Ухвала суду № 38479389, 28.04.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" квітня 2014 р. Справа № 5008/921/2012

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір’я”, с. Солочин Свалявського району від 23.04.2014р. про визнання незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в межах виконавчого провадження ВП №41629130 та зобов'язання вчинити дії,

у справі №5008/921/2012

За позовом прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я", Свалявський район, с. Солочин

про стягнення заборгованості за Договором про відкриття відкличної кредитної лінії № 129 від 27.12.2002р. в сумі 56 169 989,20 грн. в т.ч. 41 000 000 грн. - сума простроченого кредиту, 11 521 122,82 грн. - сума по простроченим процентам, 2 796 541,67 грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 852 324,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.05.2013р. позовні вимоги прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ було задоволено частково та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я", Свалявський район, с. Солочин суму 51 117 234,12 грн., в т.ч. 41 000 000 грн. - заборгованість за кредитом, 9 582 784,69 грн. - заборгованість по відсоткам за кредитом, 534 449,43 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

На виконання даного рішення судом видано наказ від 25.09.2013р.

Боржник звернувся із скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в межах виконавчого провадження ВП №41629130 та зобов'язання вчинити дії.

Стверджує, що відділ ДВС в порушення вимог ЗУ „Про виконавче провадження” при прийнятті постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві не вжив заходів щодо зняття арешту з майна боржника.

З огляду на вказані обставини, СУД вважає за необхідне скаргу відповідача призначити до розгляду.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Розгляд скарги призначити на 16.05.2014р. на 12 год. 15 хв. за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, каб. № 501.

2. Зобов’язати сторони до ня судового засідання подати суду:

- Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України подати суду письмові пояснення по суті скарги, з посиланням на норми чинного законодавства; матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні.

- позивача - письмові пояснення по суті скарги, з посиланням на норми чинного законодавства.

3. Зобов’язати сторони та відділ Державної виконавчої служби забезпечити явку уповноважених та компетентних представників в засідання суду.

4. Ухвалу надіслати сторонам та вказаному підрозділу ДВС.

5. Попередити сторони, що у випадку ненадання витребуваних доказів, документів, або у випадку нез’явлення в судове засідання представників сторін, позов відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянутий за наявними у справі матеріалами.

6. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Суддя О.Ф. Ремецькі