Постанова № 38497504, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2014 року № 826/2019/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомСофіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської областідо третя особаУправління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Інститут археології НАН Українипровизнання дій протиправними та скасування постанови № П-13102 від 10.12.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та скасування постанови № П-13102 від 10.12.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2014 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

У судовому засіданні 13.03.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Інститут археології НАН України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він не є суб'єктом правопорушення передбаченого статтею 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки зафіксовані відповідачем порушення чинного законодавства були виявлені на земельних ділянках, які належать громадянам на праві приватної власності, у той час, як позивач не проводив сам, не замовляв та не надавав жодних дозволів на проведення земельних (будівельних) робіт на території п'яток архітектури.

У судовому засіданні 02.04.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 14.03.2014 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов позивач обґрунтовував тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами України та підзаконними нормативно - правовими актами. За результатами неодноразових перевірок було встановлено факти порушення позивачем законодавства про охорону культурної спадщини та винесено відповідні приписи, які позивачем виконані не було, як і не було забезпечено збереження об'єкта культурної спадщини.

У судовому засіданні 02.04.2014 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи, у судовому засіданні 02.04.2014 заперечив проти позовних вимог, підтримав позицію відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.04.2014 представники сторін та третьої особи не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

26.11.2013 співробітниками Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини проведено перевірку дотримання пам'яткоохоронного законодавства, якою встановлено, що здійснюється руйнація пам'ятки археології місцевого значення - багатошарове поселення (Ох. № 1027, попередній Перелік пам'яток археології Київської області, затверджений рішенням Київської обласної ради від 19.06.2003 № 099-08-XXIV), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами перевірки складено акт про встановлення факту правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини № 04/17-13 від 26.11.2013 в якому зазначено наступне: "на ділянці на північ від ділянки по АДРЕСА_2 без проведення археологічних досліджень та при відсутності дозволу органу охорони культурної спадщини побудовано двоповерховий будинок. До будівлі прокопана траншея довжиною 154м та 0,5 завширшки. Траншею зруйновано археологічні об'єкти. На грунті спостерігаються елементи культурного шару. На території пам'ятки навезено будівельне сміття, з якого насипається дорога. Попередні приписи (7/04-13 від 04.07.2013р, 7/10-13 від 10.09.2013р) на припинення робіт проігноровано. Такі дії призводять до руйнації пам'ятки. За наявною інформацією відповідним органом охорони культурної спадщини дозвіл на проведення землерийних робіт на території пам'ятки не надавався. Зафіксований факт свідчить про порушенням ст.ст.22, 24, 32, 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини", ст. 19 Закону України "Про охорону археологічної спадщини".

Також в зазначеному акті вказано наступне: "Особою, яка своїми діями допустила порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини" вважаємо є Софіївсько - Борщагівська сільська рада Києво - Святошинського району Київської області."

Київським обласним центром охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини видано Софіївсько - Борщагівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області припис № 7/16-13 від 26.11.2013, в якому викладено наступні вимоги: 1.негайно припинити будівельні, шляхові, земляні роботи на території пам'яток та їх охоронних зонах; 2. негайно вжити заходи по захисту, збереженню, утриманню, використанню, пам'яток; 3. негайно забезпечити укладання охоронних договорів з власниками/користувачами земельних ділянок, на території яких розташовані вказана пам'ятка; 4. забезпечити розгляд програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках, їх територіях, у зонах їх охорони, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини відповідним органом охорони культурної спадщини. Зазначений припис було отримано адресатом 10.12.2013.

Листом № 636 від 27.12.2013 Софіївсько - Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області повідомила Київському обласному центру охорони і наукових досліджень культурної спадщини наступне: "Розглянувши Ваш припис №7/16-13 від 26.11.13р. та акт № 04/17-13 від 26.11.13р. про встановлення факту правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини виконавчий комітет Софіївсько-Борщагівської сільської ради повідомляє, що 20.12.13р. було проведено обстеження земельною комісією (акт додається) земельних ділянок по вулиці Васнєцова. Всі мешканці вулиці Васнєцова попереджені про правопорушення, а саме про необхідність проведення археологічних досліджень та отримані дозволу органу охорони культурної спадщини на проведення будівельних та інших будь-яких робіт на даних земельних ділянках.

При обстежені земельних ділянок земельною комісією по вулиці Васнєцова станом на 20.12.13р. вказана вами траншея відсутня".

