Ухвала суду № 38486496, 24.04.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/9376/13-к 24.04.2014 24.04.2014 24.04.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/784/56/2014р. Головуючий 1-ї інстанції Крутій Ю.П..

Категорія: ч. 1 ст. 375 КК України Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах

Головуючого: Дзюби Ф.С.

суддів: Пісного І.М., Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участю секретаря - Рябеженко А.А.

прокурора - Мошковського В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.02.2014р., яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Доманівка Миколаївської області, який працює суддею Каховського міськрайонного суду Херсонської області, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 375 КК України - до 2-х років обмеження волі.

На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.

На підставі п.п. 3, 4 ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано періодично з'являтись для реєстрації в органи КВІ та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області 1324,08 грн. за проведення судово-почеркознавчих експертиз.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України за таких обставин.

В грудні 2006 року слідчий, в рамках розслідування кримінальної справи, затримав автомобіль КАМАЗ номерний знак НОМЕР_6, який належав гр. ОСОБА_3 і поставив на зберігання на штрафний майданчик в м. Таврійську.

01.04.2009р. невстановлена слідством особа подала до Каховського міськрайонного суду Херсонської області заяву від імені гр. ОСОБА_4 про видачу зі штрафного майданчика зазначеного автомобіля мотивуючи це тим, що автомобіль був поставлений на штрафмайданчик у кримінальній справі до з'ясування обставин, але речовим доказом його так і не визнано.

У цей же день, суддя вищеназваного суду Таранцов С.ГІ., діючи умисно, в інтересах особи, яка подавала заяву, з метою сприяння у незаконному заволодінні вказаним транспортним засобом шляхом винесення завідомо неправосудної постанови, всупереч вимогам п.п. 2.1, 2.7, 2.8 "Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді" отримав при невстановлених обставинах вказану заяву без відома голови суду та без відповідної його резолюції про призначення виконавця і прийняв заяву до розгляду.

За надуманими підставами суддя Таранцов С.П. 1 квітня 2009 року без виклику в судове засідання заявника і власника транспортного засобу, не дослідивши обставини затримання слідчим автомобіля розглянув вказану заяву в порядку, передбаченому КУпАП.

Незважаючи, що ОСОБА_4 не є власником автомобіля, ОСОБА_2 склав та підписав завідомо неправосудну постанову, якою задовольнив заяву, подану невстановленою особою від імені ОСОБА_4 та зобов'язав підрозділ МВС видати зі штрафного майданчика автомобіль Камаз, реєстраційний державний номер НОМЕР_6, що належав ОСОБА_3

На підставі вказаної завідомо неправосудної постанови, невстановлена особа 3 квітня 2009 року, представившись ОСОБА_4 незаконно отримала зі штрафмайданчику транспортний засіб вартістю у 66374 грн.

20 січня 2010 року апеляційний суд Херсонської області скасував вказану завідомо неправосудну постанову.

В своїй апеляції ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду та закрити справу у відповідності до ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Вважає вирок районного суду незаконним, оскільки на його думку висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду у вироку не зазначено чому саме суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Також судом суттєво порушені норми кримінально-процесуального законодавства, що є підставами для скасування вироку.

Прокурор Мошковський П.Г. відмовився від вимог своєї апеляції.

Заслухавши доповідь судді, підсудного ОСОБА_2 в підтримку доводів апеляції, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції колегія суддів находить її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами, вина засудженого ОСОБА_2 у скоєнні злочину за обставин викладених у вироку доказана.

Так, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 не заперечував, що розглядав заяву ОСОБА_4 про повернення йому автомобіля марки «КАМАЗ» державний номер НОМЕР_6, який належав ОСОБА_3 зі штрафного майданчика ДПС ДАІ м. Таврійська УДАІ УМВС України в Херсонській області, але вважав себе не винним тому, що порушень закону з його боку не було.

Заяву він отримав через канцелярію суду 01.04.2009 року з відповідною резолюцією голови Каховського міськрайонного суду ОСОБА_5 і в цей же день розглянув цю заяву без виклику зацікавлених осіб, так як цього КУпАП не вимагає. Він не діяв в інтересах інших осіб, так як вважав, що ОСОБА_4 мав право забрати автомобіль, так як надав документи на право управління даним автомобілем.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_2, його вина підтверджується дослідженими в судовому доказами.

Так, свідок ОСОБА_5, чиї показання були досліджені судом, показав, що він працював з 2004 по 2009 рік головою Каховського міськрайонного суду Херсонської області. Всі вхідні документи, які надходили до суду надавались йому для вивчення, а потім він визначав виконавця, про що на самих вхідних документах ставив резолюції із зазначенням прізвища виконавця. На підставі його резолюції працівники канцелярії реєстрували вхідні документи у контрольному журналі та потім передавали документи виконавцям.

В основному судді дотримувалися цього встановленого порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства за виключенням двох суддів Таранцова С.П. та Терещенка О.Є., які допускали розгляд справ без його відома, при цьому вони домовлялися з працівниками канцелярії щоб певні вхідні документи безпосередньо передавалися їм.

Коли він дізнався про такі випадки, то безпосередньо говорив з цими суддями на наголошував їм щоб вони в своїй роботі дотримувалися Інструкції з діловодства.

На заяві ОСОБА_4 немає його резолюції, тому ця заяви до нього не надходила і він її розгляд судді Таранцову С.П. не доручав. Заява могла опинитися у судді Таранцова С.П. без його відома тільки у разі якщо він домовився з працівниками канцелярії, які реєстрували вхідні документи (т.4 а.с. 69-72).

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що власником автомобіля «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_6 був його батько, але фактично автомобілем розпоряджався він сам. В 2001-2002 роках він усно домовився про передачу цього автомобіля в оренду ОСОБА_7 на невизначений час.

В 2006 році він узнав, що їх автомобіль забрали на штрафмайданчик в зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_7.

Він з батьком неодноразово в усній формі зверталися до Каховського РВ та ДПС ДАІ м. Таврійська про повернення їм автомобіля, але його не повертали, мотивуючи це тим, що в них немає відповідних документів.

В 2009 році він дізнався, що згідно постанови Каховського суду від 01.04.2009 року їх автомобіль зі штраф майданчика віддали ОСОБА_4, якого ні батько ні він не знали. Вони оскаржили постанову до апеляційного суду, де її скасували як незаконну, а провадження по справі закрили.

Він звернувся до райвідділу, де йому повідомили, що його батько продав автомобіль ОСОБА_4, про що є розписка від 05.08.2005 року, де вказано, що автомобіль продано за 5 тисяч доларів. Батько нікому автомобіль не продавав і такої розписки не писав.

Він звернувся до судді Таранцова С.П. з питання винесення ним постанови і той йому повідомив, що його обманули, але хто саме не сказав.

Аналогічні показання дав потерпілий ОСОБА_3 на досудовому слідстві і чиї показання були досліджені судом (т.4 а.с. 3, 4).

Ці свідчення підтверджуються письмовими доказами, а саме: даними постанови судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01.04.2009 року, згідно якої зобов'язано ДПС ДАІ м. Таврійська УДАІ УМВС України в Херсонській області видати зі штрафного майданчика ОСОБА_4 автомобіль марки «КАМАЗ» номерний знак НОМЕР_6, без стягнення оплати за доставку і зберігання автомобіля на штраф майданчику (т. 3 а. с. 49), даними постанови апеляційного суду Херсонської області від 20.01.2010 року постанову судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01.04.2009 року скасовано з закриттям провадження, так як заява ОСОБА_4 не відповідала вимогам КУпАП, так як він не був власником автомобіля і оскільки автомобіль ДПС ДАІ м. Таврійська не затримувався то ця заява не могла розглядатися в порядку передбаченому цим кодексом.

Також в постанові наголошено, що справа розглянута в день надходження заяви без повідомлення заявника і власника автомобіля без дослідження обставин і причин затримання автомобіля, чим грубо порушено право на захист власника, даними протоколу огляду від 17.07.2012 року, згідно яких було проведено огляд журналів вхідної та вихідної кореспонденції, вилучених у Каховському міськрайонному суді. Вивченням змісту журналу вхідної кореспонденції встановлено, що заява ОСОБА_4 про видачу автомобіля зі штрафмайданчику зареєстрована 01.04.2009 під вхідним № 3841 (а.ж. 258); вивченням змісту журналу вихідної кореспонденції встановлено, що 02.04.2009 за порядковим номером 1263, за вихідним номером 01.04/1263 зареєстрований запис про відправлення до відділу ДПС ДАІ м. Таврійськ постанови про повернення транспортного засобу (а.ж. 63) (т.3а.с. 90), даними протоколу огляду від 17.07.2012 року, згідно яких було проведено огляд журналів обліку вхідних та вихідних документів Каховського РВ УМВС України в Херсонській області. Оглядом встановлено, що журнал обліку вхідних документів містить запис про надходження 02.04.09р. з ДПС м. Таврійськ матеріалів по затриманню автомобіля КАМАЗ, даними протоколу огляду від 17.07.2012 p., згідно яких був оглянутий журнал прийняття та видачі затриманих транспортних засобів зі спецмайданчику м. Таврійськ. Вивченням змісту журналу встановлено, що 14.12.06р. о 12:20 год. на спецмайданчик був поставлений автомобіль КАМАЗ д.н. НОМЕР_6. Підстава затримання - кримінальна справа. Поставив - слідчий Каховського РВ Пестрецов. Дата видачі - 03.04.09 о 18:00 год. Підстава - рішення суду. Прізвище отримавшого транспортний засіб - ОСОБА_4. При цьому підпис ОСОБА_4 про отримання автомобілю в журналі відсутній (а.ж. 68) (т.3а.с. 102), даними протоколу огляду від 17.07.2012 року, згідно яких були оглянуті журнали обліку вхідних та вихідних документів відділу ДПС ДАІ м. Таврійська. Оглядом встановлено, що журнал № 3940 обліку вхідних телеграм та телетайпограм містить інформацію про отримання 02.04.09 р. з Каховського суду постанови про повернення транспортного засобу зі спецмайданчика. Журнал обліку вихідних та внутрішніх документів містить інформацію про направлення до Каховського РВ рішення Каховського суду. Супровідний лист 6/36-642 від 02.04.2009 командира роти ДПС м. Таврійськ при УДАІ на адресу Каховського РВ УМВС про направлення постанови Каховського міськрайсуду про видачу транспортного засобу КАМАЗ, д.н. НОМЕР_6 зі спецмайданчику ДАІ м. Таврійськ, оскільки вказаний автомобіль був затриманий працівниками Каховського РВ УМВС області (т.3 а.с. 107).

Сам характер дій ОСОБА_2, що він прийняв до свого провадження 01.04.2009 року заяву ОСОБА_4 без відповідної резолюції на цій заяві голови суду про доручення йому її розгляду, в цей же день без повідомлення заінтересованих осіб виніс постанову і не повідомив їх про прийняте рішення, до вступу постанови в законну силу наступного дня направив її для виконання і свідчить про направленість його умислу про винесення завідомо неправосудної постанови.

Про винесення завідомо неправосудної постанови також свідчить прийняте апеляційним судом рішення про скасування даної постанови з закриттям провадження по справі.

З урахуванням сукупності досліджених доказів суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у винесенні завідомо неправосудної постанови і правильно кваліфікував його дії за ст. 375 ч.1 КК України.

Доводи апелянта про порушення судом норм кримінально-процесуального законодавства під час проведення судового засідання в підготовчі частині та під час судового слідства є безпідставними, так як вивченням протоколу судового засідання таких порушень не виявлено, а підсудний зауважень на протокол судового засідання не приносив.

Що стосується доводів апелянта в частині незаконного дослідження показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, то суд визнав неявку цих свідків з поважних причин і прийняв рішення дослідити їх свідчення на досудовому слідстві.

Аналіз показань свідків, на які суд послався у вироку, свідчить про те, що вони не були безпосередніми свідками постановлення суддею завідомо неправосудної постанови, так як їм про це нічого не було відомо.

Тому, обґрунтування судом обвинувачення іншими доказами окрім показань свідків не вплинуло на законність і обґрунтованість вироку.

При вивченні матеріалів справи порушень норм кримінально - процесуального закону, які б слугували підставами для скасування вироку, про що просить апелянт, колегією суддів не виявлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію підсудного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.02.2014 р. відносно ОСОБА_2, залишити без змін.

Головуючий

судді: