Ухвала суду № 38489371, 28.04.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1188/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ухвала Мазай Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Вишня Н. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишня Н. В. суддівГончар Н. І. , Ювшин В. І. при секретаріЯремич В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24 березня 2014 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_6 до Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и л а :

19 березня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним правочину, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідно до Держаного акту на право власності на землю серія ЧР № І-ЧР-016246, виданого 10.07.2001 року, позивач є власником земельної ділянки № 7123486800:02:001:0180, площею 1,965 га, розташованої на території Теолинської сільської ради, Монастирищенського району, Черкаської області.

Користуючись правами передбаченими Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» позивач уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Жильнельфа Вельє» в особі директора ОСОБА_9, що діяв на підставі Статуту.

В березні 2014 року йому стало відомо, що у Реєстраційній службі Монастирищенського РУЮ, Черкаської області зареєстровано договір оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0180, площею 1,965 га, розташованої на території Теолинської сільської ради, Монастирищенський району, Черкаської області укладеного між ОСОБА_6 та СФГ «Нова Україна». Вважає, що зазначений договір оренди земельної ділянки є недійсним з моменту його вчинення, в зв'язку з тим, що він не підписував договір оренди земельної ділянки з СФГ «Нова Україна» та не уповноважував інших осіб на підписання даного договору.

Вважаючи, що в даній справі є необхідність вжиття заходів забезпечення позову, так як невжиття таких заходів зробить фактично неможливим виконання рішення суду, разом з позовом ОСОБА_6 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, так як в той час, як ним оскаржується договір оренди, земельна ділянка може оброблятися відповідачем, а отже він зазнає істотних збитків.

Крім того, з урахуванням сезонності проведення посівної компанії озимих культур, в подальшому при прийняті судом рішення про задоволення позову, у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, він або третя особа не в змозі будуть своєчасно здійснити належну підготовку землі та засіяти озимі культури, що також приведе до завдання значних збитків та зробить неможливим виконання рішення суду.

Тому просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу СФГ «Нова Україна» та будь-яким іншим третім особам, які діятимуть від імені чи в інтересах СФГ «Нова Україна», до набрання законної сили рішення суду по справі вчиняти дії щодо користування земельною ділянкою № 7123486800:02:001:0180, площею1,965 га, яка розташована на території Теолинської сільської ради, Монастирищенського району Черкаської області, здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі та збирати врожай, боронувати, дискувати, культивувати, орати, сіяти, вносити будь-які мінеральні чи органічні добрива, засоби захисту рослин, здійснювати охорону тощо.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24 березня 2014 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції незаконна, необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати і постановити нову про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач не довів той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі за його позовом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_6 звернувся із позовом до суду до Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ«Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним ( а. с. 3-4).

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності заявлених позовних вимог. Вжиті заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності та повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне звернення з такою заявою може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Тут же роз'яснено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд першої інстанції також врахував названі вище роз'яснення та прийшов до обґрунтованого висновку про ненадання позивачем доказів того, що відповідачі мають можливість утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Колегія суддів також погоджується з позицією районного суду відносно того, що вимога, за обставин, описаних в заяві про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу СФГ «Нова Україна» та будь-яким іншим третім особам, які діятимуть від імені чи в інтересах СФГ « Нова Україна» до набрання законної сили рішення суду по справі, вчиняти дії щодо користування земельною ділянкою № 7123486800:02:001:0180, площею 1,965 га, яка розташована на території Теолинської сільської ради, Монастирищенського району, Черкаської області, здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі, але не тільки: збирати врожай, боронувати, дискувати, культивувати, орати, сіяти, вносити будь-які мінеральні чи органічні добрива, засоби захисту рослин, здійснювати охорону тощо до вирішення спору по суті, є передчасною та такою, що суперечить вимогам Конституції України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання апелянта у скарзі на те, що ухвала суду незаконна, нічим не підтверджені, ним не наведено підстав, визначених у ст. 312 ЦПК України, за яких можливе скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24 березня 2014 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_6 до Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :