Постанова № 38495230, 29.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року № 826/4541/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про визнання протиправними дії та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанов ВП № 17020232 від 14 березня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про скасування постанов Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14 березня 2014 року ВП № 17020232 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на закони України "Про виконавче провадження", "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, та зазначає, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області протиправно винесено постанови від 14 березня 2014 року ВП № 17020232 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, оскільки державним виконавцем не вчинялися дії по здійсненню виконавчого провадження № 17020232 в зв’язку з тим, що відділом державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області 7 лютого 2010 року зупинено виконавче провадження № 17020232 на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

14 березня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову у виконавчому провадженні № 17020232 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" виконавчого збору у розмірі 38 531,37 грн.

14 березня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову у виконавчому провадженні № 17020232 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 51,87 грн.

Вказані постанови прийняті за результатами виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Господарського суду Полтавської області від 10 листопада 2009 року № 22/405-14/491 про стягнення з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в сумі 385 313,71 грн.

Відповідно до Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями, далі – Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 2 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно статті 24 Закону № 606 (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2010 року начальником відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 17020232 з виконання виконавчого листа Господарського суду Полтавської області від 10 листопада 2009 року № 22/405-14/491 про стягнення з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в сумі 385 313,71 грн. та зобов’язано боржника добровільно виконати рішення суду до 7 лютого 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 9 січня 2014 року у справі № 22/405-14/491 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату про стягнення 385 313,71 грн. заяву відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником по справі № 22/405-14/491 задоволено та замінено боржника у виконавчому провадженні, а саме: з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

24 січня 2014 року виконання виконавче № 17020232 з примусового виконання виконавчого листа Господарського суду Полтавської області від 10 листопада 2009 року № 22/405-14/491 прийнято до виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

14 березня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесені оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14 березня 2014 року закінчено виконавче провадження № 17020232 з примусового виконання виконавчого листа Господарського суду Полтавської області на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, представник позивача зазначає про протиправність оскаржуваних постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій з тих підстав, що відділом державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області 7 лютого 2010 року зупинено виконавче провадження № 17020232 на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568.

Разом з тим, представником позивача не надані докази на підтвердження винесення відділом державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області 7 лютого 2010 року постанови про зупинення виконавчого провадження № 17020232.

Ухвалою суду від 15 квітня 2014 року судом витребувано від відповідача завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 17020232, проте управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ухвала суду не виконана, витребовувані судом матеріали не надані.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, суд не має можливості надати оцінку доводам позивача щодо зупинення з 7 лютого 2010 року виконавчого провадження № 17020232.

Разом з тим, частиною шостою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Отже, надаючи оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" включено Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 34 Закону № 606, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно пункту 3.7 статті 3 Закону України від 23.06.2005 № 2711-ІV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження, далі – Закон № 2722-ІV) на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію позивача щодо зупинення виконавчого провадження № 17020232 на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону № 606.

Разом з тим, пунктом 3.4 статті 3 Закону 2722-ІV (із змінами та доповненнями) встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.

Таким чином, виконавче провадження № 17020232 підлягало зупиненню з моменту його відкриття та до 1 січня 2014 року.

Отже, з 8 січня 2014 року позивач протягом семи днів зобов’язаний був виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 10 листопада 2009 року у справі № 22/405-14/491.

Проте, позивачем під час розгляду даної адміністративної справи не надано доказів на підтвердження виконання рішення суду.

Відповідно до статті 27 Закону № 606 (із змінами та доповненнями) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно частини першої статті 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Згідно підпункту 3.7.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

При цьому, суд зазначає, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 6 постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Отже, враховуючи, що Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" рішення Господарського суду Полтавської області у встановлений для самостійного виконання строк не виконано, суд приходить до висновку, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області правомірно прийнято оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови ВП № 17020232 від 14 березня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14 березня 2014 року ВП № 17020232 про стягнення з боржника виконавчого збору судом визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відносно позовних вимог про визнання протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови ВП № 17020232 від 14 березня 2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14 березня 2014 року ВП № 17020232 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, суд зазначає про наступне.

Згідно статті 41 Закону № 606 витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;

6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Відповідно до пункту 3.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в межах своїх повноважень прийнято оскаржувану постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, а тому позовні вимоги в цій частині судом визнаються також необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження складання акту про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, з якого суд мав би можливість встановити перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а тому матеріалами даної адміністративної справи не підтверджено обставин щодо понесення відповідачем витрат на проведення виконавчих дій у сумі 51,87 грн.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14 березня 2014 року ВП № 17020232 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 98, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14 березня 2014 року ВП № 17020232 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" судові витрати у розмірі 91 (дев’яносто одна) грн. 35 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

4. В решті позову – відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева