Постанова № 38492901, 28.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року м. Київ № 826/4085/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до:Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києвіпро:визнання протиправними та скасування постанов від 07.03.2014 № 42358310 та № 42358212, а також визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» з позовом до відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов від 07.03.2014 № 42358310 та № 42358212 про відкриття виконавчих проваджень, а також визнання протиправними дій державного виконавця Городні Г.Ю. по винесенню вказаних постанов щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 2230,55 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 98,11 грн., які стягуються на підставі постанов № 36439899 від 28.02.2014 р. про стягнення виконавчого збору та витрат.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 14.03.2013 р. на адресу позивача надійшла постанова від 12.02.2013 р. державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 36439899 по виконанню виконавчого листа № 1533/1464/2012 про стягнення із страхової компанії на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування, пені та судових витрат. Встановлено строк для добровільного виконання - 18.02.2013 р. Проте, в порушення встановлених правил, копія постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезгаданого виконавчого листа надійшла на адресу товариства лише 14.03.2013 р., а отже виконати у встановлений державним виконавцем строк вказану постанову було неможливо. З огляду на наведене позивачем було надіслано заяву про відкладення виконавчих дій, а 20.03.2013 р. та 21.03.2013 р. борг було сплачено у повному обсязі про що було повідомлено державного виконавця.

При цьому, 17.02.2014 р. позивачем було отримано постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які окремо оскаржені до Южного міського суду Одеської області та скасовані згідно з ухвалою цього суду від 26.03.2014 р. Проте, доказів набрання законної сили зазначеним рішенням позивачем не надано.

У той же час, як зазначає позивач, 07.03.2014 р. державним виконавцем було прийнято оскаржувані у даній справі постанови про відкриття виконавчого провадження із стягнення виконавчого збору та витрат, які були отримані 17.03.2014 р. та 14.03.2014 р.

Позивач не погоджується з постановами державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, зазначаючи про незаконність постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, вказуючи на наведені вище обставини, а також на вжиття всіх необхідних заходів по виконанню рішення суду.

Ухвалою судді від 14.04.2014 р. відкрито провадження у справі та, враховуючи встановлені ст. 181 КАС України строки розгляду справ даної категорії, призначено розгляд справи на 28.04.2014 р. на 09:15 год. Копія ухвали отримана позивачем та відповідачем 17.04.2014 р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття, як і завчасного повідомлення про наявність таких причин, до суду не надав. Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України, судом ухвалено про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Окрім того, 25.04.2014 р. канцелярією суду зареєстровано додаткові пояснення позивача, а також клопотання позивача про зупинення провадження у справі, яке позивач просив розглядати заявлене клопотання без його участі. При цьому, позивач просив у разі відмови у задоволенні клопотання, відкласти розгляд справи. У той же час, клопотання про відкладення розгляду справи нічим не мотивовано та не обґрунтовано, а відтак є безпідставним.

Враховуючи неявку відповідача без поважних причин, беручи до уваги те, що позивачем у клопотанні про зупинення провадження у справі заявлено про його розгляд за відсутності позивача, враховуючи те, що з позову та додаткових пояснень позивача вбачається поведінка та воля позивача, спрямовані на розгляд справи по суті, враховуючи встановлений ст. 181 КАС України строк розгляду справи, відносно якого позивач обізнаний в силу офіційного оприлюднення процесуального закону, беручи до уваги встановлений ч. 2 ст. 49 КАС України обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, виходячи з того, що явка позивача не визнавалася обов'язковою, а також беручи до уваги відсутність клопотань про відкликання позову, залишення його без розгляду або про відмову від позову, на підставі ч. 4 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 28.04.2014 р., постановленою в порядку письмового провадження, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.02.2013 р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Барановським Б.В. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 1533/1464/2012, виданого 16.01.2013 р. Южним міським судом Одеської області про стягнення з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування 14 444,41 грн., пені 7 511,09 грн., а всього 21 955,50 грн., а також щодо стягнення судових витрат у розмірі 350 грн. (ВП № 36439899).

28.02.2014 р. державним виконавцем Городньою Г.Ю. ухвалено постанову (ВП № 36439899) про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій виведено в окремі провадження.

Зокрема, 14.02.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Городня Г.Ю. ухвалено постанову про стягнення з боржника (позивача у даній справі) виконавчого збору (ВП № 36439899) у розмірі 2230,55 грн.

Окрім того, 14.02.2014 р. державним виконавцем також ухвалено постанову про стягнення з боржника (позивача у даній справі) витрат на проведення виконавчих дій у сумі 98,11 грн. (ВП № 36439899).

Дані постанови прийняті в рамках здійснення виконання виконавчого листа № 1533/1464/2012, виданого 16.01.2013 р. Южним міським судом Одеської області про стягнення з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування 14 444,41 грн., пені 7 511,09 грн., а всього 21 955,50 грн., а також щодо стягнення судових витрат у розмірі 350 грн.

На підставі вказаних постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, державним виконавцем ухвалено оскаржувані постанови від 07.03.2014 р. ВП № 42358310 та ВП № 42358212 про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезгаданих постанов державного виконання про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

У постановах про відкриття виконавчого провадження зазначено, що постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій вступили у законну силу (набрали чинності) 14.02.2014 р., а також зазначено, що заява про примусове виконання подана 05.03.2014 р.

У той же час, згідно з ухвалою Южного міського суду Одеської області від 26.03.2014 р. (519/282/14-ц; 4-с/519/5/14), доказів набрання якої законної сили позивачем не надано, визнано неправомірними та скасовано Постанови ВП № 36439899 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014 року та про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2230,55 грн. від 14.02.2014 року. Зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві винести Постанову про закінчення виконавчого провадження № 36439899 по виконанню виконавчого листа №1533/1464/2012, виданого 16.01.2013 р. Южним міським судом Одеської області про стягнення з АТ «СК «Страхування» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 14444,41 грн. та пені у розмірі 7511,09 грн., а також судових витрат у розмірі 350,00 грн. Зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, та провести інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У взаємозв'язку суд зазначає, що статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1. ст. 19 зазначеного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Згідно з приписами статті 25 зазначеного Закону («Прийняття виконавчого документа до виконання») державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1). Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч.2).

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В даному випадку, виходячи з наведених вище норм законодавства, беручи до уваги те, що на час ухвалення спірних постанов про відкриття виконавчого провадження до державного виконавця надійшли постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, які були чинними та не були скасованими на прийняття оскаржуваних постанов, в силу наведених вище норм законодавства державний виконавець був зобов'язаний прийняти до виконання постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, а також відкрити виконавче провадження, прийнявши відповідні постанови, що у даному випадку і було правомірно вчинено державним виконавцем.

При цьому, під час розгляду справи позивачем не доведено наявності станом на час ухвалення спірних постанов про відкриття виконавчого провадження підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, які визначені у ст. 26 Закону.

Відтак, позивачем не доведено та судом не вбачається підстав для висновку, що станом на час ухвалення спірних постанов (про відкриття виконавчого провадження із стягнення виконавчого збору та витрат) державним було порушено вимоги вказаного вище Закону, а вказані постанови про відкриття виконавчого провадження на час їх прийняття були нечинними, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправними дій державного виконавця по прийняттю спірних постанов та в частині визнання протиправними та скасування зазначених постанов.

Відносно доводів позивача щодо скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат згідно з ухвалою Южного міського суду Одеської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В даному випадку постанови про стягнення виконавчого збору та витрат не є предметом позову у даній справі та ці постанови не є предметом оцінки з боку суду на предмет їх законності та обґрунтованості.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності обставин, з наявністю яких закон пов'язує можливість відкриття виконавчого провадження. Тобто, судом надається правова оцінка саме постановам державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень.

У той же час, наслідком можливого подальшого скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, може бути, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчих проваджень, відкритих відповідно до оскаржуваних у даній справі постанов про відкриття виконавчого провадження, про що приймається відповідна постанова державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності, суд в даному випадку не вбачає підстав для скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, які за висновком суду є законними та обґрунтованими, вірними по суті, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін