Ухвала суду № 38488399, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13439/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РРС Комунікації» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ТОВ «РРС Комунікації» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19 березня 2013 року № 000262220.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит по правовідносинах з ТОВ «Магірус-ЛТД».

Під час судового засідання, призначеного на 03 квітня 2013 року, представники відповідача підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в у вказаному судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

У судове засідання, призначене на 17 квітня 2014 року, сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не з'явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представників сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Згідно ст. 41 КАС України 17 квітня 2014 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РРС Комунікації» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток в частині відображення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «Магірус-ЛТД» за період з 01 січня по 31 березня 2012 року, про що складено акт від 06 березня 2013 року № 118/1-22-20-37414393.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0002622220, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 135 532 грн. 16 коп., з яких 108425 грн. 73 коп. за основним платежем та 27106 грн. 43 коп. - штрафі (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «РРС Комунікації» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «РРС Комунікації» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування витрат на підставі документів, складених ТОВ «Магірус-ЛТД».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Магірус-ЛТД» та ТОВ «РРС Комунікації» був укладений договір купівлі-продажу № М-028 від 24 червня 2011 року. На підставі документів, складених у зв'язку з виконання вказаного договору, позивач сформував витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «РРС Комунікації» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «РРС Комунікації» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в акті від 06 липня 2012 року № 1833/22-3/37122550/111 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Магірус-ЛТД», складеному співробітниками Білоцерківської ОДПІ Київської області.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з ТОВ «Магірус-ЛТД», адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Крім того, дії Білоцерківської ОДПІ Київської області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Магірус-ЛТД», оформленої актом від 06 липня 2012 року № 1833/22-3/37122550/111, були визнані протиправними постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року у справі № 2а-5137/12/1070, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Магірус-ЛТД» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування витрат за операціями з ним, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору купівлі-продажу № М-028 від 24 червня 2011 року.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є понесення витрат саме у зв'язку з придбанням (виготовленням) товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що за договором № М-028 від 24 червня 2011 року ТОВ «РРС Комунікації» придбало у ТОВ «Магірус-ЛТД» ІТ-обладнання, вартість, кількість та асортимент якого визначається в рахунках-фактурах

На підтвердження отримання товару від ТОВ «Магірус-ЛТД» позивач надав суду копії рахунків на оплату від 03, 16 і 31 січня 2012 року, видаткових накладних від 03, 16 і 31 січня 2012 року та податкових накладних від 06, 16 і 31 січня 2012 року.

Вказані документи оформленні з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 01 листопада 2011 року № 1379 і містять у собі інформацію про асортимент, кількість та ціну ІТ-обладнання, які узгоджуються між собою.

У відповідності до п. 5.1 договору купівлі-продажу № М-028 від 24 червня 2011 року транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару, провадяться за рахунок продавця.

На підтвердження перевезення товару від продавця до покупця позивач надав суду копії товарно-транспортних накладних від 03, 16 і 31 січня 2012 року.

Також позивач надав суду докази подальшого продажу товару, придбаного у ТОВ «Магірус-ЛТД», іншим особа. Зокрема, позивач надав копії договорів поставки, видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, виписок з рахунку в банку.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне отримання товару від ТОВ «Магірус-ЛТД».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «РРС Комунікації» та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19 березня 2013 року № 000262220.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 17 жовтня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.