Вирок № 38489580, 30.04.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24238/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2014 Печерський районний суд міста Києва у складі трьох професійних суддів:

головуючого - судді Кицюка В.П.

суддів - Фаркош Ю.А., Остапчук Т.В.

при секретарях - Скрибка А.В., Цілуйко Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Григорівка Обухівського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, який одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований та до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України:

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Вігірінської О.Б., Саврова Р.С., Балакірєва М.С.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19

представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) у великому та в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 21 серпня 2007 року, знаходячись за адресою АДРЕСА_5, реалізуючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_12, отримав від останнього у борг 18 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 90 900,00 грн., завіривши ОСОБА_12, що поверне грошові кошти в строк до 21.12.2007, хоча ще в момент отримання грошових коштів в дійсності не мав наміру їх повертати. Заволодівши шляхом зловживання довірою грошовими коштами потерпілого ОСОБА_12 в сумі 90 900,00 грн., ОСОБА_1 в подальшому свої зобов'язання не виконав, а вказані грошові кошти використав на свої потреби, тим самим заподіяв ОСОБА_12 майнову шкоду в великому розмірі.

Окрім того, ОСОБА_1, користуючись товариськими відносинами з ОСОБА_23, 12 грудня 2012 року звернувся до останнього з проханням надати в тимчасове користування автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2, заздалегідь маючи на меті намір заволодіти даним автомобілем. Реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи повторно, ОСОБА_1 прибув за адресою: АДРЕСА_6, де за попередньою домовленістю написав розписку, в якій зобов'язався повернути автомобіль та нести матеріальну відповідальність за його збереження, тим самим ввівши ОСОБА_23 в оману, отримав від потерпілого автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 147 958,82 грн. Заволодівши шляхом шахрайства автомобілем «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_1 в подальшому свої зобов'язання щодо повернення автомобіля не виконав, розпорядився автомобілем на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду у великому розмірі на суму 147 958,82 грн.

Крім того, ОСОБА_1 в грудні 2012 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, звернувся до ОСОБА_24 з проханням про надання в тимчасове користування автомобіля, заздалегідь маючи на меті намір заволодіти даним автомобілем. Реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи повторно, ОСОБА_1 прибув за адресою: АДРЕСА_6, де за попередньою домовленістю склав розписку, в якій зобов'язався повернути автомобіль та нести матеріальну відповідальність за його збереження, тим самим ввівши ОСОБА_24 в оману, отримав від нього належний потерпілій ОСОБА_25 автомобіль «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_3 вартістю 96 423,32 грн. Заволодівши шляхом шахрайства автомобілем «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_1 в подальшому свої зобов'язання щодо повернення автомобіля не виконав, розпорядився автомобілем на власний розсуд. Для повернення автомобілю «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_3 у свою власність потерпіла ОСОБА_25 заплатила невстановленій особі на ім'я «ОСОБА_1» 3000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи повторно, 16 травня 2012 року за адресою: АДРЕСА_7 повідомив потерпілому ОСОБА_13 неправдиву інформацію про наявність в нього можливості вирішити питання щодо отримання дозволів на перевезення вантажу в Росію та Казахстан. Будучи введеним в оману, потерпілий ОСОБА_13 в цей же день передав ОСОБА_1 16 900 доларів США, що за курсом НБУ становило 135 031,00 грн., для отримання дозволу на перевезення вантажу в Росію та Казахстан. ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, взяті на себе зобов'язання не виконав, грошові кошти потерпілому ОСОБА_13 не повернув, чим заподіяв йому матеріальну шкоду в розмірі 135 031,00 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, ОСОБА_1 17.06.2013 звернувся до потерпілої ОСОБА_18 з пропозицією придбати для неї побутову техніку. В цей же день ОСОБА_1, зустрівся за попередньою домовленістю з ОСОБА_18 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, та ввівши її в оману, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами, отримавши від останньої грошові кошти в сумі 12700,00 грн., після чого своїх зобов'язань не виконав, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, ОСОБА_1 17.06.2013 звернувся до потерпілої ОСОБА_5 з пропозицією придбати для неї побутову техніку. В цей же день ОСОБА_1, зустрівся за попередньою домовленістю зі ОСОБА_5 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, та ввівши її в оману, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами, отримавши від останньої грошові кошти в сумі 35 400,00 грн., після чого своїх зобов'язань не виконав, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, ОСОБА_1 17.06.2013 звернувся до потерпілої ОСОБА_10 з пропозицією придбати для неї побутову техніку. В цей же день ОСОБА_1, зустрівся за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, та ввівши її в оману, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами, отримавши від останньої грошові кошти в сумі 40200,00 грн., після чого своїх зобов'язань не виконав, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, на початку травня 2011 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, звернувся до потерпілої ОСОБА_26 з пропозицією придбати для неї побутову техніку, на що ОСОБА_26 погодилася. Отримавши від потерпілої ОСОБА_26 в травні 2011 року 51 500 грн. нібито для придбання побутової техніки, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, грошові кошти потерпілій ОСОБА_26 не повернув, чим заподіяв їй матеріальну шкоду на вказану суму. Окрім того, 20.05.2011 ОСОБА_1 ввівши потерпілу ОСОБА_26 в оману отримав від неї 38000,0 грн. під приводом надання послуг з продажу автомобіля «Мерседес Віто», 1997 року випуску, проте своїх зобов'язань не виконав, чим спричинив ОСОБА_26 матеріальну шкоду на вказану суму. Також в травні 2011 року, ОСОБА_1, маючи умисел на шахрайське заволодіння чужим майном, під приводом надання послуг з продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_26 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 зустрічався за попередньою домовленістю з ОСОБА_26, у невстановлених слідством місцях, та ввівши її в оману, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами, отримавши від останньої 24.05.2011 -12000,00 грн., 30.05.2011- 63000,00 грн., 31.05.2011 - 42000,00 грн., на початку червня 2011 року - 101000,00 грн., 14.06.2011 року - 54000,00 грн. та шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «ДБК» - 30000,00 грн., після чого своїх зобов'язань не виконав, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 302000,00 грн., з яких згодом в порядку відшкодування заподіяної шкоди повернув 69 200,00 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, ОСОБА_1 10.05.2011 звернувся до потерпілої ОСОБА_17 з пропозицією придбати для неї автомобіль. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 в цей же день зустрівся з ОСОБА_17 по вул. Ревуцького в м. Києві та отримав від неї 25000,00 грн. нібито в якості завдатку за поставку автомобіля «Фольксваген Транспортер», однак свої зобов'язання не виконав, автомобіль не поставив та грошові кошти не повернув, чим заподіяв ОСОБА_17 матеріальну шкоду на вказану суму. Також восени 2011 року, ОСОБА_1 звернувся до потерпілої ОСОБА_17 з пропозицією придбати для неї побутову техніку, на що ОСОБА_17 погодилася. Отримавши від ОСОБА_17 восени 2011 року біля "Будинку меблів» на бульварі Д.Народів в м. Києві 69 000 грн. ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, побутову техніку ОСОБА_17 не поставив та грошові кошти не повернув, чим заподіяв матеріальну шкоду в розмірі 69 000 грн.

Крім того, восени 2012 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, під приводом надання послуг з купівлі - продажу автомобілів, звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_28 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 восени 2012 року кілька разів зустрічався за попередньою домовленістю з ОСОБА_28 на території Печерського району м. Києва, та ввівши її в оману, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілої нібито в якості завдатку за поставку наступних автомобілів: «Хонда Акорд» - 30000,00 грн., «Сіат Альтеа» - 50000,00 грн., «Кіа Сід» - 55000,00 грн., «Тойота Рав-4» - 12000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 96 000,00 грн. та продажу за попередньою домовленістю з ОСОБА_28 її власного автомобіля «Форд Мондео» за 3000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 24 000,00 грн., проте свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_28 матеріальну шкоду на загальну суму 255 000,00 грн. Крім того, ОСОБА_1 в невстановлений слідством час, маючи прямий умисел на повторне шахрайське заволодіння чужим майном, під приводом надання послуг з працевлаштування у Львівській митній службі звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_28 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 зустрівся за попередньою домовленістю з ОСОБА_28, у невстановлений слідством час та невстановленому місці, ввівши її в оману, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами, отримавши від останньої 10000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 80000,00 грн., проте свої зобов'язання не виконав, грошові кошти потерпілій не повернув, чим спричинив їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, восени 2012 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, під приводом надання послуг з продажу автомобілів, звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_8 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 восени 2012 року кілька разів зустрічався за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 та, ввівши потерпілого в оману, отримав від нього нібито в якості передплати за поставку наступних автомобілів: «Хонда ЦРВ» - 40000,00 грн., «Тойота Кемрі» - 30000,00 грн., «Ауді А-6» - 40000,00 грн., «Тойота Кемрі» - 30000,00 грн., «Фольксваген Пассат» - 40000,00 грн., «Хонда Акорд» - 40000,00 грн., «Хонда Сівік» - 25000,00 грн., «Ауді А-6» - 45000,00 грн., проте свої зобов'язання не виконав, грошові кошти потерпілому не повернув, чим заподіяв йому матеріальну шкоду на загальну суму 290 00,00 грн. Окрім того, восени 2012 року ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, під приводом надання послуг з покупки побутової техніки звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_8, на що останній погодився. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 зустрівся за попередньою домовленістю з ОСОБА_8, у невстановлений слідством час та невстановленому місці, та ввівши його в оману, заволодів грошовими коштами потерпілого в розмірі 52500,00 грн. під приводом придбання побутової техніки.

Крім того, в жовтні 2012 року, ОСОБА_1 в невстановлений слідством час, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, під приводом надання правової допомоги та юридичних послуг звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_4 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 зустрічався за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 біля станції метро «Печерська» по бульвару Л. Українки в м. Києві та, ввівши її в оману, отримав від останньої в жовтні 2012 року - 3000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 24 000,00 грн, та 06.12.2012 в приміщенні офісу по АДРЕСА_8 - 40000,00 грн., проте свої зобов'язання не виконав, грошової кошти потерпілій не повернув, чим заподіяв їй матеріальну шкоду на загальну суму 64 000,00 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, ОСОБА_1 в період часу з жовтня по грудень 2012 року, під приводом надання послуг з покупки побутової техніки та шуби звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_9 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_9 за невстановлених органом досудового розслідування обставин, та ввівши її в оману, отримав від потерпілої 6000,00 грн. нібито для надання послуг з покупки побутової техніки та шуби, проте свої зобов'язання не виконав, грошові кошти потерпілій не повернув, чим заподіяв їй матеріальну шкоду на вказану суму. Також в грудні 2012 року, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, під приводом надання послуг з продажу автомобілів, звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_9 Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне шахрайське заволодіння чужим майном, в період з грудня 2012 року по березень 2013 року ОСОБА_1 кілька разів зустрічався за попередньою домовленістю з ОСОБА_9 на бульварі Д.Народів у м. Києві, та ввівши її в оману, отримав від ОСОБА_9 в якості передплати за поставку автомобілів: «Тайота РАВ-4» - 10000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 80000,00 грн. та «Хюндай Тусон», 2008 року, д.н.з. НОМЕР_4 - 80000,00 грн., після чого своїх зобов'язань не виконав, чим спричинив останній матеріальну шкоди на загальну суму 160000,00 грн.

Крім того, протягом 2012 - 2013 років, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, під приводом надання послуг з продажу автомобілів, звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_6 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 в період 2012 - 2013 років кілька разів зустрічався за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 за невстановлених органом досудового розслідування обставин, та ввівши його в оману, отримав від потерпілого в якості передплати за поставку автомобілів: «Ленд Ровер Дискавері» - 18000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 144 000,00 грн., «Хонда ЦРВ» - 18000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 144 000,00 грн., «Ауді А-6» - 9000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 72000,00 грн., проте свої зобов'язання не виконав, грошові кошти потерпілому ОСОБА_6 не повернув, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 360 000,00 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, ОСОБА_1 23.04.2013 під приводом продажу автомобіля «Тойота Рав-4», 2006 року, д.н.з. НОМЕР_2, звернувся з даною пропозицією до ОСОБА_19 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 запевнивши ОСОБА_19 у вигідності придбання автомобіля «Тойота Рав -4» 2006 року, д.н.з. НОМЕР_2 за ціною 16000,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 128 000,00 грн, 23.04.2013 в м. Бориспіль передав ОСОБА_19 вказаний автомобіль, який не підлягав будь-якому відчуженню ним, оскільки знаходився в розшуку, отримав раніше обговорену суму грошових коштів від останнього, а саме 16000,00 доларів США, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму128 000,00 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та діючи повторно, ОСОБА_1 протягом січня - червня 2013 року увійшов в довіру до ОСОБА_16 та звернувся до останнього з проханням про тимчасову позику грошових коштів. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_16 завідомо неправдиві відомості та отримав від нього в борг 10 500,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 84 000,00 грн., які зобов'язався повернути в строк до 29.02.2013 про що власноруч написав розписку. В подальшому ОСОБА_16 не усвідомлюючи злочинний умисел та корисливий мотив ОСОБА_1 спрямований на повторне шахрайське заволодіння чужим майном, передав останньому частинами грошові кошти в сумі 19400,00 доларів США, що за курсом НБУ становило 155 200,00 грн., якими ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на вказану суму.

Окрім того, ОСОБА_1, 02.04.2012, в денний час доби, перебуваючи в офісному приміщені АДРЕСА_9 зустрівся із раніше знайомим ОСОБА_11 Маючи намір на заволодіння майном ОСОБА_11 шляхом обману, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію стосовно своїх можливостей, а саме реалізації ОСОБА_11 за цінами нижче ринкових конфіскованої побутової техніки (холодильників, пральних машин), яка зберігається в складських приміщеннях у м. Одесі, хоча в дійсності конфіскованої побутової техніки для продажу не мав. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_11, що він власними силами доставить зазначену техніку ОСОБА_11 у м. Київ, при умові отримання від ОСОБА_11 передоплати в сумі 35000 доларів США за вказану техніку та транспортні витрати, чим ввів останнього в оману. Далі ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння майном ОСОБА_11 шляхом обману, з метою переконання останнього у вигідності своєї пропозиції щодо купівлі конфіскованої побутової техніки, 04.04.2013 в денний час зустрівся з ОСОБА_11 у дворі будинку АДРЕСА_10 де надав ОСОБА_11 для огляду, як зразок конфіскованої побутової техніки (пральної машини автомат), яка знаходилася в його автомобілі, вказавши, що аналогічну техніку він пропонує придбати ОСОБА_11, чим переконав ОСОБА_11 в дійсність своїх намірів та ввів останнього в оману. Після чого, ОСОБА_11 будучи переконаним ОСОБА_1 у вигідності придбання конфіскованої побутової техніки, дав згоду на придбання у ОСОБА_1 конфіскованої побутової техніки (264 одиниць холодильників «Samsung», 809 одиниць пральних машин виробників: «Gorenje», «LG», «Siemens», «Samsung»). Цього ж дня 04.04.2012 приблизно о 18.00 годині ОСОБА_11 та ОСОБА_1 зустрілися в офісному приміщенні АДРЕСА_9, де працює ОСОБА_32, і в присутності останнього, ОСОБА_11 будучи введеним в оману ОСОБА_1 в якості передоплати за придбання вищевказаної конфіскованої побутової техніки, яку згідно домовленості ОСОБА_1 мав доставити ОСОБА_11 у м. Київ до 18.04.2012 добровільно передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 35000 доларів США, що згідно курсу НБУ України станом на 04.04.2012 становило 279 576 грн. 50 коп. Далі ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії охоплені єдиним злочинним умислом, направленим на заволодіння майном ОСОБА_11 шляхом обману, 09.04.2012 в денний час зустрівшись з ОСОБА_11 в офісному приміщені АДРЕСА_9, де працює ОСОБА_32, в присутності останнього, повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію стосовно своїх можливостей, а саме реалізації ОСОБА_11 за цінами нижче ринкових конфіскованої важкої спеціальної техніки (бульдозери, екскаватори, автокрани) та вантажних автомобілів, які перебувають на майданчику в м. Львів, хоча в дійсності зазначеної техніки та можливості її продажу не мав. З метою переконання ОСОБА_11 у вигідності своєї пропозиції, надав останньому для ознайомлення «прайси» з цінами на вказану техніку та повідомивши ОСОБА_11, що зможе доставити зазначену техніку ОСОБА_11 при умові надання останнім передоплати в сумі 1000 доларів США за кожну одиницю вибраної ОСОБА_11 техніки, чим ввів ОСОБА_11 в оману. Після чого, ОСОБА_11, будучи введеним ОСОБА_1 в оману, сприймаючи його пропозиції, як реальні, вибрав 8 одиниць важкої спеціальної техніки та вантажних автомобілів, вказавши їх назви та моделі останньому. 10.04.2012 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_11 перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_10 зустрівшись з ОСОБА_1 добровільно, в якості передоплати за придбання 8 одиниць важкої спеціальної техніки та вантажних автомобілів, які відповідно обопільної домовленості ОСОБА_1 мав доставити ОСОБА_11 у м. Київ до 18.04.2012 передав останньому 8000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.04.2012 становило 63 880 гривень. Цього ж дня ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні, дії об'єднані єдиним злочинним наміром, направлені на заволодіння майном ОСОБА_11 шляхом обману, при зустрічі з ОСОБА_11 повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію стосовно своїх можливостей, а саме реалізації ОСОБА_11 по ціні нижче ринкової конфіскованої побутової техніки, зокрема 100 одиниць кухонних витяжок та 100 одиниць духових шаф, які вже знаходяться та зберігаються на його складі в м. Києві, хоча в дійсності зазначеної техніки та можливості її продажу не мав. Разом з цим, для переконання ОСОБА_11 у вигідності своєї пропозиції ОСОБА_1 надав ОСОБА_11 для огляду, як зразок конфіскованої побутової техніки (кухонну витяжку та духову шафу), які перебували в його автомобілі, вказавши ОСОБА_11, що аналогічна техніка пропонується для продажу, чим переконав ОСОБА_11 в дійсність своїх намірів та ввів останнього в оману. Далі ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним злочинним наміром, направлені на заволодіння майном ОСОБА_11 шляхом обману, 12.04.2012 в денний час зустрівшись з ОСОБА_11 в офісному приміщені АДРЕСА_9 де працює ОСОБА_32 і, в присутності останнього знову повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію стосовно своїх можливостей, а саме реалізації ОСОБА_11 по ціні нижче ринкової конфіскованої побутової техніки, зокрема 100 одиниць кухонних витяжок та 100 одиниць духових шаф, які вже знаходяться та зберігаються на його складі в м. Києві, при умові надання останнім передоплати за вказану побутову техніку в розмірі 3000 доларів США. Цього ж дня, 12.04.2012 приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_11 будучи введеним ОСОБА_1 в оману, сприймаючи його пропозиції, як реальні, зустрівшись з ОСОБА_1 у дворі будинку АДРЕСА_10, в якості передоплати за придбання 200 одиниць побутової техніки (витяжок та духових шаф) добровільно передав останньому 3000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.04.2012 становить 23 935 грн. Всього в період часу з 04.04.2012 по 12.04.2012 ОСОБА_1 шляхом обману заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_11, а саме грошовими коштами в сумі 46000 доларів США, що за курсом НБУ становило 367 411 гривень 50 копійок, та є особливо великим розміром, якими розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів в межах висунутого обвинувачення не визнав, посилаючись на відсутність в нього умислу на заволодіння майном потерпілих шляхом шахрайства, стверджував, що наявні між ним та потерпілими взаємовідносини носять цивільно-правовий характер. По суті цих взаємовідносин ОСОБА_1 пояснив наступне.

