Ухвала суду № 38477332, 23.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р.Справа № 816/6079/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. по справі № 816/6079/13-а

за позовом Дочірнього підприємства "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2013 року № 0011071501.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Дочірнє підприємство "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0011081501 від 30.09.2013 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 12893,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3223,25 грн. винесене з порушенням вимог чинного законодавства та є незаконним.

Відповідач надав до суду заперечення, в яких вказує, що ДП «Плюс» TOB "Компанія "Приват Плюс" порушено вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п.44.1 ст.44 п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2013 р. в розмірі 6361 грн.; лютий 2013 р. в розмірі 6532 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 р. винесена в межах чинного законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Дочірнє підприємство "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" зареєстровано юридичною особою 27.04.2010 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 15881020000009097 (а.с. 9).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що в ДПІ у м. Полтаві 14.10.2011 видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 200005975 серії НБ № 9270356, індивідуальний податковий номер 370615616019.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА № 587147, виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 07.05.2012, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 68.31 - агентства нерухомості, 68.32 - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (а.с 11).

У період з 27.08.2013 по 16.09.2013 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, п. 3, п. 4, п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", наказу від 22.08.2013 № 528 проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування ДП "Плюс" ТОВ "Приват-Плюс" (код ЄДРПОУ 37061561) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за лютий 2013 року, результати якої набрали форму акту від 16.09.2013 № 930/16-01-15-01/37061561.

Перевіркою встановлено, що позивач у січні 2013 року мав господарсько - фінансові взаємовідносини із контрагентами ТОВ "ВВН-Промсервіс", ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Марафон 12" щодо надання позивачу консультаційно-інформаційних послуг, за наслідками яких останній сформував податковий кредит у цьому періоді.

Між ДП "Плюс" ТОВ "Компанія Приват-Плюс" (Замовник) та ТОВ "ВВН-Промсервіс" (Виконавець) 11.01.2013 року укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг від № КИУ 11/01/13-01, згідно умов якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника здійснити консультаційно-інформаційні послуги відносно ефективності розміщення реклами в регіонах України, що мають інтерес для останнього: види реклами, що розповсюджуються в регіоні, рекламні агентства (а.с.121-122).

Виконання даного договору оформлено між сторонами актом виконаних робіт від 25.01.2013 № 25012, згідно якого ТОВ "ВВН - Промсервіс" проведені роботи у відповідності з договором № КИУ 11/01/13-01 від 11.01.2013 на загальну суму 50040 грн., в т.ч. ПДВ - 8340 грн. (а.с.124) та звітом від 25.01.2013 № 01, за змістом якого Виконавець проконсультував Замовника про основні види і засоби розміщення реклами в місті Одеса, підібрав і надав інформацію про діяльність рекламних агентств і засобів масової інформації міста Одеси, разом з Замовником провів роботу по визначенню найбільш ефективного і економічно вигідного для Замовника виду розміщення реклами в даному регіоні (а.с. 123).

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВВН - Промсервіс" видано позивачу рахунок-фактуру № СФ-250113-02 та податкову накладну від 25.01.2013 № 46 на загальну суму 50 040 грн. в т.ч. ПДВ 8 340 грн. (а.с. 119, 120).

На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено суму ПДВ в розмірі 8 340 грн. до складу податкового кредиту за результатами операційної діяльності звітного податкового періоду січня 2013 року.

Оплата виставленого ТОВ "ВВН - Промсервіс" рахунку позивачем проведена платіжним дорученням від 15.02.2013 № 80 (а.с. 118).

В цьому ж періоді, а саме 09.01.2013, позивачем (Замовник) також укладено договір № КИУ 09/01/13-01 із ТОВ "Дві-Призма" (Виконавець) про надання консультаційно-інформаційних послуг, згідно умов якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника здійснити консультаційно-інформаційні послуги відносно ефективності розміщення реклами в регіонах України, що мають інтерес для останнього: види реклами, що розповсюджуються в регіоні, рекламні агентства (а.с.112-113).

Виконання даного договору оформлено між сторонами актом виконаних робіт від 23.01.2013 № ОУ-230103, згідно якого ТОВ "Дві-Прізма" проведені роботи у відповідності з договором № КИУ 09/01/13-01 від 09.01.2013 на загальну суму 50 040 грн., в т.ч. ПДВ - 8 340 грн. (а.с.114) та звітом від 23.01.2013 № 01, за змістом якого Виконавець проконсультував Замовника про основні види і засоби розміщення реклами в Донецькій області, підібрав і надав інформацію про діяльність рекламних агентств і засобів масової інформації Донецької області, разом з Замовником провів роботу по визначенню найбільш ефективного і економічно вигідного для Замовника виду розміщення реклами в даному регіоні (а.с.115).

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Дві-Прізма" видано позивачу рахунок-фактуру № СФ-230113-03 та податкову накладну від 23.01.2013 № 147 на загальну суму 50 040 грн. в т.ч. ПДВ 8 340 грн. (а.с. 107, 109).

На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено суму ПДВ в розмірі 8 340 грн. до складу податкового кредиту за результатами операційної діяльності звітного податкового періоду січня 2013 року.

Оплата виставленого ТОВ "Дві-Прізма" рахунку позивачем проведена платіжним дорученням від 14.02.2013 № 73 (а.с. 105).

На виконання цього ж договору сторонами підписано акт виконаних робіт від 19.02.2013 № ОУ- 190201 згідно якого ТОВ "Дві-Прізма" проведені роботи у відповідності з договором № КИУ 09/01/13-01 від 09.01.2013 на загальну суму 18000 грн., в т.ч. ПДВ 3000 грн. (а.с. 117) та звітом від 19.02.2013 № 02, за змістом якого Виконавець проконсультував Замовника про основні види і засоби розміщення реклами в Кривому Розі, підібрав і надав інформацію про діяльність рекламних агентств і засобів масової інформації Кривого Рога, разом з Замовником провів роботу по визначенню найбільш ефективного і економічно вигідного для Замовника виду розміщення реклами в даному регіоні (а.с.116).

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Дві-Прізма" видано позивачу рахунок-фактуру № СФ-190213-02 та податкову накладну від 19.02.2013 № 136 на загальну суму 18000 грн., в т.ч. ПДВ 3000 грн. (а.с. 108, 110).

На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено суму ПДВ в розмірі 3000 грн. до складу податкового кредиту за результатами операційної діяльності звітного податкового періоду лютого 2013 року.

Оплата виставленого ТОВ "Дві-Прізма" рахунку позивачем проведена платіжним дорученням від 18.03.2013 № 132 (а.с. 106).

Позивачем (Замовник) 15.01.2013 року укладено договір № КИУ 15/01/13-01 із ТОВ "Марафон 12" (Виконавець) про надання консультаційно-інформаційних послуг, згідно умов якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника здійснити консультаційно-інформаційні послуги відносно ефективності розміщення реклами в регіонах України, що мають інтерес для останнього: види реклами, що розповсюджуються в регіоні, рекламні агентства (а.с.129-130).

Виконання даного договору оформлено між сторонами актом виконаних робіт від 29.01.2013 № 37650, згідно якого ТОВ "Марафон 12" проведені роботи у відповідності з договором № КИУ 15/01/13-01 від 15.01.2013 на загальну суму 50 064 грн., в т.ч. ПДВ - 8344 грн. (а.с.57) та звітом від 29.01.2013 № 01, за змістом якого Виконавець проконсультував Замовника про основні види і засоби розміщення реклами в місті Львів, підібрав і надав інформацію про діяльність рекламних агентств і засобів масової інформації міста Львова, разом з Замовником провів роботу по визначенню найбільш ефективного і економічно вигідного для Замовника виду розміщення реклами в даному регіоні (а.с.127).

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Марафон 12" видано позивачу рахунок-фактуру № СФ-290113-01 від 29.01.2013 та податкову накладну від 29.01.2013 № 181 на загальну суму 50 064 грн. в т.ч. ПДВ 8 344 грн. (а.с. 126, 131).

На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено суму ПДВ в розмірі 8 344 грн. до складу податкового кредиту за результатами операційної діяльності звітного податкового періоду січня 2013 року.

Оплата виставленого ТОВ "Марафон 12" рахунку позивачем проведена платіжним дорученням від 15.02.2013 № 81 (а.с. 125).

Перевіркою вищевказаних первинних документів, якими позивач та ТОВ "ВВН-Промсервіс", ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Марафон 12" оформлювали свої взаємовідносини встановлено, що в актах виконаних робіт не конкретизовано зміст та обсяг господарських операцій з надання консультаційно-інформаційних послуг, назви товару відносно якого проводилися рекламні дослідження, відомостей про конкретні результати виконаних робіт, обґрунтування вартості, прізвища осіб, які виконували роботи та спосіб вчинення дій; не надано до перевірки документів, які б дали змогу відстежити, що є результатом замовлених послуг та встановити зв'язок отриманих послуг із господарською діяльністю позивача.

Перевіркою встановлено невідповідність податкових накладних, виданих вище переліченими контрагентами, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим останній позбавляється права на формування такого кредиту на їх підставі.

На підставі вищевикладеного та у зв'язку із отриманням акта ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 26.04.2013 року №490/22.1-7/34427284 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВВН-Промсервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2013 по 28.02.2013" (а.с. 72-77) та акта Індустріальної МДПІ м. Харкова від 28.03.2013 року №341/22-207/36625661 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Дві-Прізма" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період з 01.01.2010 по 31.12.2012" (а.с.77-90), якими встановлені ознаки нереальності вчинення господарських операцій цими контрагентами, ревізори дійшли висновку про відсутність належним чином оформлених документів, які б підтверджували реальність отримання позивачем інформаційно-консультаційних послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю останнього.

Таким чином, встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищено суми податкового кредиту в січні 2013 року в розмірі 25 024 грн., лютого 2013 року - 3000 грн., що призвело до:

- завищення суми від'ємного значення січня 2013 року в розмірі 18 663 грн. (р.19);

- заниження суми позитивного значення січня 2013 року в розмірі 6361 грн. (р.18);

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету (р. 25) січня 2013 року в розмірі 6361 грн.;

- заниження суми позитивного значення лютого 2013 року в розмірі 3000 (р. 18);

- завищення суми бюджетного відшкодування лютого 2013 року в розмірі 15131 грн. (р. 23.2);

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету (р. 25) лютого 2013 в розмірі 6532 грн.

На підставі вищевикладених висновків акту перевірки у відповідності із п.п. 20.1.28 та п. 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України заступником начальника ДПІ у м. Полтаві Храмовим В.В., винесено податкове повідомлення - рішення №0011081501 від 30.09.2013 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 12893,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3223,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а Державна податкова інспекція у м. Полтаві приймаючи податкове повідомлення - рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до чинного законодавства, ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту, тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм ст. 200 ПКУ.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на вказані положення, право на формування податкового кредиту виникає у платника податків у випадку придбання товарів (послуг), безпосередньо пов'язаного з господарською діяльністю, за наявності податкових накладних, виданих на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 цього ж Закону для надання їм юридичної доказовості, а саме такі документи повинні містити, зокрема, такий обов'язковий реквізит як "зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції".

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судовим розглядом встановлено, що у вище перелічених актах виконаних робіт та податкових накладних у реквізиті "зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції" зазначено "консультаційно - інформаційна послуга 1 шт.". Вказані документи не підтверджують характер, вид, обсяг та зміст виконаних робіт/наданих послуг, оскільки зазначення видів наданих послуг носить загальний характер і фактично відтворює умови договору про надання цих послуг та містять загальну вказівку про надання таких послуг.

Інших документів, в яких було б визначено, які саме послуги надані цими підприємствами та відомості, які б дали змогу відстежити, що є результатом замовлених послуг (назва товару щодо якого проводилося дослідження, найменування рекламних джерел, рекомендованих виконавцями за наслідками проведеного дослідження, та ін.), які б містили відомості про обґрунтування вартості послуг (так в одних документах 1шт. послуги визначена вартістю 41700 грн., в інших 1 шт. цієї ж послуги - 15 000 грн.), осіб, які безпосередньо приймали участь у проведенні досліджень та спосіб вчинення ними дій або свідчили б про те, що виконавець в процесі надання послуг проводив певну роботу, ні до перевірки, ні під час судового розгляду справи позивачем не надано.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо невідповідності актів виконаних робіт вимогам ст. 9 вищезгаданого Закону, у зв'язку з чим вони не мають юридичної доказовості щодо економічного змісту та реальності здійснення вищевказаних послуг.

Судовим розглядом не встановлено зв'язку вказаних послуг по проведенню дослідження відносно ефективності розміщення реклами в регіонах України із господарською діяльністю позивача.

Із наданих як на перевірку та так і суду документів не встановлено щодо якого товару проводилися такі дослідження та як вони пов'язані із діяльністю позивача. Доказів використання конкретних результатів наданих послуг у діяльності позивача, суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв у межах своїх повноважень, а вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. по справі № 816/6079/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Мельнікова Л.В. Донець Л.О.