Ухвала суду № 38487894, 28.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року справа №812/1204/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання: Єгорової К.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - особисто

ОСОБА_4 - за дов. від 6 липня 2011 року

від першого відповідача: Стельмах М.В.- за дов. від 4 березня 2014 року

від другого відповідача: не з'явився

від третього відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду

від 20 березня 2014 року

по адміністративній справі № 812/1204/14 (суддя Солоніченко О.В.)

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Міністерства внутрішніх

справ України в Луганській області,

Управління Державної автомобільної інспекції

Головного управління Міністерства внутрішніх

справ України в Луганській області,

Головного Управління Пенсійного фонду України

в Луганській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні

дії, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин (арк. справи 82-84).

Вирішуючи дане процесуальне питання суд першої інстанції дослідив у судовому засіданні всі наведені позивачем доводи, на користь поважності причин пропуску строку звернення до суду та дійшов висновку щодо їх відсутності.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (арк. справи 90-92).

Апелянт доводить, що про порушення свого права дізнався у листопаді 2013 року, при зверненні до третього відповідача з вимогою про витребування грошового атестату, також наголошує, що при звільненні у вересні 2011 року він не був ознайомлений та не підписував грошовий атестат.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом предметом спору якого є визнання грошового атестату № 131 від 13 вересня 2011 року недійсним; зобов'язання відповідача видати новий грошовий атестат, що відповідає вимогам наказу № 499 МВС України від 31 грудня 2007 року з внесенням до нього усіх виплат та додаткових видів грошового забезпечення згідно чинного законодавства, зокрема, внести зміни до пункту 8 грошового атестату, зазначивши премію в сумі 1549,13 грн. та в пункті 11 грошового атестату, зазначивши премію в розмірі 315,57 грн., та в пункті 7 грошового атестату, зазначивши індексацію в сумі 72,96 грн., в пункті 15 грошового атестату, зазначивши матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 2 179,63 грн.; зобов'язання першого відповідача нарахувати та виплатити недоотриману премію в сумі 100% з 2007 року по день звільнення, тобто по 6 вересня 2011 року; зобов'язання першого відповідача перерахувати та виплатити недоотриману суму грошової допомоги на оздоровлення з 2007 року по 2011 рік; зобов'язання першого відповідача перерахувати та виплатити матеріальну допомогу за період з 1997 року по 2006 рік; зобов'язання першого відповідача перерахувати та виплатити недоотриману індексацію з 2007 року по день звільнення до 6 вересня 2011 року; зобов'язання третього відповідача прийняти та зробити перерахунок пенсії за новим грошовим атестатом, що виданий 13 вересня 2011 року (арк. справи 3-7).

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 20 лютого 2014 року із вимогами щодо захисту його прав, початок яких мав місце у 1997 році.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України (в редакції яка діє з 30 липня 2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На погляд суду першої інстанції строк слід застосовувати з 6 вересня 2011 року, а саме з моменту звільнення з органів внутрішніх справ.

Однак, позивач звернувся до суду з позовом 20 лютого 2014 року, чим, на погляд суду, порушив норми чинного законодавства, зокрема строки, встановлені частиною 2 статті 99 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала. Суд першої інстанції вирішив зазначене питання у відповідності до норм процесуального законодавства.

Всі аргументи на переконання того, що позивач вчасно звернувся до суду розглянуті судом, додаткових аргументів під час апеляційного провадження не наведено, відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення ухвали суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1204/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1204/14 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 квітня 2014 року. Ухвала у повному обсязі постановлена та підписана у нарадчій кімнаті 28 квітня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р.Ф.Ханова

Судді А.В.Гайдар

М.М. Яковенко