В серпні 2007 року він в дійсності позичив у потерпілого ОСОБА_12 18 000 доларів США, які зобов'язався повернути в строк до 21.12.2007, про що власноруч написав розписку. З зазначених коштів він повернув потерпілому приблизно 7000 доларів США, а решту грошових коштів за домовленістю з потерпілим мав повертати частинами, однак цьому завадило звернення потерпілого до правоохоронних органів.

З потерпілим ОСОБА_23 він знайомий по роботі в правоохоронних органах, останній займався автопрокатом автомобілів. В грудні 2012 року він отримав у потерпілого ОСОБА_23 в оренду з правом викупу автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2, який в наступному передав в користування ОСОБА_7, потім даним автомобілем користувався ОСОБА_36, а потім ОСОБА_37 перепродав його потерпілому ОСОБА_19, який у свою чергу відчужив автомобіль третій особі, що перешкодило його поверненню власнику ОСОБА_23 Оскільки ОСОБА_19 по власній ініціативі перепродав автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 він безпідставно визнаний у справі потерпілим.

Восени 2012 року між ним та потерпілою ОСОБА_15 за сприяння її чоловіка ОСОБА_24, який працював у ввіреному ОСОБА_23 автосалоні, було укладеного договір оренди автомобілю «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_3. Даним автомобілем тривалий час користувався ОСОБА_37, а він сплачував ОСОБА_15 орендну плату. Врешті автомобіль був повернутий ОСОБА_15, при поверненні автомобілю остання не мала претензій з приводу його технічного стану.

Потерпілий ОСОБА_36 тривалий час користувався автомобілем «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2, сплачував орендну плату, а після того як відмовився від викупу автомобілю його повернув. Грошових коштів від ОСОБА_36 за викуп автомобілю він не отримував.

З потерпілим ОСОБА_13 його познайомив ОСОБА_39 в травні 2013 року. ОСОБА_13 звернувся до нього з проханням допомогти зробити дозвіл на перевезення продуктів харчування закордон, пропонував за це винагороду. Однак, він (ОСОБА_1) відмовився від даної пропозиції, оскільки не міг задовольнити прохання потерпілого, будь-яких грошових коштів від нього не отримував. В наступному ОСОБА_13 приїздив до нього додому та висловлював безпідставні претензії щодо невиконання зобов'язань. Зі слів ОСОБА_13 йому відомо, що потерпілий через ОСОБА_40 нібито передав йому 10 000 доларів США за отримання дозволу на перевезення продуктів харчування за кордон.

Потерпіла ОСОБА_5 в червні 2013 року замовила в нього побутову техніку у вигляді мобільних телефонів «Aphon 5», телевізора та мікрохвильової печі, за що він двома частинами отримав від ОСОБА_5 близько 40000 грн. На скільки він зрозумів в дану суму також входили грошові кошти за замовлення потерпілої ОСОБА_18 Взяті перед ОСОБА_5 зобов'язання він не виконав, в наступному повернув ОСОБА_5 лише 4000 грн. Потерпілій ОСОБА_18 він поставив всю замовлену техніку і невиконаних зобов'язань перед нею не має.

Від потерпілої ОСОБА_41 він наприкінці червня 2013 року отримав 15 000 грн. для придбання побутової техніки у вигляді мобільних телефонів «Aphon 5» та «Aphon 4 S», телевізора «Sumsung», холодильника, пральної машинки «Bosh», які були перераховані потерпілою на банківський рахунок ОСОБА_37 В подальшому техніка, яка була замовлена ОСОБА_41, не була поставлена вчасно, у зв'язку з чим, він повернув потерпілій частину грошових коштів. Окрім того, ОСОБА_41 зверталася до нього з приводу можливості придбання автомобілю «Toyota LandCruiser», 2010 року, однак будь-яких взаємовідносин з цього приводу між ними не було і грошових коштів на придбання даного автомобілю він від потерпілої не отримував.

Потерпіла ОСОБА_26 передала йому близько 80 000 грн. на придбання фототехніки, він, хоча і фототехніку не поставив, протягом червня - серпня 2011 року повернув ОСОБА_26 грошові кошти в повному обсязі. Потерпіла з її чоловіком ОСОБА_42 зверталися до нього з приводу придбання автомобіля «Мерседес Віто», однак предметної розмови з цього приводу між ними не було, грошових коштів для покупки автомобілю він від потерпілої не отримував. ОСОБА_1 також заперечував наявність між ним та потерпілою ОСОБА_26 домовленості щодо придбання квартири за адресою м: АДРЕСА_1 та факт отримання від потерпілої 302000,00 грн. в якості авансу за купівлю квартири.

З приводу взаємовідносин з потерпілою ОСОБА_17 ОСОБА_43 стверджував, що в дійсності в травні 2011 року до нього звернулась ОСОБА_17 з проханням знайти для неї автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», також вона хотіла придбати партію кондиціонерів по заниженій ціні, пообіцявши йому за це грошову винагороду, однак зазначена домовленість не була реалізована, будь-яких грошових коштів від ОСОБА_17 він не отримував.

З потерпілою ОСОБА_7 його познайомила ОСОБА_44, яка розповіла, що ОСОБА_7 потребує юридичної допомоги для представництва її інтересів в правоохоронних органах. Він мав з ОСОБА_7 розмову з цього приводу, однак будь-яких коштів для вирішення її юридичних питань від ОСОБА_7 не отримував. Наскільки йому відомо, грошові кошти в розмірі 8000 грн. за надання юридичної допомоги від ОСОБА_7 отримала ОСОБА_44 В наступному ОСОБА_7 звернулася до нього з проханням надати автомобіль в прокат з правом подальшого викупу. Він надав ОСОБА_7 в користування автомобіль Тойота Рав 4, за користування яким ОСОБА_7 сплатила 30 000 гривень, 12 000 доларів США за викуп даного автомобілю він від ОСОБА_7 не отримував. Також він не отримував від ОСОБА_7 грошових коштів на викуп автомобілів «Хонда Акорд», «Шкода Октавія»; ймовірно не отримував грошових коштів за викуп автомобілів «Сіат Альтеа» та «Кіа Сід», проте в цій частині точно не пам'ятає. Зобов'язання щодо поставки побутової техніки він виконав перед ОСОБА_7 в повному обсязі. Норкову шубу, а також посприяти в працевлаштуванні на Львівській митниці він ОСОБА_7 не пропонував, грошові кошти за зазначені цілі від потерпілої не отримував.

Саме ОСОБА_7 познайомила його з потерпілим ОСОБА_8, останній висловив бажання придбати побутову техніку за цінами, нижче ринкових. Він поставив ОСОБА_8 частину побутової техніки, проте всі зобов'язання перед ним не виконав. Можливо він також показував потерпілому автомобіль «Хонда ЦРВ», проте не пам'ятає, щоб потерпілий давав йому завдаток за даний автомобіль. Грошових коштів за автомобілі «Тойота Кемрі», «Ауді А-6», «Тойота Кемрі», «Фольксваген Пассат», «Хонда Акорд», «Хонда Сівік», «Ауді А-6», від потерпілого ОСОБА_8 він не отримував.

Потерпіла ОСОБА_4 хоча і зверталася до нього з приводу надання юридичної допомоги, проте письмових договорів та усних домовленостей щодо надання правової допомоги між ними не було, будь-яких грошових коштів від потерпілої він не отримував. Зі слів ОСОБА_45 йому лише відомо, що остання через ОСОБА_46 нібито передала йому 8000 доларів США в якості гонорару за надання юридичних послуг, що не відповідає дійсності.

Потерпіла ОСОБА_9 є подругою ОСОБА_7 та побачивши, що остання користується автомобілем «Тойота рав 4», звернулася до нього з проханням надати їй в користування автомобіль з правом викупу. Він запропонував ОСОБА_9 автомобіль «Хьюндай Тусон», потерпіла погодилася, у зв'язку з чим він передав автомобіль чоловіку ОСОБА_9 За користування автомобілем ОСОБА_9 передала йому 30 000 гривень, однак згодом безпідставно продала автомобіль третій особі. Зобов'язання з поставки побутової техніки він виконав в повному обсязі, за виключенням поставки телевізора.

З потерпілим ОСОБА_6 його познайомила ОСОБА_7, яка і отримала від ОСОБА_6 гроші за автомобіль «Ленд Ровер Дискавері». Особисто він будь-яких автомобілів потерпілому ОСОБА_6 не показував, грошових коштів від нього не отримував.

В потерпілого ОСОБА_16 він позичив 15 000 доларів США, які не повернув до теперішнього часу у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Із отриманих від потерпілого ОСОБА_47 в борг 46 000 доларів США він повернув потерпілому більше 10 000 доларів США. Між ним та потерпілими існувала домовленість, що в якості відсотків за користуванні позикою він посприяє потерпілому в придбанні побутової техніки та техніки для сільського господарства за заниженою ціною.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого, суд, провівши судове слідство у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно яких судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дослідивши докази сторони обвинувачення та докази сторони захисту, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_12, який в судовому засіданні показав, що 21 серпня 2007 року ОСОБА_1 позичив в нього 18 000 доларів США, які зобов'язався повернути в строк до 21 грудня 2007 року, проте до теперішнього часу грошові кошти не повернув.

Факт отримання ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_12 18 000 доларів США підтверджується розпискою обвинуваченого та останнім в судовому засіданні не заперечувався (Том 3 а.с. 146).

Твердження ОСОБА_1, що він повернув ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США спростовується показаннями потерпілого, а по-друге, не підтверджено допустимими в розумінні положень ст. 85 КПК України доказами.

По показанням потерпілої ОСОБА_15 слідує, що належний їй на праві власності автомобіль «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_3 був наданий ОСОБА_1 в користування, при цьому письмового договору оренди автомобілю укладено не було, оскільки за словами чоловіка ОСОБА_24 ОСОБА_1 був знайомий власника автосалону ОСОБА_23, що на той час було достатньою гарантією його порядності. Спочатку ОСОБА_1 вчасно сплачував орендну плату, однак потім перестав розраховуватися за користування автомобілем. За допомогою встановленого на автомобілі «маячка» вона відслідковувала місцезнаходження автомобілю, який досить часто перебував в м. Обухові Київської області. Вона декілька разів зверталася до ОСОБА_1 з приводу неналежного використання автомобілю, просила повернути автомобіль, ОСОБА_1 запевняв, що з автомобілем все гаразд. На початку травня 2013 року вона виявила відсутність на автомобілі «маячка», останнім зафіксованим місцезнаходженням автомобіля був гараж на Троєщині (район в м. Києві). Через деякий час вона дізналася, що ОСОБА_1 перепродав автомобіль особі на ім'я «ОСОБА_1». В червні 2013 року «ОСОБА_1» повернув їй автомобіль «Тойота Корола» за грошову винагороду в розмірі 3 000 доларів США.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_24 показав, що він тривалий час працює в належному ОСОБА_23 автосалоні на посаді директора. На початку грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_23 з проханням надати в користування автомобіль для його дружини. ОСОБА_23 погодився надати ОСОБА_1 автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2. За вказівкою ОСОБА_23 він передав ОСОБА_1 даний автомобіль та документи на користування автомобілем. ОСОБА_1 взяв автомобіль в користування з правом викупу, він хоча і сплачував орендну плату, проте автомобіль так і не викупив, а згодом взагалі перестав платити за користування автомобілем. Коли він звернувся до ОСОБА_1 з проханням повернути автомобіль, останній сказав, що продав його. В ДАІ йому повідомили до автомобіль знятий з обліку на підставі нотаріально посвідченого доручення, хоча ОСОБА_23 ніяких доручень не давав. До теперішнього часу автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 потерпілому ОСОБА_23 не повернуто, що визнано обвинуваченим в судовому засіданні. Свідок ОСОБА_24 також пояснив, що в середині грудня 2012 року ОСОБА_1 запитав в нього про можливість надати в оренду автомобіль його куму. Маючи намір заробити, він озвучив прохання ОСОБА_1 своїй дружині ОСОБА_15, яка погодилася надати в тимчасове користування автомобіль «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_3. Він особисто передав ОСОБА_1 вказаний автомобіль на території СТО по вул. Залізничне шосе 45-а, після чого ОСОБА_1 написав розписку про отримання автомобіля в користування. Автомобіль ОСОБА_1 не повернув. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_1 перепродав автомобіль особі на ім'я «ОСОБА_1». В червні 2013 року «ОСОБА_1» повернув автомобіль «Тойота Корола» за грошову винагороду в розмірі 3 000 доларів США. Водночас по показанням свідка ОСОБА_24 слідує, що ОСОБА_1 отримував від ОСОБА_23 в користування і інші автомобілі, однак він не був наділений правом продавати ці автомобілі іншим особам.

Потерпілий ОСОБА_13 в суді показав, що у травні 2012 року він за сприяння свого знайомого ОСОБА_49 звернувся до ОСОБА_1 з проханням допомогти йому отримати дозвіл на перевезення вантажу за кордон. ОСОБА_1 повідомив про наявність в нього можливості вирішити питання щодо отримання дозволів на перевезення вантажу в Росію та Казахстан. Під час зустрічі, яка відбулася 16 травня 2012 року біля Адміністрації Президента України, він в присутності свідка ОСОБА_50 передав ОСОБА_1 16 900 доларів США. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 тільки обіцяв отримати зазначені дозволи, проте свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.

Свідок ОСОБА_50 в судовому засіданні підтвердив, що у травні 2012 року був присутній під час зустрічі обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_13 В його присутності ОСОБА_13 перерахував грошові кошти в сумі близько 17000 доларів США, які в поліетиленовому пакеті передав ОСОБА_1

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що із ОСОБА_1 вона познайомилася в січні 2012 року в одному із розважальних клубів м. Києва. При цій зустрічі також була присутня потерпіла ОСОБА_18 В подальшому в червні 2013 року ОСОБА_1 запропонував їй та ОСОБА_18 придбати побутову техніку за цінами, нижче ринкових. Під час зустрічі, яка відбулася наприкінці червня 2013 року на Столичному шосе в м. Києві, вона замовила ОСОБА_1 побутову техніку, а саме мобільний телефон «Айфон 5» у кількості 6 штук, телевізор та мікрохвильову піч, за що в якості авансу передала ОСОБА_1 16900 грн. В цей же день на прохання ОСОБА_1 вона позичила йому 10000 грн. нібито для сплати мита. Загалом в червні 2013 року вона передала ОСОБА_1 35400 грн. для придбання побутової техніки, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.

Потерпіла ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що із ОСОБА_1 познайомилася наприкінці січня 2012 року, а протягом лютого 2012 року він подарував їй телевізор, електрочайник, пароварку та мікрохвильову піч. 12.06.2013 ОСОБА_1 зателефонував їй і запропонував придбати побутову техніку за заниженою ціною. Під час зустрічі 17.06.2013, яка відбулася на Столичному шосе в м. Києві, вона в присутності ОСОБА_5 передала ОСОБА_1 в якості авансу 9600 грн., маючи на меті придбати мобільний телефон «Айфон 5», Макбук та кондиціонер «Самсунг». 20.06.2013 вона додатково передала ОСОБА_1 3100 грн., проте ОСОБА_1 до теперішнього часу свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув. Потерпіла ОСОБА_18 в судовому засіданні також засвідчила факт передачі ОСОБА_1 грошових коштів потерпілою ОСОБА_5 для придбання побутової техніки.

Показання потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_5 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_51, яка в судовому засіданні показала, що зі слів потерпілих їй відомо, що ОСОБА_1 запропонував їм придбати побутову техніку за заниженою ціною, а також конфісковані автомобілі. Потерпілі погодилися на пропозицію ОСОБА_1, вона особисто позичила ОСОБА_5 6000 гривень на придбання побутової техніки, однак побутову техніку ОСОБА_1 так і не поставив. Свідок також пояснила, що вона декілька разів спілкувалася з ОСОБА_1 з приводу придбання автомобіля. ОСОБА_1 запропонував їй на вибір декілька автомобілів, зокрема, «Тойота Рав 4», «БМВ х5». Для того щоб оглянути автомобіль потрібно було внести завдаток в розмірі 2000 доларів США, які повертаються, якщо автомобіль не сподобається. Зазначене її смутило, оскільки навіщо передавати завдаток, навіть не оглянувши автомобіль. Окрім того, ОСОБА_1 пропонував автомобілі за цінами значно нижче ринковим, що було об'єктивно не можливим, у зв'язку з чим вона відмовилася від його пропозиції.

Потерпіла ОСОБА_41 у свою чергу пояснила, що саме ОСОБА_18 познайомила її з ОСОБА_1, який представлявся представником правоохоронних органів. Наскільки їй відомо ОСОБА_1 часто дарував ОСОБА_18 побутову техніку, пояснював, що через нього можна придбавати конфісковану техніку за зниженими цінами. В подальшому вона зацікавилася даною пропозицією та приблизно в червні 2013 року звернулась до ОСОБА_1 з проханням придбати побутову техніку та мобільні телефони. ОСОБА_1 розповів, яка саме техніка є в наявності та що вона зберігається на складах Київської митниці, при цьому повідомив, якщо вона бажає придбати техніку, то повинна протягом двох годин привезти грошові кошти. В цей же день вона зустрілася з ОСОБА_1 на Столичному шосе в м. Києві, ОСОБА_1 показав їй список техніки з цінами, вона за каталогом обрала необхідну побутову техніку та передала йому близько 24 155 грн. в якості оплати її вартості. В цей же день ОСОБА_1 придбану техніку не передав, пояснив, що її можна буде забрати лише після реалізації всієї конфіскованої техніки, пообіцяв привезти її через декілька днів. Наступного дня ОСОБА_1 зателефонував та повідомив, що в нього в наявності є декілька банківських заарештованих автомобілів, в тому числі «Toyota LandCruiser», 2010 року випуску, який департамент продає за 38 000 тис. доларів для погашення заборгованості. Як пояснив ОСОБА_1 потрібно було відразу заплатити 30 000 тисяч гривень, щоб вищевказаний автомобіль виїхав з боксу, який розташований на території Департаменту виконавчої служби по виконанню судових рішень та реалізації конфіскованого майна для подальшої перевірки його технічного стану на СТО, проте в неї такої суми не було і за згодою ОСОБА_1 вона перевела на ним же вказаний банківський рахунок на ім'я ОСОБА_37 грошові кошти в сумі 15 877 грн. Наступного дня ОСОБА_1 повідомив, що раніше замовлену техніку він віддасть разом із автомобілем та в подальшому під час телефонної розмови останній запропонував потерпілій ще декілька мобільних телефонів за заниженими цінами. На дану пропозицію вона погодилась та перерахувала грошові кошти у сумі 3 200 грн. на банківську картку на ім'я ОСОБА_37, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання так і не виконав, грошові кошти не повернув, заподіявши їй матеріальну шкоду на загальну суму 40 200 грн.

Згідно показань потерпілої ОСОБА_26, з обвинуваченим ОСОБА_1 вона познайомилася за сприяння ОСОБА_52 в травні 2011 року. ОСОБА_52 представила ОСОБА_1, як особу, яка може поставити побутову техніку за заниженими цінами. Вже при першій зустрічі 09.05.2011 вона замовила ОСОБА_1 2 газові плити та машинку для прання. Наприкінці травня 2011 року ОСОБА_1 запропонував їй придбати мікроавтобус «Мерседес Віто» за ціною 72 000 грн., на що вона погодилася та передала ОСОБА_1 аванс в розмірі 38000 грн. Проте, ОСОБА_1 протягом тижня, як обіцяв, автомобіль не поставив, гроші не повернув. Окрім того, в середині травня 2011 року вона замовила у ОСОБА_1 фототехніку та загальну суму 51 500 грн., яку передала ОСОБА_1 в присутності свого чоловіка на розі вулиць Ревуцького та Тростянецької у м. Києві. ОСОБА_1 свої зобов'язання з поставки фототехніки не виконав, кожного разу посилаючись на нові обставини. Наприкінці травня 2011 року ОСОБА_1 запропонував їй придбати трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 зволікав з виконанням зобов'язань щодо поставки фототехніки, вона погодилася на його пропозицію та загалом в якості передплати за квартиру передала ОСОБА_1 302000,00 грн, з яких 30 000 грн. за вказівкою ОСОБА_1 перерахувала на розрахунковий рахунок ТОВ «ДБК». В наступному ОСОБА_1 надав їй договір між нею та забудовником ТОВ «ДБК», проте право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за нею зареєстровано так і не було, коли вона особисто прийшла до приміщення квартири, з'ясувалося, що там живуть інші люди. На її неодноразові претензії ОСОБА_1 із загальної суми 391 500 грн. повернув їй лише 69 200 грн., не виконавши жодного свого зобов'язання.

Свідок ОСОБА_42 - чоловік потерпілої ОСОБА_26, в судовому засіданні дав аналогічні за змістом показання, що і його дружина, підтвердив, що ОСОБА_1 запропонував їм придбати автомобіль «Мерседес Віто», фототехніку, телевізор та трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Загалом на ці цілі вони передали ОСОБА_1 391 500 грн., проте ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти в повному обсязі не повернув.

Копією квитанції на а.с. 51 тому № 4 підтверджено, що ОСОБА_26 перерахувала на розрахунковий рахунок ТОВ «ДБК» в банку «Меркурій» 30 000 грн.

Потерпіла ОСОБА_26 без підтверджуючих документів з власної ініціативи визнала повернення обвинуваченим частини боргу в розмірі 69 200 гривень, її показання про обставини передачі ОСОБА_1 грошових коштів на зазначені вище цілі є послідовними, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_42 та в цілому відповідають характеру дій обвинуваченого по всім епізодам злочинної діяльності в їх сукупності, а відтак у суду відсутні підстави сумніватися в достовірності її показань.

Згідно показань потерпілої ОСОБА_17, з обвинуваченим ОСОБА_1 її познайомила ОСОБА_26, представила його як особу, яка може поставити побутову техніку по заниженим цінам. Приблизно в середині травня 2011 року ОСОБА_1 повідомив їй, що може придбати для неї автомобіль «Фольксваген Транспортер» за 9000 доларів США. При цьому ОСОБА_1 попросив аванс в розмірі 25000 грн. Наприкінці травня 2011 року на розі вул. Тростянецького та вул. Ревуцького в м. Києві вона в присутності свого чоловіка ОСОБА_53 в машині ОСОБА_1 передала останньому 25000 грн. як передплату за поставку автомобіля. ОСОБА_1 у свою чергу зобов'язався поставити автомобіль протягом двох - трьох тижнів. При цій же зустрічі ОСОБА_1 запропонував їй придбати партію кондиціонерів, на що вона погодилася та на початку червня 2011 року передала ОСОБА_1 69000 грн. за поставку кондиціонерів, які ОСОБА_1 зобов'язався поставити через два дні. Свої зобов'язання ОСОБА_1 не виконав, автомобіль та кондиціонери їй не поставив, грошові кошти в повному обсязі не повернув.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_1 познайомилася влітку 2012 року через свою знайому ОСОБА_44, яка сказала, що ОСОБА_1 може допомогти у вирішенні юридичних питань. В подальшому в розмові зі ОСОБА_44 вона дізналася, що ОСОБА_1 може поставити автомобіль за заниженою ціною. З приводу даного питання вона звернулася до ОСОБА_1, який повідомив, що в нього є зв'язки у виконавчій службі Дарницького району м. Києва, через яких він замовляє автомобілі по доступним цінам. Вона звернулася до ОСОБА_1 з проханням придбати для неї автомобіль «Тойота рав 4», проте за словами ОСОБА_1 автомобіль такої марки на той час був відсутній, у зв'язку з чим ОСОБА_1 запропонував придбати автомобіль «Ніссан ноте». В якості завдатку за даний автомобіль вона передала ОСОБА_1 30 000 грн. Через деякий час ОСОБА_1 надав їй в користування вказаний автомобіль, на якому вона їздила певний період часу. Ближче до Нового року ОСОБА_1 повідомив їй про наявність автомобілю «Тойота Рав 4», який вона вирішила придбати, для чого вона передала ОСОБА_1 12 000 доларів США. У свою чергу автомобіль Ніссан ноте вона повернула ОСОБА_1 Окрім того, вона передала ОСОБА_1 грошові кошти на придбання автомобілів «Хонда Акорд» - 30000,00 грн., «Сіат Альтеа» - 50000,00 грн., «Кіа Сід» - 55000,00 грн., а також в присутності ОСОБА_54 та ОСОБА_910 000 доларів США за працевлаштування її родички на Львівську митницю. Однак, жодного з названих автомобілів ОСОБА_1 їй не поставив, постійно вигадуючи нові причини невиконання взятих на себе зобов'язань, грошові кошти не повернув. По показанням потерпілої ОСОБА_7 також слідує, що ОСОБА_1 займався продажем її автомобілю, взяв даний автомобіль для реалізації, та його не повернув, чим заподіяв матеріальну шкоду в розмірі 3000 доларів США.

Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні підтвердила, що вона була присутньою під час зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_1, в ході якої потерпіла передала ОСОБА_1 12000 доларів США за придбання автомобілю «Тойота рав 4». При цій же зустрічі ОСОБА_1 показав ОСОБА_7 автомобіль «Тойота рав 4», однак зі слів ОСОБА_7 їй відомо, що зазначений автомобіль ОСОБА_1 так і не поставив.

По показанням свідка ОСОБА_56 слідує, що в його присутності ОСОБА_7 передала ОСОБА_1 10 000 доларів США за придбання автомобілю «Тойота рав 4». Окрім того, зі слів ОСОБА_7 йому відомо, що вона передавала ОСОБА_1 грошові кошти на придбання норкової шуби та побутової техніки, однак жодного свого зобов'язання ОСОБА_1 не виконав.

У відповідності до показань потерпілого ОСОБА_8, з обвинуваченим ОСОБА_1 він познайомився у вересні 2012 року за сприяння ОСОБА_56, який повідомив, що через ОСОБА_1 можна придбати конфісковані автомобілі за заниженою ціною. Вже при першій зустрічі ОСОБА_1 запропонував йому придбати автомобіль Хонда CR-V вартістю 12 000 доларів США, при цьому ОСОБА_1 повідомив, що для участі в торгах необхідно внести завдаток в розмірі 40 000 гривень. Першу частину завдатку в розмірі 15 000 гривень він передав ОСОБА_1 на виїзді з м. Бровари в автомобілі обвинуваченого. Після чого ОСОБА_1 пообіцяв протягом трьох днів привезти автомобіль, і після огляду автомобілю, необхідно було віддати 25 тисяч гривень ОСОБА_1 ОСОБА_1 в дійсності показав йому автомобіль, після чого він передав ОСОБА_1 ще 25 000 грн. При передачі останніх 10 000 гривень за автомобіль «Хонда CR-V», він запитав у ОСОБА_1 про можливість придбання автомобілю «Тойота Кемрі», на що ОСОБА_1 відповів, що в наявності є декілька таких автомобілів. ОСОБА_1 запропонував продати автомобіль «Тойота Кемрі» за 9 000 доларів США за умови внесення завдатку в розмірі 30 000 гривень, на що він погодився та частинами передав ОСОБА_1 вказану суму. ОСОБА_1 надав йому в користування автомобіль «Тойота Кемрі», однак вже через тиждень його забрав та взамін надав автомобіль «Ауді -А6», при цьому повідомив про можливість викупу даного автомобілю за умови внесення завдатку, на що він погодився та передав ОСОБА_1 40 000 гривень в якості завдатку за автомобіль «Ауді -А6». В такий же спосіб він передав ОСОБА_1 завдаток за придбання автомобілів: «Тойота Кемрі» - 30000,00 грн., «Фольксваген Пассат» - 40000,00 грн., «Хонда Акорд» - 40000,00 грн., «Хонда Сівік» - 25000,00 грн., «Ауді А-6» - 45000,00 грн. Під час зустрічей обвинувачений також пропонував йому побутову техніку, надавав список такої техніки, в якому вже були проставлені ціни. Він показав список своїм знайомим, які зацікавилися такою пропозицією, та передавали йому гроші на покупку техніки. Загалом він передав ОСОБА_1 52 600 гривень в якості передоплати за побутову техніку. Жодного зобов'язання ОСОБА_1 не виконав, автомобілі та побутову техніку не поставив, грошові кошти не повернув.

Свідок ОСОБА_56 в судовому засіданні показав, що його дружина ОСОБА_7 придбала в ОСОБА_1 автомобіль за заниженою ціною, про що він розповів ОСОБА_8 ОСОБА_8 зазначене зацікавило та останній звернувся до ОСОБА_1 з проханням підшукати йому автомобіль іноземного виробництва. В його присутності ОСОБА_8 передав ОСОБА_1 40 000 гривень за придбання автомобілю Хонда CR-V. Окрім того, зі слів потерпілого йому відомо, що він (ОСОБА_8) передав ОСОБА_1 близько 40 000 доларів США на покупку різних автомобілів іноземного виробництва, проте жодного свого зобов'язання ОСОБА_1 не виконав.

Свідок ОСОБА_57 в суді показав, що з ОСОБА_1 познайомився у травні 2012 року, останній вихвалявся, що є співробітником Адміністрації Президента України, має можливість реалізовувати автомобілі та побутову техніку за заниженими цінами, показував прейскуранти. Його знайомий ОСОБА_8 висловив бажання придбати у ОСОБА_1 автомобіль «Ауді- А6» та передав ОСОБА_1 завдаток в розмірі 40 000 грн. ОСОБА_1 відмовився писати розписку про отримання грошових коштів, посилаючись на те, що він є державним службовцем. В подальшому ОСОБА_1 зобов'язань щодо поставки автомобілю не виконав, грошові кошти не повернув.

Потерпіла ОСОБА_4 в суді показала, що з обвинуваченим ОСОБА_1 її познайомила ОСОБА_46, представила його як засновника та керівника юридичної фірми за адресою: АДРЕСА_8. В жовтні 2012 року вона (ОСОБА_4) звернулася до ОСОБА_1 з проханням надати юридичні послуги по веденню кримінальної справи в Шевченківському районному суді м. Києва, на що ОСОБА_1 погодився. 26.10.2012 біля станції метро «Осокорки» вона через свідка ОСОБА_46 в якості гонорару передала ОСОБА_1 3000 доларів США, а 06.12.2012 в офісі за адресою: АДРЕСА_8 ще 40000 грн. Письмового договору на підтвердження повноважень представника ОСОБА_1 їй не надав. В наступному ОСОБА_1 не надав їй будь-якої юридичної допомоги та її інтереси в суді не супроводжував, а на її неодноразові прохання грошові кошти так і не повернув.

Свідок ОСОБА_46 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим ОСОБА_1 її познайомила ОСОБА_7 При знайомстві ОСОБА_1 повідомив, що він дуже кваліфікований юрист, у зв'язку з чим вона порекомендувала ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_4, яка потребувала юридичної допомоги. ОСОБА_1 сказав, що справа дуже складна і його гонорар становить 8000 доларів США. 26.10.2012 в машині обвинуваченого вона особисто передала ОСОБА_1 отримані від ОСОБА_4 3000 доларів США. В наступному вона була присутня під час зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в ході якої остання передала ОСОБА_1 суму еквівалентну 5000 доларам США. Вона особисто запитувала ОСОБА_1 про можливість написання розписки про отримання грошей, однак він зазначив, що є державним службовцем та розписку писати не буде. Зі слів потерпілої ОСОБА_4 їй відомо, що ОСОБА_1 будь-якої юридичної допомоги їй не надав та грошові кошти не повернув.

У відповідності до показань свідка ОСОБА_31, потерпіла ОСОБА_4 неодноразово їй повідомляла, що передала ОСОБА_1 значну суму грошових коштів за надання юридичної допомоги, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.

Згідно показань потерпілої ОСОБА_9, з обвинуваченим ОСОБА_1 вона познайомилася в березні 2012 року через знайому ОСОБА_7, від якої дізналася, що через обвинуваченого можна придбати конфісковану техніку та автомобілі по зниженій ціні. В лютому 2013 року ОСОБА_1 запропонував їй придбати автомобіль «Хюндай Тусон» за 10 000 доларів США, на що вона погодилася та 25 лютого 2013 року передала ОСОБА_1 завдаток в розмірі 30 000 гривень. На наступний день вони обговорили всі деталі покупки автомобілю, під час розмови ОСОБА_1 повідомив, що потерпіла їздить на автомобілі, і, якщо він її влаштовує, то автомобіль заберуть на декілька днів для переоформлення документів, після чого повернуть ОСОБА_9 Загальна сума грошових коштів, яку вона передала ОСОБА_1 за автомобіль «Хюндай Тусон» 80 000 гривень. В наступному ОСОБА_1 забрав даний автомобіль та пообіцяв в замін автомобіль «Тойота рав 4». 07 березня 2013 року вона сплатила ОСОБА_1 вартість автомобілю «Тойота рав 4» та користувалася даним автомобілем протягом тижня. Після чого ОСОБА_1 забрав автомобіль, мотивуючи це необхідністю зняти автомобіль з обліку, однак в наступному автомобіль їй так і не повернув. Окрім того, вона передала ОСОБА_1 по 3000 гривень за придбання норкової шуби та телевізора. ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.

Свідок ОСОБА_58 в суді пояснив, що він особисто передав ОСОБА_1 50 000 грн. в якості завдатку за автомобіль «Хюндай Тусон», ще 30 000 грн. передала його дружина ОСОБА_9 Право власності на автомобіль «Хюндай Тусон» за ОСОБА_9 зареєстровано так і не було, ОСОБА_1 взяв автомобіль для перереєстрації в МРЕО і після цього не повернув.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в жовтні 2012 року через ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_1, який на той час представився працівником Адміністрації Президента України на прізвище ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_7 та ОСОБА_1 слідувало, що в останнього є велике коло знайомих в державних установах, які займаються реалізацією вилученого майна, зокрема конфіскованих автомобілів. ОСОБА_1 запевнив його, що може допомогти придбати автомобілі значно дешевше ринкової ціни. Спочатку ОСОБА_1 запропонував автомобіль «Ленд Ровер Дискавері» вартістю 18 000 доларів США. Під час зустрічі на початку жовтня 2012 року, яка відбулася біля супермаркету «Новус» в м. Бориспіль Київської області ОСОБА_37 на прохання ОСОБА_1 показав йому автомобіль «Ленд Ровер Дискавері». В цей же день він (потерпілий) через ОСОБА_7 передав ОСОБА_1 12 000 доларів США. ОСОБА_7 в його присутності зателефонувала ОСОБА_1, повідомила, що ОСОБА_6 передав 12 000 доларів США, а ще 6000 доларів США передасть протягом двох тижнів. За спливом обумовленого часу він особисто передав ОСОБА_1 6 000 доларів США та документи на переоформлення автомобілю «Ленд Ровер Дискавері» В наступному ОСОБА_1 запропонував придбати ще два автомобілі, з запропонованих обвинуваченим автомобілів він обрав «Хонда ЦРВ» за 18000,00 доларів США та «Ауді А-6» вартістю 9000,00 доларів США. За усною домовленістю, він мав передати ОСОБА_1 по 2000 доларів США завдатку за кожний автомобіль, а протягом року виплатити їх повну вартість Під час зустрічі біля супермаркету «Магелан» на Одеській площі він передав ОСОБА_1 4 000 доларів США завдатку за автомобілі, а також 2000 доларів США для придбання побутової техніки. Загалом він передав ОСОБА_1 45 000 доларів США за придбання автомобілів, шуби та побутової техніки, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.

Потерпілий ОСОБА_19 суду пояснив, що наприкінці весни 2013 року він за генеральним дорученням від імені ОСОБА_37 придбав у ОСОБА_1 автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 вартістю близько 16 000 доларів США. Згодом він в такий же спосіб перепродав автомобіль іншій особі, однак з'ясувалося, що автомобіль ОСОБА_1 не належав та перебував в розшуку, а новий власник пред'явив до нього (ОСОБА_19) вимогу повернути сплачені за автомобіль кошти.

У відповідності до показань свідка ОСОБА_60, він був присутній у нотаріуса під час укладення угоди між потерпілим ОСОБА_19 та обвинуваченим ОСОБА_1 щодо придбання автомобілю «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2. За придбання даного автомобілю ОСОБА_19 передав ОСОБА_1 16 000 доларів США. Після укладення договору ОСОБА_19 звернувся до ОСОБА_1 з проханням написати розписку про отримання грошових коштів, проте ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на відсутність паспорту. Розписку про отримання грошових коштів за ОСОБА_1 написала інша особа.

Свідок ОСОБА_37 в суді показав, що з обвинуваченим ОСОБА_1 працював в МНС, а весною 2013 року ОСОБА_1 запропонував йому роботу водієм, на що він погодився. Наприкінці квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до нього з пропозицією заробити 100 доларів США, для чого потрібно було оформити доручення на продажу автомобілю «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2, на що він погодився. Попереднього ОСОБА_1 оформив на нього доручення від імені власника автомобілю. Провівши в нотаріальній конторі оформлення передоручення невідомий чоловік передав ОСОБА_1 за купівлю автомобілю «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 більше 15000 доларів США. Таким чином, свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні давав аналогічні за змістом показання, що і потерпілий ОСОБА_61 та спростував версію ОСОБА_1, що автомобіль «Тойота рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 він надав в користування ОСОБА_37, а останній його перепродав.

Окрім того, по показанням свідка ОСОБА_37 слідує, що на прохання ОСОБА_1 він дав йому реквізити своєї банківської картки «Приватбанк», на яку, за словами ОСОБА_1, здійснювалися платежі за поставку побутової техніки. Загалом на його карточку надійшло близько 18000 грн, які він конвертував у готівку та віддав ОСОБА_1, а останній за цю послугу передав йому 1000 грн. Свідок також зазначив, що на прохання ОСОБА_1 показував автомобіль «Ленд Ровер Дискавері» потерпілому ОСОБА_6, за яку суму останній придбав даний автомобіль йому не відомо, однак ОСОБА_6 передав ОСОБА_1 2000 доларів США та необхідні для оформлення автомобілю документи.

Свідки ОСОБА_62 та ОСОБА_63 в судовому засіданні показали, що в дійсності ОСОБА_6 загалом передав ОСОБА_1 45 000 доларів США на придбання автомобілів «Ленд Ровер Дискавері», «Хонда», «Ауді -А6», «Мітсубісі Паджеро», проте ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.

По показанням потерпілого ОСОБА_16 слідує, що в січні 2013 року до нього звернувся наглядно знайомий ОСОБА_64 з проханням позичити грошові кошти порядній людині строком на 1 місяць під заставу автомобілю «Фольксваген Гольф». Він позичив ОСОБА_64 10 000 доларів США для передачі третій особі, а ОСОБА_64 в свою чергу надав йому розписку від імені ОСОБА_1 про отримання позики. Також в даній розписці було вказано, що в якості заставного майна буде надано автомобіль «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_5 2008 року випуску. Приблизно через два місяці ОСОБА_64 повідомив про бажання ОСОБА_1 особисто зустрітися з ним (потерпілим). Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 вихвалявся, що він колишній офіцер, має багато впливових знайомих, а також попросив ще запозичити йому 5 000 доларів США та обміняти автомобіль «Фольксваген Гольф» на автомобіль «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_6. Довіряючи ОСОБА_64, він 05 березня 2013 року додатково позичив ОСОБА_1 5000 доларів США та отримав від нього в користування автомобіль «Фольксваген Пассат». 25 березня 2013 року ОСОБА_1 повідомив йому про можливість придбання автобусу «Неоплан» за дуже привабливою ціною, для чого потрібно передати 5000 доларів США завдатку. В подальшому в м. Києві він передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4400 доларів США в якості завдатку на купівлю автобусу «Неоплан», проте ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, а 24.06.2013 під приводом проходження технічного огляду автомобілю «Фольксваген Пассат» повернув собі даний автомобіль. Таким чином, ОСОБА_1 під приводом продажу автомобілів шахрайським шляхом заволодів його грошовими коштами на загальну суму 19400 доларів США.

Свідок ОСОБА_64 в судовому засіданні показав, що на початку 2013 року до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням знайти людину, в якої можна позичити гроші під відсотки. Він запропонував ОСОБА_16 позичити ОСОБА_1 грошові кошти під відсотки, відрекомендував обвинуваченого як порядку людину. В його присутності ОСОБА_16 позичив ОСОБА_1 10 000 доларів США під заставу автомобілю «Фольксваген Гольф», а згодом ще 5000 доларів США.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим ОСОБА_1 познайомився на початку 2011 року через свого знайомого ОСОБА_32 ОСОБА_32 представив ОСОБА_1 як колишнього працівника правоохоронних органів. На початку квітня 2012 року ОСОБА_1 запропонував йому за вигідною ціною придбати конфісковану побутову техніку за ціною нижче ринкової, привіз зразки техніки. На зазначені цілі він в присутності ОСОБА_32 передав ОСОБА_1 35 000 доларів США, про що ОСОБА_1 написав розписку, пообіцяв, що техніка буде поставлена протягом тижня. В наступному ОСОБА_1 запропонував йому будівельну техніку за заниженою ціною, за умови внесення завдатку по 1 000 доларів США за кожну одиницю техніки, а також невелику партію побутової техніки вартістю 2000 доларів США. Він погодився на пропозицію ОСОБА_1 та загалом передав йому 46 000 доларів США. ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, побутову та будівельну техніку не поставив, тільки після звернення його до правоохоронних органів відшкодував лише 10000 доларів США.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував факту отримання від потерпілого ОСОБА_11 46 000 доларів США, з яких повернув лише 10000 доларів США.

Твердження ОСОБА_1, що грошові кошти він отримав від потерпілого в борг, наряду з показаннями потерпілого ОСОБА_11, спростовуються прайсами з розцінками побутової техніки та будівельної техніки, які оглянуті та визнані у справі речовими доказами. (Том 8 а.с. 49-55).

Аналіз наведених доказів, поведінка ОСОБА_1, який представлявся потерпілим державним службовцем з впливовими зв'язками, тим самим створював перед потерпілими ілюзію щодо наявності в нього можливості виконати взяті на себе зобов'язання, хоча в дійсності такими повноваженнями наділений не був, дії обвинуваченого, які носили тотожний та системний характер, його ухиляння від зустрічей з потерпілими та їх неодноразових вимог виконати взяті на себе зобов'язання або повернути грошові кошти, у своїй сукупності свідчать про те, що ще в момент заволодіння грошима потерпілих він мав намір їх привласнити, не виконуючи взяті на себе зобов'язання.

Повернення ОСОБА_1 частини грошових коштів деяким із потерпілих після їх звернення до правоохоронних органів є його намаганням частково відшкодування заподіяну шкоду і жодним чином не спростовує наявності умислу обвинуваченого на заволодіння грошовими коштами потерпілих шляхом шахрайства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що обставини заволодіння ОСОБА_1 шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_26, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 за встановлених судом обставин знайшли своє об'єктивне підтвердження під час розгляду справи. Кваліфікацію дій ОСОБА_1 за даними епізодами в залежності від розміру заподіяних збитків, визнаних судом доведеними, за ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190 КК України, колегія суддів вважає вірною, оскільки ОСОБА_1 заволодівав грошовими коштами потерпілих шляхом шахрайства.

Між тим, органом досудового розслідування ОСОБА_1 висунуто обвинувачення в тому, що, діючи повторно, він 15 березня 2013 року під виглядом продажу автомобіля «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2, яким він до цього незаконно заволодів у потерпілого ОСОБА_23, звернувся до ОСОБА_36 При цьому, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_36 у вигідності придбання автомобіля «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 за ціною 104 000 грн., на що ОСОБА_36 погодився. 15 березня 2013 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_11, передав ОСОБА_36 автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2, який не підлягав будь-якому відчуженню ним, та отримав від потерпілого передоплату в розмірі 44 000 грн, а 01 квітня 2013 за тією же адресою - другу частину платежу в розмірі 60 000 грн. Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_36 на загальну суму 104 000 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

За результатами судового слідства суд приходить до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_1 по даному епізоду не знайшли свого об'єктивного підтвердження, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або даними слідчому судді на стадії досудового розслідування. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Потерпілий ОСОБА_36 на неодноразові виклику суду в судове засідання не з'явився.

По показанням обвинуваченого ОСОБА_1 слідує, що автомобіль «Тойота Рав 4» д.н.з. НОМЕР_2 він надав ОСОБА_36 в оренду, тривалий час ОСОБА_36 користувався даним автомобілем сплачував орендну плату, а після того як відмовився від викупу автомобілю повернув його. Твердження ОСОБА_1 про те, що автомобіль знаходився виключно в оренді та він не отримував від ОСОБА_36 104 000 грн. державним обвинувачем не спростовано.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним ОСОБА_1 по епізоду заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_36 на загальну суму 104 000 грн. виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Окрім того, в ході судового розгляду справи потерпіла ОСОБА_7 відмовилася від підтримання позовних вимог про стягнення з обвинуваченого 15 000 доларів США за вирішення юридичних питань, 35 000 гривень за придбання автомобілю «Шкода Октавіа» та 26 000 доларів США за придбання побутової техніки, посилаючись на відсутність в неї доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 заперечував факт отримання грошей від ОСОБА_7 на вказані цілі та в зазначеному розмірі, а будь-яких доказів на підтвердження обвинувачення в цій частині суду не представлено, колегія суддів вважає необхідним виключити із висунутого ОСОБА_1 обвинувачення вказівку на заволодіння шляхом шахрайства належними потерпілій ОСОБА_7 15 000 дол. США за вирішення юридичних питань, 35 000 грн. за придбання автомобілю «Шкода Октавіа» та 26 000 дол. США за придбання побутової техніки за недоведеністю.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинених злочинів, дані, які характеризують особу обвинуваченого, думку потерпілих та прокурора, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості та особливо тяжкий злочин (ст. 12 КК України), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, одружений, є батьком двох малолітніх дітей, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, страждає рядом хронічних захворювань (Том 8 а.с. 125, 163-169, 174-180).

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом при розгляді справи не встановлено.

Незважаючи на позитивні дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, відсутність будь-якого каяття у вчиненому, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, справедливе й достатнє для досягнення цілей покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, у відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 25 постанови № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді.

Таким чином вимоги потерпілих про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 грошових коштів в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди ґрунтуються на законі, а оскільки судом встановлено наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 та завданими збитками, суд вважає можливим задовольнити цивільні позови в частині відшкодування матеріальної шкоди, в розмірі збитків, визнаних судом доведеними.

При вирішенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_10, колегія суддів позбавлена можливості врахувати наявні в матеріалах справи копії квитанцій про здійснення обвинуваченим грошових переказів на їх адресу, оскільки потерпілі в судовому засіданні заперечили факт отримання грошових коштів за цими квитанціями, а інших даних на підтвердження факту отримання грошей суду не представлено (Том 9, а.с. 51).

Окрім того, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_25 про стягнення з ОСОБА_1 71 602 грн., сплачених нею за відновлений ремонт автомобілю, за відсутності причинного зв'язку між позовними вимогами та характером обвинувачення, визнаного судом доведеним.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, відтак вимоги потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди ґрунтуються на законі. При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів враховує ступінь та характер душевних страждань потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_10, які змушені були звернутися до правоохоронних органів за захистом свого порушеного права, протягом тривалого часу з'являтися за викликами органу досудового розслідування та суду для дачі показань, що потребувало від них додаткових зусиль для організації свого звичайного ритму життя, і з урахуванням засад розумності і справедливості, вважає достатнім для відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. кожному з потерпілих.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а долю речових доказів вирішує у відповідності до положень до п. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 371, ч. 1 ч. 2 ст. 373, ст. 374, ст. 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3, 190, ч. 4 ст. 190 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання рахувати з 15 лютого 2014 року.

Зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 в період з 28 липня 2013 року по 05 листопада 2013 року включно (Том 1, а.с.38).

ОСОБА_1 по епізоду заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_36 на загальну суму 104 000 грн, визнати невинуватим і по суду виправданим за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_18,- задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_18 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) 12 500 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) 342 500 грн. (триста сорок дві тисячі п'ятсот гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) 34 500 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_26 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) 322 200,00 грн (триста двадцять дві тисячі двісті гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_17 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_19) 74 000,00 грн (сімдесят чотири тисячі гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_9 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_10) 165 860,00 грн (сто шістдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11) 362 570,00 грн. (триста шістдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_12) 135 031,00 грн. (сто тридцять п'ять тисяч тридцять одну гривню) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_11 , ОСОБА_10- задовольнити часткового.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_16 (ідентифікаційний номер НОМЕР_13) 155 200 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч двісті гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а також 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_14) 287 411 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста одинадцять гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а також 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_25 (ідентифікаційний номер НОМЕР_15) 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_16) 64 000 грн. (шістдесят чотири тисячі гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а також 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_17) 40 200 грн. (сорок тисяч двісті гривень ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а також 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_18) 335,000 грн. (триста тридцять п'ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Речові докази: три аркуші паперу А4 з друкованим текстом «прайс» спеціальної техніки та вантажних автомобілів, один аркуш паперу формату А 4 з рукописним тексом, - зберігати при матеріалах кримінального провадження ( Том 8 а.с.55); диктофон «Олімпус» - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_11( Том 8, а.с.47).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувач ГУДКСУ у м. Києві; р/р 31110106700007; МФО 820019; КЕКД 21081100;01) процесуальні витрати за проведення експертизи звукозапису № 607/13-35 від 28.02.2013 в розмірі 3680,00 гривень (Том 8 а.с.39).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судді В.П. Кицюк

Ю.А. Фаркош

Т.В. Остапчук