Постанова № 3848323, 20.10.2008, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-270/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2008 року  

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

суддів Канас Н.А.

Ланкевича А.З.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

з участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. - представник (довіреність від 30.07.2008 року),

від відповідача ДПІ у Галицькому районі - не з'явився,

від ДПІ у Сихівському районі м.Львова - ОСОБА_2. - старший державний податковий інспектор (довіреність за №НОМЕР_1 від 26.05.2008 року),

від УДК у Сихівському районі м.Львова - ОСОБА_3. - в.о. начальника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Тайм-Експорт» до Відділення державного казначейства (надалі ВДК) у Сихівському районі м.Львова та Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Сихівському районі м.Львова про стягнення процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2008 року у справі №5/2138-2/337А за позовом ТзОВ «Тайм-Експорт» до ВДК у Сихівському районі м.Львова та до ДПІ у Галицькому районі м.Львова про стягнення процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, було скасовано ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2007 року та постанову Господарського суду Львівського області від 26.10.2008 року, а справу листом за №К-12175/07, у відповідності до вимог згаданої ухвали, направлено на новий розгляд на адресу Львівського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до вимог підп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. Таким чином, позивач вважає, що він має право на отримання процентів по бюджетній заборгованості з податку на додану вартість.

В судовому засіданні позивачем уточнено позовні вимоги, а саме він просить стягнути 328325 грн. 91 коп. процентів по бюджетній заборгованості.

Представник позивача вимоги підтримав з викладених підстав, просить їх задоволити.

Відповідач - ДПІ у Сихівському райні м.Львова у поясненнях на позовну заяву від 20.08.2008 року вважає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції, які були скасовані Вищим адміністративним судом України відповідають вимогам чинного законодавства. Також відповідач вважає, що нарахування та звернення платника до суду про стягнення відсотків, нарахованих, на суму бюджетної заборгованості, в порядку визначеному Законом України «Про податок на додану вартість» неможливе після того, як платник скористався своїм правом про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в судовому порядку, що припинило нарахування даних відсотків, та в свою чергу спричинило вступ в дію норм законодавства, що регулюють звичайний порядок виконання судових рішень.

Відповідач - Управління державного казначейства у Сихівському районі Головного управління державного казначейства України у Львівській області в поясненнях за №02-16/490 від 31.07.2008 року, зазначило, що позивачу відшкодовано за рішеннями судів 4152451 грн. 78 коп., в тому числі проценти - 45651 грн. 78 коп.

Відповідач клопотанням просить справу відкласти. Розглянувши дане клопотання суд, на підставі ч.4 ст.128 КАС України, відмовив в його задоволенні, оскільки в судове засідання ходили два представника відповідача, а підставами відкладення є перебування у відпустці лише одного.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

У відповідності до вимог ч.5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.06.2008 року зазначено, що звертаючись до суду з позовом про стягнення процентів на бюджетну заборгованість за січень, лютий, березень 2004 року, позивач посилався на існування такої заборгованості впродовж, зокрема, липня 2004 року - травня 2005 року, тобто в період чинності підп..7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній до 01.06.2005 року, абзацом п'ятим якого було встановлено, що суми податку на додану вартість, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При цьому, в згаданій ухвалі зроблено висновок - судами попередніх інстанцій, помилково був застосований закон, який діяв на час звернення позивача до суду з позовом, що призвело до неправильного вирішення спору.

Таким чином, у відповідності до висновків касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції, згідно наведеної норми, судом до спірних правовідносин застосовується закон, який був чинний впродовж дня прострочення бюджетного відшкодування до 01.06.2005 року - нової редакції згаданого підпункту.

У відповідності до вимог підп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній до 01.06.2005 року, абзацом п'ятим якого передбачено, що суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості, продовжується у цій нормі, нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як вбачається з матеріалів справи за №5/2174-9/320 вимоги позивача про стягнення процентів бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2004 року до 07.07.2004 року задоволено в сумі 19799 грн. 92 коп. (рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.-21.09.2004 року, яке набрало законної сили).

Матеріали справи за №5/2050-19/262 вказують на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 26.08.2004 року, у даній справі, яке набрало законної сили, задоволено позов щодо стягнення процентів по бюджетній заборгованості за березень 2004 року в сумі 13672 грн. 00 коп. до 13.07.2004 року.

Дослідженими матеріалами справи за №5/2053-25/231 підтверджується те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 14.09.2004 року, яке набрало законної сили, з врахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2004 року, яка теж набрала законної сили, позивачу задоволено позов, зокрема, щодо стягнення 12179 грн. 86 коп. процентів по бюджетній заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2004 року до 13.07.2004 року.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначена заборгованість була відшкодована у справі за №5/2053-25/231 - 06.01.2006 року, у справі за №5/2174-9/320 - 01.11.2005 року, у справі за №5/2050-19/262 - 08.12.2005 року.

Як вбачається з розрахунку суми процентів по бюджетній заборгованості станом на 1 червня 2005 року у справі за №2а-270/08 від 20.08.2008 року позивачем правомірно визначено суму процентів по бюджетні заборгованості за січень 2004 року з 08.07.2004 року по 01.06.2005 року в розмірі 114648 грн. 77 коп., за лютий 2004 року з 13.07.2004 року по 01.06.2005 року в розмірі 80141 грн. 28 коп., за березень 2004 року з 14.07.2004 року по 01.06.2005 року в розмірі 133535 грн. 86 коп.

При цьому, суд вважає, що позивачем правильно визначено кількість днів, врахувавши вищенаведені судові рішення, момент відшкодування, який підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами платників податків, яким відшкодовано податок на додану вартість за рішенням суду, пояснення органу державного казначейства та моменту набрання чинності нової редакції підп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, суд зазначає, що ним не можуть братись до уваги посилання органу державної податкової служби на невідповідність судового рішення касаційної інстанції нормам закону оскільки таке набрало законної сили.

Крім того, суд, з врахуванням наступного, не може брати до уваги посилання відповідача - державної податкової інспекції на те, що нарахування та звернення платника до суду про стягнення відсотків, нарахованих, на суму бюджетної заборгованості, в порядку визначеному Законом України «Про податок на додану вартість» неможливе після того, як платник скористався своїм правом про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в судовому порядку, що припинило нарахування даних відсотків, та в свою чергу спричинило вступ в дію норм законодавства, що регулюють звичайний порядок виконання судових рішень.

У відповідності до вимог наведеного вище абзацу 5 підп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній до 01.06.2005 року, законодавцем визначається строк, протягом якого нараховуються проценти з врахуванням відсотків облікової ставки - на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При цьому, посилання органу державної податкової служби нормативно не обгрунтовані, а тому судом вважаються припущеннями, так як у згаданій нормі зазначено, що нарахування процентів здійснюється протягом строку дії заборгованості, включаючи день її погашення.

З огляду на викладене, уточнені позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. Позов задовольнити.

2. 2. Стягнути з Управління державного казначейства у Сихівському районі м.Львова, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Зубрівська, 9, (код ЄДРПОУ 26360233) 328325 грн. 91 коп. процентів по бюджетній заборгованості за січень, лютий та березень 2004 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм-Експорт», що знаходиться за адресою м.Львів, пл.Міцкевича,8, (код ЄДРПОУ 31730745).

3. 3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм-Експорт», що знаходиться за адресою м.Львів, пл.Міцкевича,8, (код ЄДРПОУ 31730745) 5102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита.

4. 4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. 5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий-суддя   В.Я.Мартинюк

судді Н.А.Канас

А.З.Ланкевич