Ухвала суду № 38498283, 24.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 рокусправа № 0870/12540/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

представника позивача - ОСОБА_1 (договір від06.01.2014)

представника відповідача - Трошиної Н.І. (довіреність від 23.04.2014)

представника третьої особи - Служби у справах дітей Великобілозерської РДА - Дуденко В.А. (довіреність від 23.04.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі № 0870/12540/12 за позовом ОСОБА_4 до Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи - Служба у справах дітей Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2012 року ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Відповідач), в якому просила визнати розпорядження голови Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області від 25.06.2010 р. № 179 незаконним та скасувати його.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що Відповідачем було винесене оскаржуване рішення в порушення приписів чинного законодавства, яке встановлює вичерпний перелік підстав, відповідно до яких припиняється опіка. Разом з тим, у вказаному розпорядженні не зазначено жодної такої підстави. (а.с.3-4)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано пункт перший розпорядження голови Великобілозерської районної державної адміністрації № 179 від 25.06.2010, а саме - в частині припинення опіки гр. ОСОБА_4 над малолітньою дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. В іншій частині позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що з огляду на надані Службою у справах дітей Великобілозерської районної державної адміністрації докази, у Відповідача були наявні всі підстави для вирішення питання про відібрання дитини, ОСОБА_7, від опікуна, і як наслідок - і припинення виплати опікуну грошової допомоги . Разом з тим, вирішення питання про звільнення опікуна від обов'язків віднесено до компетенції суду, у зв'язку з чим дії Відповідача щодо припинення опіки над малолітнім ОСОБА_7 є протиправними. (а.с.81-84)

Крім того, своєю ухвалою від 29.12.2012 року суд визнав за можливе поновити Позивачу строк звернення до суду з огляду на те, що оскаржуване розпорядження позивачу через поштове відділення у день його прийняття не направлялось, а отримане воно було за заявою у вересні 2012 року. ( а.с.1)

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, згідно якої скаржниця просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, як таку, що прийнята в порушення норм матеріального та процесуального права, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд не врахував доводів Позивача про те, що жодних правових підстав для відібрання дитини у опікуна ні у оскаржуваному розпорядженні, ні у судовому засіданні Відповідачем наведено не було. (а.с.110-111)

Інші особи, які беруть участь у справі, заперечень проти задоволення апеляційної скарги не подавали, постанову суду першої інстанції не оскаржували.

У судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_4, вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, у ній зазначених, пояснивши при цьому, що фактично ними оскаржується рішення суду в частині відмовлених позовних вимог.

Представники Відповідача та третьої особи - Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області та Служби у справах дітей Великобілозерської РДА відповідно, проти задоволення апеляційної скарги заперечували з огляду на безпідставність її вимог. Просили врахувати, що дитина - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уже більше двох років мешкає у прийомній сім'ї, повертатись до бабусі (Позивача у справі) не бажає, про що повідомляв не тільки їм а і у телепередачі «Один за всіх» відео носій якої ними залучено до матеріалів справи. Зазначають, що відібрання дитини у опікуна та припинення виплати їй грошової допомоги проведено саме в інтересах дини з огляду на загрозу її життю та у межах повноважень на прийняття такого рішення. На даний час ними подано позов про припинення опіки до суду, провадження по якому призупинено до розгляду даної справи.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та з урахуванням положень частини 1 статті 195 КАС України, згідно яких суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.02.2009 року рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, третя особа: орган опіки та піклування Великобілозерської РДА про позбавлення батьківських прав та встановлення опікунства відносно неповнолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, позовні вимоги задоволені частково і доньку Позивача було позбавлено батьківських прав, про що зазначається нею в адміністративному позові. (а.с.3)

14.05.2009 року розпорядженням голови Великобілозерської РДА № 137 "Про призначення опікуном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, над малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування" ОСОБА_4 призначено опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.(а.с.6)

16.06.2010 р. головним спеціалістом сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Великобілозерської РДА Подорожко С.Ю. разом з дільничним інспектором Великобілозерського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, головним спеціалістом відділу у справах сім'ї, молоді та спорту та директором РЦСССДМ був здійснений рейд "Бездоглядна дитина", метою якого було з'ясування причин невідвідування дитячого оздоровчого табору при Великобілозерській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_7, який перебував під опікою у бабусі - ОСОБА_4 (телефонне повідомлення ЗОШ І-ІІІ ст. №2), за наслідками проведення якого складено відповідний акт. (а.с.39)

В ході рейду відвідано за місцем проживання малолітнього ОСОБА_7, який проживає з опікуном ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. На момент відвідування будинок був зачинений, мешканці будинку відсутні. Під час рейду головним спеціалістом служби у справах дітей Великобілозерської РДА Подорожко С.Ю. відібрані пояснення у гр. ОСОБА_12 (власниця магазину, який знаходиться неподалік від місця проживання малолітнього ОСОБА_7), відповідно до яких гр. ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями. (а.с.40)

21.06.2010 р. головним спеціалістом сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Великобілозерської РДА Подорожко С.Ю. за участю о/у Великобілозерського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Богослав В.М. та головного спеціалісту відділу у справах сім'ї, молоді та спорту РДА Маковій О.О. проведено рейд "Бездоглядна дитина". Мета рейду: Проведення бесіди з гр. ОСОБА_4 щодо невиконання нею обов'язків опікуна відносно малолітнього ОСОБА_7, за наслідками проведення якого складено акт. (а.с.43)

В ході рейду відвідано за місцем проживання гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. На момент відвідування ОСОБА_4 була відсутня, а в будинку безлад, на підлозі сміття, речі та одяг розкидані по кімнатах, на столі та підлозі пляшки від алкогольних напоїв.

03.03.2010 р. Великобілозерським районним судом винесено постанову по справі №3-61/10, якою визнано ОСОБА_4 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 205 КУпАП (невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства). Покарання у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.44)

19.05.2010 р. Великобілозерським районним судом винесено постанову по справі №3-202/10, якою визнано ОСОБА_4 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян). Покарання у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. (а.с.45)

03.06.2010 р. Великобілозерським районним судом винесено постанову по справі №3-220/10, якою визнано ОСОБА_4 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 205 КУпАП (невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства). Покарання у вигляді штрафу в сумі 340 грн.(а.с.46)

22.06.2010 р. Служба у справах дітей Великобілозерської РДА звернулась до голови РДА із клопотанням №01-16/315, у якому просить розглянути питання щодо припинення опіки гр. ОСОБА_4 над малолітнім ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 У поданому клопотанні було зазначено, що ОСОБА_4 належним чином не виконує обов'язків опікуна над малолітньою дитиною ОСОБА_7. Також у клопотанні зазначено, що гр. ОСОБА_4 протягом 2010 року була притягнута до адміністративної відповідальності 3 рази. Під час проведення рейду "Бездоглядна дитина" 16.06.2010 громадянку ОСОБА_4 було виявлено у нетверезому стані. В ході проведення рейду малолітнього ОСОБА_7 було відібрано від опікуна, так, як опікун знаходився у нетверезому стані та не міг доглядати та піклуватися за дитиною. Також повідомлено, що з моменту відібрання по теперішній час гр.. ОСОБА_4 долею та місцезнаходженням онука не цікавилась. (а.с.47)

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Великобілозерської РДА було було розглянуте вищезазначене клопотання та прийняте рішення №8-1 від 24.06.2010р. (а.с.50)

Після відібрання дитини в опікуна, за заявою прийомної сім'ї та на підставі Акту обстеження умов проживання, малолітнього ОСОБА_7 тимчасово влаштовано в сім'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (АДРЕСА_2). (а.с.41,42)

25.06.2010 року розпорядженням голови Великобілозерської РДА № 179 "Про припинення опіки над малолітньою дитиною" вирішено:

1. Припинити опіку гр. ОСОБА_4 над малолітньою дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

2. Влаштувати на тимчасове проживання та виховання в сім'ю гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 до збору пакету документів для поповнення прийомної сім'ї.

3. Управлінню праці та соціального захисту населення припинити гр. ОСОБА_4 виплату грошової допомоги по опіці. (а.с.52)

Скасування вказаного розпорядження і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на надані Службою у справах дітей Великобілозерської районної державної адміністрації докази, у Відповідача були наявні всі підстави для вирішення питання про відібрання дитини, ОСОБА_7, від опікуна, і як наслідок - і припинення виплати опікуну грошової допомоги . Разом з тим, вирішення питання про звільнення опікуна від обов'язків віднесено до компетенції суду, у зв'язку з чим дії Відповідача щодо припинення опіки над малолітнім ОСОБА_7 є протиправними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 251 Сімейного кодексу України особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним Кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Статтею 76 ЦК України наведено вичерпний перелік підстав припинення опіки, а саме: у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам); у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років; у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Тобто, законодавство пов'язує факт припинення опіки над малолітньою особою лише з настанням певної події або набуттям певного статусу.

Стаття 75 Цивільного кодексу України визначає порядок звільнення опікуна та піклувальника.

Оскільки, спірні правовідносини стосуються звільнення опікуна від виконання своїх обов'язків, то застосування підлягають норми ст.75 ЦК України, якими врегульовано питання звільнення опікуна.

Відповідно до ч.1, 3 ст.75 ЦК України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Отже, вказаною нормою права визначено як повноваження суду, так і повноваження органу опіки та піклування щодо звільнення опікуна від виконання своїх повноважень.

Так, вказаною нормою права (ч.1 ст.75 ЦК України), визначено повноваження органу опіки та піклування звільняти опікуна від виконання повноважень лише за заявою самого опікуна.

У разі невиконання опікуном своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту, рішення про звільнення такого опікуна від виконання повноважень може прийняти лише суд за заявою органу опіки та піклування (ч.3 ст.75 ЦК України).

При цьому, відповідно до п.49 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008р. №866, передбачена можливість звільнення опікуна від виконання обов'язків у разі не виконання ним своїх обов'язків за рішенням органів опіки та піклування.

Разом з тим, за наявності кількох нормативно-правових актів, які регулюють одні й ті ж правовідносини, то у такому разі застосуванню підлягає нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу, в даному випадку - Цивільний кодекс України.

Таким чином, оскаржуване розпорядження в частині припинення опіки над малолітнім ОСОБА_7 прийнято відповідачем не у межах наданих повноважень, оскільки рішення про звільнення особи від виконання обов'язків опікуна, за відсутності заяви про таке звільнення від самого опікуна, може бути прийнято лише судом за наслідком розгляду заяви відповідного органу опіки та піклування.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірне розпорядження у вказаній частині прийнято відповідачем поза межами наданих повноважень.

Більш того, як зазначив заявник апеляційної скарги, у цій частині постанова суду ними не оскаржувалась.

Щодо наявності підстав для скасування постанови суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні заявлених вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 р. (далі - Порядок) якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків служба у справах дітей подає голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради відповідне клопотання. Після надходження клопотання голова чи інша уповноважена особа районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

На підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради служба у справах дітей разом з кримінальною міліцією у справах дітей, представниками закладу охорони здоров'я вживають заходів до відібрання дитини у батьків та тимчасово влаштовують її відповідно до пункту 31 цього Порядку.

Пунктом 32 Порядку встановлено, що якщо під час обстеження умов перебування дитини підтвердився факт залишення дитини без батьківського піклування, служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради протягом одного дня забезпечують тимчасове влаштування такої дитини.

Відповідно до пункту 31 Порядку дитина, яка залишилась без піклування може бути влаштована, зокрема у сім'ї громадян.

У разі загрози для життя або здоров'я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у місті ради може прийняти рішення про негайне відібрання дитини в опікуна, піклувальника. (п.51 Порядку)

Факт залишення дитини без батьківського піклування підтверджується актами, складеними працівниками Служби у справах дітей Великобілозерської РДА в ході проведених рейдів від 16.06.2010 р., 21.06.2010 р., якими встановлено, що опікун малолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_4, була виявлена у нетверезому стані. Крім того, вона постійно притягалася до адміністративно відповідальності, зокрема за дрібне хуліганство. (а.с.39,43)

Більш того, у виписці з медичної амбулаторної карти зазначено, що ОСОБА_7 за період з 30.07.2007 р. по 03.08.2007 р. перебувала в лікарні з приводу алкогольного отруєння. У 2008 році дитина лікувалась від гастриту, після цього до лікаря з бабусею не з'являлась. Дитина постійно відставала у фізичному розвитку та за масою тіла. (а.с.53)

Таким чином, у Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області були всі підстави для негайного відібрання дитини в опікуна, а тому розпорядження Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області від 25.06.2010 р. № 179 в частині негайного відібрання дитини від опікуна є правомірним.

Правомірним є і пункт 3 оскаржуваного розпорядження щодо припинення виплат ОСОБА_4 грошової допомоги по опіці, з огляду на той факт, що ОСОБА_7 правомірно був відібраний від неї і фактично обов'язки опікуна нею у зв'язку з вказаним виконуватись не могли.

При цьому колегія суддів враховує і той факт, що Позивач фактично більше двох років після відібрання онука та передачі його прийомній сім'ї, долею дитини не цікавилась, матеріальної допомоги не надавала, налагодити відносини з онуком не намагалась.

Посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що Відповідачем ні у розпорядженні про припинення опіки, ні у судовому засіданні не наводяться правові підстави для відібрання дитини, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеним.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі № 0870/12540/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 25 квітня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко