Постанова № 38487046, 15.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/5550/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Нікітіна С.Й. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник апелянта - Крилов М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2013 року вказані вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України. Визнано протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача суму недоплаченої частини одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі 259413 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Одеський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені адміністративного позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги поданої апеляційної скарги.

Позивач та представник відповідача - Міністерства оборони України в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпискою та телефонограмою.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника апелянта, ухвалила слухати справу за відсутністю позивача та представника відповідача - Міністерства оборони України, сповіщених належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 16.08.2011 року № 836 позивач був звільнений з військової служби в запас та наказом військового комісара Одеського обласного військового комісаріату від 01.09.2011 року № 121 з 01 вересня 2011 року виключений із списків особового складу Одеського обласного військового комісаріату.

Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії позивача визнано інвалідом 2-ї групи, яку встановлено в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується витягом з Протоколу № 1 від 12.04.2012 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

24 жовтня 2012 року позивач отримав одноразову грошову допомогу розмірі 136836 грн. 00 коп. з розрахунку грошового забезпечення в розмірі 4561 грн. 20 коп. (30 х 4561 грн. 20 коп. = 136836 грн. 00 коп.), що підтверджується довідкою Одеського обласного військового комісаріату ВФЗ № 345 від 24.11.2011 року та платіжним дорученням № 2 від 24.10.2012 року.

Не погоджуючись з вказаним розміром виплаченої одноразової допомоги позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога у зв'язку з настанням інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків виплачена позивачу в значно меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством України, а саме без врахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення - грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії Міністерства оборони України та Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України підлягають визнанню протиправними, а недоплачена позивачу сума одноразової грошової допомоги підлягає стягненню на його користь з Міністерства оборони України в розмірі 259413 грн. 00 коп.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно з п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 24-місячного грошового забезпечення - інвалідам ІІ групи.

Згідно абз. 5 пп. 4 п. 2 вказаної Постанови грошове забезпечення для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, зокрема, додатком 25 визначено додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові), які виплачуються військовослужбовцям Збройних Сил України.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам за № 638/15329 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.2 розділу І Інструкції грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Також, розділами ХХХ та ХХХІІІ Інструкції передбачено правила виплати грошової допомоги для оздоровлення та правила виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Тобто, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців, що вбачається зі змісту вказаної Інструкції.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що положення Інструкції жодним чином не суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, оскільки прийняті на її виконання, та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань по своїй суті є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців та повинні, в даному випадку, враховуватись до складу грошового забезпечення при нарахуванні одноразової грошової допомоги, що виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби, однак враховуватись такі повинні в розмірі 1/12 частини додатково до неоспорюваної суми.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії Міністерства оборони України в частині призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків без врахування грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є протиправними, а тому вимоги позивача у вказаній частині підлягають задоволенню.

Поряд з цим, вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції помилково самостійно визначив розмір недоплаченої одноразової допомоги позивачу, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд може визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону за конкретні періоди або з урахуванням конкретних складових, а не визначати конкретні суми такої допомоги.

Крім того, на думку колегії суддів, вирішуючи справу суд першої інстанції безпідставно визнав неправомірними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України з огляду на положення п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», відповідно до вимог якого керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Тобто, обов'язок щодо визначення та нарахування суми одноразової грошової допомоги покладений на головного розпорядника коштів, яким у даному випадку виступає - Міністерство оборони України, а тому дії щодо виплати вказаної допомоги Одеського обласного військового комісаріату у визначеному головним розпорядником розмірі не можуть вважатись протиправними. В даному випадку належним способом захисту порушеного відповідачами права позивача є саме визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України та зобов'язання Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату вказаної допомоги у розмірі визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, включно з грошовою допомогою на оздоровлення та матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2013 року - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення коштів - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби осіб» та статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи з грошового забезпечення, передбаченого частиною 2 статті 9 Закону України від «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, включно з грошовою допомогою на оздоровлення та матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку 1/12 частини таких допомог додатково до неоспорюваної суми, за виключенням отриманих виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 18 квітня 2014 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/