10.12.2013 Управлінням культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації за результатами розгляду припису № 7/16-13 від 26.11.2013, акту №04/17-13 від 26.11.2013 з картографічними матеріалами фіксації правопорушення, листа Софіївсько - Борщагівської сільської раді Києво-Святошинського району Київської області № 6/457 від 26.11.2013 прийнято постанову про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини № П13/02, якою на підставі статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та поданих документів і матеріалів накладено на Софіївсько - Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту та збереження пам'ятки, що завдали шкоди пам'ятці археології місцевого значення - багатошарове поселення, яке розташоване по вул. Васнєцова в с. Софіївська Борщагівка Києво - Святошинського району Київської області, її території та охоронній зоні, а також за допущення проведення незаконних робіт (будівельних, )

Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області вважаючи протиправними дії Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації щодо складання постанови № П-13102 від 10.12.2013, а зазначену постанову, такою, що підлягає скасуванню звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою № П13/02 від 10.12.2013 на позивача накладено фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту та збереження пам'ятки, що завдали школи пам'ятці археології місцевого значення на підставі статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20 пункту 1 статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, у тому числі, застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 44 зазначеного Закону відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції, зокрема, за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами першою, другою та третьою статті 45 Закону України "Про охорону культурної спадщини" фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції. Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Таким чином Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації наділено повноваженнями застосування фінансових санкцій за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації до юридичних осіб, які є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт шляхом прийняття рішення про накладення фінансових санкцій.

З аналізу акту № 04/17-13 від 26.11.2013, припису № 7/16-13 від 26.11.2013 та постанови № П-13/02 від 10.12.2013 вбачається, що відповідачем під час проведення перевірки та складання акту, припису та винесення постанови факт того, що позивач є власником або замовником робіт, виконання яких було встановлено на ділянці на північ від ділянки по АДРЕСА_2, встановлений не був, як і не було встановлено того, хто саме є власником/власниками зазначеної земельної ділянки та хто є замовником робіт, які призводять до знищення пам'ятки археологічного значення.

В акті № 04/17-13 від 26.11.2013 в графі "назва особи, яка вважається винною у допущенні правопорушення" зазначено лише про те, що особою, яка своїми діями допустила порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини" вважається позивач, при цьому на зазначено жодних фактів та обґрунтувань на яких базується відповідне твердження.

Позивачем на підтвердження факту того, що земельні ділянки на яких встановлено виконання робіт, які призводять до знищення пам'ятки археологічного значення належать фізичних особам надано суду копії рішень про затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельної ділянки № 41 від 20.10.2010, № 14 від 20.10.2010, № 84 від 27.10.2010, № 15 від 20.10.2010, № 42 від 20.10.2010 та охоронних договорів на пам'ятку культурної спадщини.

Також позивачем надано суду копії акту про становлення факту правопорушення законодавства культурної спадщини від 19.03.2014, яким встановлено, що по земельних ділянках по АДРЕСА_2, до земельної ділянки АДРЕСА_1 вирита траншея довжиною понад 150 метрів, завширшки 0,5 м., яка закінчується на земельній ділянці АДРЕСА_1 на якій побудований двоповерховий будинок, а також зазначено про те, що особою, яка своїми діями допустила порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» вважається власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1. На підставі зазначеного акту складено лист № 110 від 24.03.2014 адресований ОСОБА_1, копія якого наявна в матеріалах справи, в якому викладено вимогу негайно припинити протиправні дії а саме: будівельні, шляхові, земляні роботи на території пам'яток та їх охоронних зон та попереджено, що у разі не виконання буде вжито заходи у вигляді накладання фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування наданих позивачем доказів суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що позивач є власником або замовником робіт на ділянці на північ від ділянки по АДРЕСА_2 на якій встановлено факт виконання робіт, які призводять до знищення пам'ятки археологічного значення.

Посилання відповідача на те, що позивач має необхідні повноваження щодо збереження пам'яток та повинен був забезпечити охорону об'єкта культурної спадщини розташованого у адміністративних межах села, а також забезпечення укладання охоронних договорів, забезпечення розгляд програм, проектів, які негативно впливають на об'єкт культурної спадщини, як на обґрунтування правомірності постанови № П-13/02 від 10.12.2013 не приймаються суд до уваги з огляду на те, що штрафні санкції передбачені положеннями статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» можуть бути застосовані виключно до юридичних осіб, які є власниками або уповноваженим ними органом чи замовниками робіт, а не до осіб на які чинним законодавством покладено функції щодо охорони об'єктів культурної спадщини.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки у суду відсутні підстави вважати, що позивач є суб'єктом правопорушення відповідальність за які передбачена статтею 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», то у відповідача були відсутні правові підстави для накладення на позивач штрафних санкцій та винесення постанови № П - 13/02 від 10.12.2013.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінали квитанцій про сплату судового збору на загальну суму 185 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації щодо складання постанови № П-13102 від 10.12.2013 про накладення штрафних санкцій за правопорушення законодавства про охорони культурної спадщини.

3.Скасувати постанову Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації № П-13102 від 10.12.2013 про накладення штрафних санкцій за правопорушення законодавства про охорони культурної спадщини.

5.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації на користь Софіївсько-Борщагівської сільської рада Києво-Святошинського району Київської області понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 185,00 коп. ( сто вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов