Ухвала суду № 38493983, 29.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/562/14 Справа № 180/2565/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Янжула О.С. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,

секретаря Грищенко І.М.,

за участю прокурора Кириєнко П.Ф.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2014 року про звільнення від призначеного судом покарання засуджених ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 364 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України, -

В с т а н о в и л а:

ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2014 року звільнено від основного та додаткового покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, призначеного вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2013 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції», ст. 74 КК України (а.п. 30-32).

Не погоджуючись з рішенням суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, а клопотання направити на новий судовий розгляд в той же суд. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що не дивлячись на виключення ч. 3 ст. 364 КК України Законом, саме діяння, передбачене статтею 364 КК України, не перестало бути суспільно небезпечним та караним, оскільки виключено лише кваліфікуючу ознаку «вчинене працівником правоохоронного органу», а в частині першій слова «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» замінено словами «з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи».

Також стверджує, що ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинили злочини будучи службовими особами і є суб'єктами відповідальності за корупційне правопорушення, а отже повинні понести покарання в межах санкції ч. 1 ст. 364 КК України (а.п. 35-38).

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та просив ухвалу суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, пояснення засуджених та їх захисників, які не підтримали апеляційну скаргу прокурора і вважали ухвалу суду законною і обґрунтованою, їх виступи в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляції і обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» (далі - Закон) виключено частину третю статті 364 КК України.

Згідно Прикінцевих положень вищезазначеного Закону особи, засуджені за діяння, караність яких усувається цим Законом, звільняються від покарання (основного і додаткового) в порядку, передбаченому статтею 359 КПК України.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Питання про звільнення від покарання вирішується судом у відповідності до вимог п. 13 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, а саме з вироку у відношенні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останні, будучи службовими особами правоохоронного органу, постійно обіймаючи посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій органів внутрішній справ і будучи суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби в правоохоронних органах, вчинили злочини передбачені ч. 3 ст. 364 КК України, внаслідок чого заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам, за які їх було засуджено і вирок щодо яких набрав законної сили (а.п. 53-67).

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми кримінального закону, а також з урахуванням положень ст. 5 КК України, у відповідності до якого закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у томі числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість, - засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обґрунтовано звільнені ухвалою суду від призначеного їм основного і додаткового покарання

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» змінено диспозицію ч. 1 ст. 364 КК України, а саме словосполучення «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» замінено словами «з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи», тобто в диспозиції статті виключена інкримінована засудженим кваліфікуюча ознака використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби в інтересах третіх осіб, а також вчинення злочину з корисливих мотивів».

Органом досудового слідства висувалось обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 364 КК України, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України, за яким їх було засуджено і призначено покарання вироком суду, а отже, суд не вправі вийти за межі пред'явленого їм обвинувачення, від якого останні захищались в суді, оскільки мета вчинення злочинних дій останніми не становить об'єктивну сторону інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України в новій редакції, через часткову декриміналізацію кримінального закону.

Відповідно до частини першої статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. А в частині 3 тієї ж статті вказано, що ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 3 КК України, - злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим кодексом, а застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

А отже, злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв на час його вчинення.

З огляду на встановлені вичерпні ознаки спеціального суб'єкта злочину, зазначеній в ч. 3 ст. 364 КК України, злочинність діяння якого усувається Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції», колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від призначеного їм основного і додаткового покарання через скасування злочинності їх діяння, тобто у зв'язку із декриміналізацією кримінального закону.

Таким чином, доводи прокурора про те, що суд повинен був привести вирок у відповідність необґрунтовані, оскільки суд розглядав клопотання засуджених та захисника (а.с. 1-2, 5-6, 9-10, 13-15) про звільнення від покарання, інших процесуальних клопотань до суду не надходило.

Такими ж необґрунтованими, колегія суддів вважає і твердження прокурора в своїй апеляційній скарзі щодо неправильного застосування судом кримінального закону та безпідставного звільнення засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від призначеного їм вироком покарання.

На переконання колегії суддів, прийняте судом рішення про звільнення від призначеного судом покарання засуджених ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 364 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України не суперечить вимогам закону, оскільки суд діяв в межах наданих йому повноважень і в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України.

Колегія суддів також звертає увагу та не, що суд першої інстанції в порядку вирішення питання під час виконання вироку, який набрав законної сили, позбавлений права вийти за межі пред'явленого обвинувачення, від якого засуджені захищались, та по яким їх було притягнуто до кримінальної відповідальності вироком суду.

Підстав для призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції колегія суддів не вбачає, оскільки вичерпний перелік цих підстав прямо вказаний у ст. 415 КПК України.

Відтак, рішення суду про звільнення від призначеного судом покарання засуджених є обґрунтованим, достатньо вмотивованим і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області залишити без задоволення, а ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2014 року про звільнення від призначеного судом покарання засуджених ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 364 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду: