Рішення № 38497831, 29.04.2014, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4/14-ц

Провадження № 2/191/470/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Порошиної О.О.

при секретарі -Бутенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 10 жовтня 2003 року по 19 лютого 2010 року. Шлюб розірвано рішенням Синельниківського міськрайсуду. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначила, що після припинення шлюбних стосунків та ведення спільного господарства з відповідачем син залишився проживати з нею. Добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання сина відповідач не бажає. Відповідач є працездатною особою, займається власним господарством-бджолярством, інших дітей не має, непрацездатної дружини теж немає, тому зобов»язаний та має можливість сплачувати аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі.

Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн., щомісячно до досягнення сином повноліття. Крім того, просить стягнути на свою користь понесені судові витрати за надання юридичної допомоги в сумі 300 грн.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, пояснила, що після розірвання шлюбу відповідач залишив будинок у якому вони проживали і виїхав до АДРЕСА_2, при цьому він забрав з будинку усе що можна було забрати, меблі, посуд, познімав навіть двері, унітаз, електролічильник та зняв підлогу. Відповідач займався бджолярством, доходи від якого були їх єдиним джерелом існування, однак після розлучення він вивіз і вулики. Зараз позивачка не працює, змушена була звільнитися за станом здоров»я, хворіє на цукровий діабет 1 ступеню і часто перебуває на лікуванні. Син ОСОБА_3 народився коли вона перебувала у стані коми, через що пологи були прийняті через кесарева розтин, 4 доби син знаходився у тяжкому стані. Зараз син хворіє, має пупову грижу і йому потрібна хірургічна операція. Позивачка пояснила, що син повністю знаходиться на її утриманні так як ніякої матеріальної допомоги відповідач добровільно не надає. Зазначила, що проживає з сином на квартирі АДРЕСА_1 так як будинок в с.Георгієвка, який залишив відповідач, не пристосований для житла. Доповнила, що у березні 2014 року відповідач вислав їй на сина 108 грн. Зауважила, що других дітей у відповідача немає.

Відповідач в судове засідання не з»явився, оскільки проживає за межами області був допитаний за судовим дорученням Синельниківського міськрайсуду від 25.02.2014 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області. Пояснював, що позовні вимоги визнає частково, згодний сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі приблизно по 400 грн. щомісячно. Пояснив, що будинок в с.Гергіївка Синельниківського району був куплений за його кошти, який він залишив синові, однак документи нотаріально не оформлені. Доходів окрім заняття бджолярством він не має, тому згодний платити аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у мінімальному розмірі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.122 СК України дитина, зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 жовтня 2003 року (свідоцтво про одруження Серії НОМЕР_2) на а.с.3. Шлюб сторін розірвано рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2010 року. Від спільного життя сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (а.с.4).

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, госувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.6 ст.12 зазначеного Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Згідно довідки Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 15.04.2014 року за № 386 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживає разом з матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 за однією адресою: АДРЕСА_3 та перебуває на її утриманні.(а.с.30).

В судовому засіданні досліджені письмові докази надані позивачкою ОСОБА_1, а саме: Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 від 13 грудня 2013 року з якого вбачається, що будинок по АДРЕСА_3 на момент обстеження не пристосований до проживання, оскільки в ньому відсутнє опалення, водопостачання. Стіни не оброблені, підлога відсутня, основні меблі взагалі відсутні. В напрямку кухні відсутні двері, немає побутової техніки, кухонних меблів та приладів. Демонтовано унітаз. У будинку ведуться ремонтні роботи. (а.с.24); довідка КЗ «Раївська загальноосвітня школа-інтернат» від 03.04.2014 року № 126 з якої вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учнем 1-го класу зазначеного навчального закладу, навчається у школі на загальній підставі і знаходиться на повному утриманні матері. Батьківська плата за утримання дитини в школі-інтернаті нараховується згідно ставки 222,00 грн. в місяць. (а.с.25); копія Виписки із медичної карти амбулаторного хворого, надана Синельниківською ЦРЛ Дніпропетровської облради, датована 14.04.2014 року з якої вбачається, що ОСОБА_1, хворіє на сахарний діабет 1 типу, знаходиться на інтенсивній інсулінотерапії та перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 26.11.2013 року по 06.12.2013 року. (а.с.26); копія трудової книжки Серії НОМЕР_4 виданої на ім.»я ОСОБА_1, 18.10.1984 року, з якої вбачається. що остання звільнена з посади укладальника-пакувальника ТОВ «АТБ Маркет» з 10.04.2014 року за угодою сторін. (а.с.23); копія Витягу з Наказу № 64-к від 10 квітня 2014 року згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади укладальника-пакувальника підрозділу маг.Продукти 201, з 10 квітня 2014 року. Виплачено грошову компенсацію за 17 невикористаних днів щорічної основної відпустки за період з 21.02.2013 року по 10.04.2014 року.(а.с.32); копія Довідки від 11.04.2014 року Раївської амбулаторії Синельниківського району Дніпропетровської області з якої вбачається. що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на «Д» обліку з діагнозом: пупочна грижа, адонеідні вегетації ІУ ст. рекомендовано оперативне лікування у хірургічному відділенні. (а.с.33)

Незадовільний стан здоров»я дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується копією Виписки із медичної карти амбулаторного хворого з якої вбачається, що дитина народилася від матері яка хворіє на цукровий діабет. Пологи у 37 тижнів шляхом кесерева розтину з вагою 2,550 кг., зріст 47 см. Стан при народженні дуже тяжкий за рахунок дихальних гемодипатичних розладів набрякового синдрому. Знаходився 4 доби на штучній вентиляції легенів та зондовому харчуванні. (а.с.34).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, які одержані для утримання дитини, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватись за цільовим призначенням.

Згідно ст..186 СК України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України .

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Частиною першою статті 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів, у разі виникнення якої одержувач має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину у відповідності до ст.182 СК України не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено що у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років - 1286 гривень.

Згідно ст.184 СК України , якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Так, з пояснень відповідача встановлено, що він на даний час офіційно не працює, регулярного заробітку немає і згодний сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття. Надавати більшу матеріальну допомогу не має можливості.

При вирішенні справи суд бере до уваги майновий та сімейний стан сторін по справі, незадовільний стан здоров»я позивачки та дитини, відсутність у позивачки будь-якого джерела доходу. Посилання відповідача на неможливість сплачувати аліменти у встановленому почивачкою розмірі із-за відсутності відповідного джерела доходів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки є безпідставними та документально нічим не підтверджуються.

Одночасно з цим, відповідач ОСОБА_2 є працездатним за віком та станом здоров»я, не має інвалідності, має можливість працювати та не має інших стягнень за виконавчими документами, тому повинен брати участь в утриманні неповнолітньої дитини і зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки ОСОБА_1,тому зазначений у позовній заяві ОСОБА_1 розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно - і є таким що відповідає дійсним обставинм справи, не буде порушувати права неповнолітньої дитини на належне утримання та виховання.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є доведеними та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частин вимог.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 179, 180-182, 184, 186, 191,196 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Дубове Ковельського району Волинської області, ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп, з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 08 січня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженця с.Дубове Ковельського району Волинської області, ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати за надання правової допомоги в розмірі 300 (триста) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн.60 коп. Отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м.Синельниковому Дніпропетровській області код ЗКПО отримувача коштів 37916468, Банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ МФО: 805012, КБКД 22030001 р/р 31213206700034, код ЄДРПО Синельниківського міськрайонного суду - 26509592 .

Допустити до негайного виконання судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. О. Порошина