Ухвала суду № 38482735, 23.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/62/14 Провадження № 22-ц/795/853/2014 Головуючий у I інстанції -Супрун О. П. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Бобрової І.О., Євстафіїва О.К.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник апелянта, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції невірно прийшов до висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності. На думку апелянта зазначений строк не є пропущеним, оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконані.

Зазначає, що положення ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачають обов'язковість заяви сторони у справі про застосування строку позовної давності, проте рішення суду не містить жодних посилань щодо наявності такої заяви.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, а відповідач в своїх письмових запереченнях заявила клопотання про застосування позовної давності.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Встановлено, що 31 грудня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 3482 грн. 99 коп. (а.с. 2-4).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27 серпня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 7200 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 24 %. Умови зазначеного договору передбачали кінцевий термін повернення коштів - 26 серпня 2010 року (а.с. 5-10).

Відповідно до приписів ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_2 участі у розгляді справи не брала, проте в своїх письмових запереченнях, поданих до початку судового засідання, заявила клопотання про застосування позовної давності (а.с. 45-46).

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, пославшись на пропущення позивачем строку позовної давності, який сплинув 27 серпня 2013 року.

Посилання апелянта на те, що оскаржуваним рішенням суд позбавив банківську установу права стягнути з боржника кредитну заборгованість є необґрунтованими, оскільки, згідно укладеного 13 червня 2010 року договору про передачу активів та кредитних зобов'язань, ТОВ «Укрпромбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, отже позивач мав достатньо часу для звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: