких визначено землі історико-культурного призначення.

Порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок врегульовано статтею 20 Земельного кодексу України. Так, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 53 статтею 20 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

З матеріалів справи вбачається, та підтверджено у судовому засіданні представником Дніпропетровської міської ради, що спірні земельні ділянки віднесені відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування до категорії «Землі історико-культурного призначення», що знайшло відображення в договорах оренди.

Загальновідомим є факт розташування спірних земельних ділянок у центральній історичній частині міста Дніпропетровська.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що спірний коефіцієнт застосовується виключно на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, до яких не відносяться спірні земельні ділянки, оскільки для податкового законодавства недостатньо їх віднесення до категорії земель історико-культурного призначення - необхідна наявність території та об'єкта історико-культурного призначення, суд зазначає наступне.

Земельним кодексом України врегульовано питання віднесення земель до відповідних категорій, зокрема й до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Особливості статуту територій, пов'язаних з охороною культурної спадщини, визначені в статті 34 вказаного Закону.

Зокрема, землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території ї, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

З огляду на викладене, наведені доводи позивача є необґрунтованими, з огляду на встановлення органом місцевого самоврядування категорії земель, наданих у користування. У разу незгоди позивача із вказаними обставинами він має право на оскарження в судовому порядку правомірності віднесення орендованих земельних ділянок до зазначеної категорії.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача повний розмір судового збору, що належить до сплати за подання цього позову в розмірі 3856,87 грн. (= 4285,41 грн. сума належна до сплати - 428,54 грн. сплачені при подання позову).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпропетровська міська рада, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» судовий збір у розмірі 3856,87 грн. (три тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 87 коп.) до повного розміру судового збору, який належало сплатити за подання цього позову.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14 квітня 2014 року.

Суддя І.О. Верба