Рішення № 38490398, 17.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4667/14 17.04.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» провідшкодування шкоди в сумі 2 810,64 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Леонов Л.Є., представник за довіреністю;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 810,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40.

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинено дії для належного повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи.

На призначене судове засідання 17.04.2014р. представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 01.04.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2013р. у м. Суми по вул. Д. Коротченко була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля Нісан, д.н.з. НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_4.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Нісан, д.н.з. НОМЕР_5, не дотримувався безпечної дистанції, внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_4, чим порушив вимоги пункту 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05.03.2013р. №591/1006/13-п (провадження №3/591/269/13) та розширеною довідкою ДАІ №9155270, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_4 (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 17.08.2012р. №3622540/05АВ.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування від 17.08.2012р. №3622540/05АВ, страхового акту №1.002.13.01678/VESKO07250 від 27.02.2013р., розрахованого на підставі рахунку-фактура №93 від 20.02.2013р. (відповідно до якого матеріальний збиток склав 3 533,14 грн.) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 310,64 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №13 778 від 01.03.2013р. на суму 3 310,64 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 3 310,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля Нісан, д.н.з. НОМЕР_5, ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05.03.2013р. №591/1006/13-п (провадження №3/591/269/13).

На час скоєння вищевказаної ДТП (08.02.2013р.) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль Нісан, д.н.з. НОМЕР_5 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АВ/3879520 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 500 грн., строк дії полісу з 13.07.2012р. до 12.07.2013р.

Доказів того, що ОСОБА_3 перебував у автомобілі Нісан, д.н.з. НОМЕР_5 на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку за полісом №АВ/3879520 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля Нісан, д.н.з. НОМЕР_5 на час спірної ДТП.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля "ЗАЗ" позивачем надано рахунок-фактура СТО №93 від 20.02.2013р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 3 533,14 грн.

Як убачається з акту огляду транспортного засобу "ЗАЗ", д.н.з. НОМЕР_4., під час спірної ДТП автомобіль «ЗАЗ» отримав механічні пошкодження задньої правої двері, задньої арки.

Суд також вказує, що пошкодження зазначені в акті огляду транспортного засобу співпадають з частинами автомобіля, які відремонтовані та зазначені у калькуляції №1.002.13.0 від 20.02.2013р.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Також на підтвердження розміру витрат необхідних відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ» позивачем надано калькуляцію №1.002.13.0 від 20.02.2013р., що розрахована по системі Audatex, згідно якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 3 533,14 грн.

Слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції №1.002.13.0 від 20.02.2013р., відповідають даним встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства України про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові №42/92 від 23.08.2011р.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АВ/3879520 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статті 993 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків і в межах суми, що перейшла до позивача, з врахуванням того, що позивачем вирахувано франшизу за полісом №АВ/3879520 (в сумі 500), тобто у сумі 2 810,64 грн.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 2 810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 64 страхового відшкодування, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.04.2014

Суддя І.І. Борисенко