Постанова № 38495598, 29.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 8764/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД та Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати нечинним (скасувати) рішення відповідача № 0000982330 від 15.02.2010 року в частині встановлених порушень п. 9, п. 12, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно яких до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8494,30 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року позов задоволено частково та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ Франківського району м.Львова №0000982330 від 15.02.2010 року в частині встановленого порушення, передбаченого п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що 03.11.2009 року не був роздрукований фіскальний звітний чек за робочий день - 03.11.2009 року у зв'язку з технічними причинами. Фіскальний звітний чек за 03.11.2009 року був роздрукований 04.11.2009 року о 09.03 год.

Суд першої інстанції вказує на те, що позивачем не вівся у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на місці проведення розрахунків були відсутні накладні на загальну суму 3 684,65 грн. Таким чином, позивачем було порушено п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з недотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо обліку господарських операцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД та Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова оскаржили її, подавши апеляційні скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повність задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД зазначає, що відсутність накладних або їх неправильне оформлення не відноситься до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки чинним законодавством України не передбачено самого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Застосування штрафної санкції до суб'єкта підприємницької діяльності, який реалізує товар без підтверджуючих документів на його придбання і веде при цьому облік товарів за місцем їх реалізації, ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» взагалі не передбачено.

Тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У зв'язку з тим, що відповідачем проводилася податкова перевірка невідокремленого структурного підрозділу ТзОВ «Аскона» ЛТД у м. Стрий, жодної вимоги щодо виготовлення копій первинних документів на основне підприємство не надсилалося.

Крім того, відповідачем при нарахуванні штрафної санкції позивачу за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» протиправно застосовано ст.21 зазначеного Закону.

Апелянт - Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повність відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт - Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова зазначає, що позивачем до позовної заяви долучнено витяг з книги обліку розрахункових операцій з відміткою сервісного центру про ремонт РРО та в процесі судового розгляду долучено угоду на сервісно-технічне обслуговування і ремонт РРО від 14.04.2008 року № 98, укладену з ТзОВ «Клас-люкс» та акт здачі-прийнятгя робіт від 04.11.2009 року. Однак, на момент проведення перевірки акт перевірки підписано продавцем-касиром без зауважень. Крім цього, в акті зазначено, шо ця особа погоджується із порушеннями, що були виявлені під час проведення перевірки, а в акті здачі-прийняття робіт від 04.11.2009 року чітко не зазначено, що ТзОВ «Клас-люкс» здійснювало ремонт чи сервісне обслуговування РРО, який розташований за адресою: м. Стрий, вул. Ленкавського 86, тобто в магазині позивача, який і перевірявся працівниками податкового органу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ТзОВ «Аскона» ЛТД не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова слід задовольнити з наступних підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 03.02.2010 року працівниками ДПІ у Стрийському районі Львівської області було проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Аскона» ЛТД з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення_касових операцій у національній валюті в Україні», за результатами якої складено Акт від 3 лютого 2010 року №0060/13/11/23/19165672.

В процесі перевірки встановлено наступні порушення:

- не зазначено щоденне друкування фіскальних звітних чеків РРО, а саме - не роздруковано фіскальний звітний чек (Z-звіт) за 3 листопада 2009 року (у книзі обліку розрахункових операцій відмітка про ремонт РРО чи відключення електроенергії за даний день відсутня);

- не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а саме сума невідповідності складає 157,00 грн. Порушення не оскаржується позивачем;

- не ведеться у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на місці проведення розрахунків відсутні накладні на загальну суму З 684,65 грн. згідно додатку 3, який додається до акту перевірки).

15 лютого 2010 року за порушення п. 9, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято оспорюване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000982330 у розмірі 8494,30 грн.

Що стосується нероздрукування фіскального звітного чеку (Z-звіт) за 3 листопада 2009 року (у книзі обліку розрахункових операцій відмітка про ремонт РРО чи відключення електроенергії за даний день відсутня) суд апеляційної інстанції зазначає:

Згідно зі ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових та щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України №265/95-ВР визначено термін «фіскальний звітний чек» (Z-звіт) - це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України №265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Актом перевірки ДПІ у Стрийському районі Львівської області встановлено, що 3 листопада 2009 року позивачем не роздруковано фіскальний звітний чек (Z-звіт) і у книзі обліку розрахункових операцій відмітка про ремонт РРО чи відключення електроенергії за даний день відсутня.

Спростовуючи висновки акту перевірки позивачем до позовної заяви долучаються угода №98 від 14.04.2008 року, укладена між позивачем та ТзОВ «Клас Люкс» на сервісно-технічне обслуговування і ремонт РРО та акт здачі-прийняття робіт від 04.11.2009 року, згідно якого ТзОВ «КласЛюкс» були проведені роботи за рахунком 0-0030727 від 04.11.2009 року на суму 360 грн. Оплата стверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №28 від 23.11.2009 року.

Однак, на момент проведення перевірки підтверджується факт підписання акта перевірки продавцем-касиром без зауважень. Крім цього, в акті зазначено, шо ця особа погоджується із порушеннями, що були виявлені під час проведення перевірки, а в акті здачі-прийняття робіт від 04.11.09 року чітко не зазначено, що було здійснено ремонт чи сервісне обслуговування РРО, який розташований саме за адресою: м. Стрий, вул. Ленкавського 86, тобто в магазині позивача, який і перевірявся працівниками податкового органу, а лише прописано загальною фразою - сервісне обслуговування РРО за листопад 2009 року (Буськ, Рівне, Стрий, Хмельницький, Івано-Франківськ), в зв'язку з чим такий первинний документ не може свідчити про фактичне виконання робіт, оскільки в ньому не відображено зміст господарської операції в належній формі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем, відповідно до п. 9, п. 12, ст. 3, п. 4 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, надано всі необхідні докази правомірності прийняття до позивача оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за нероздрукування фіскального звітного чеку (Z-звіт) за 3 листопада 2009 року.

Що стосується неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на місці проведення розрахунків відсутні накладні на загальну суму 3 684,65грн (три тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 65 коп.) згідно додатку 3, який додається до акту перевірки) суд апеляційної інстанції зазначає:

Згідно з п. 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 зазначеного Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що спеціальний закон, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язує суб'єктів господарювання вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з Акта перевірки, на момент проведення перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД не було надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, реалізація яких здійснювалась, що в свою чергу не дало можливості перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перевірка проводилася у присутності продавця-касира ОСОБА_1, який в акті перевірки зазначив, що зауважень до акта перевірки не має та з виявленими порушеннями згідний. Тобто, облік товару за місцем реалізації і зберігання не вівся.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апелянт здійснював реалізацію товарів, які не були обліковані у встановленому порядку.

За таких обставин, оскаржуване рішення відповідача, згідно з яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій є правомірним, а тому відсутні підстави для його скасування.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року у справі №2а-7784/10/1370 в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у зазначеній частині відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.04.2014 року.