Ухвала суду № 38477233, 23.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18586/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В. М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І.,Чаку Є. В.

при серктарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі позивач, Інспекція) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" (далі відповідач, Товариство) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом заборони відповідачу надання продукції на ринку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача не з'явився до судового засідання, що не заперечує розгляду справи за його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 298 від 06 листопада 2013 року, прийнятого на підставі листа Генеральної прокуратури України № 07/1/3-16314-13 від 21 жовтня 2013 року, за зверненням народного депутата № 216-к від 11 жовтня 2013 року, за згодою Державної споживчої інспекції України № 5090-2-7/6 від 05.11.2013 року та направлення на проведення перевірки № 157-Пр від 08 -11 листопада 2013 року, позивачем у період із 08 по 11 листопада 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку відповідача, за результатами якої 08 листопада 2013 року складено акт № 000133 перевірки характеристик продукції, згідно з даними якого: на техніку, зазначену у п.п. 2, 6-14, не нанесено маркування, що не дає змогу ідентифікувати найменування і адреси виробника та постачальника-резидента, на техніку, зазначену у п.п. 1-14, не нанесено національний знак відповідності, чим порушено п.п. 27, 30 Технічного регламенту № 785, п.п. 7, 10 Технічного регламенту № 1149; суб'єктом господарювання не надано на вимогу органу ринкового нагляду накладні та договори на поставку, чим порушено п. 5 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Згідно з даними того ж акту перевірки, відповідач розповсюджував для придбання зазначену комп'ютерну та побутову техніку.

На підставі акту перевірки, 13 листопада 2013 року позивачем складено протокол № 000070 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", поставлено вимогу вжити заходи щодо приведення продукції (п.п. 1-14 акту перевірки), яка надається на ринку, у відповідність із встановленими вимогами; відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", надання продукції (п.п. 1-14 акту перевірки) на ринку тимчасово забороняється.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити, зокрема: дату виготовлення; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно до п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15 червня 2006 року, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Згідно з ч. 2, п. 3 ч. 4 ст. 13, ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Відповідно до п.п. 1, 2 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599, національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Згідно з ч. 5 ст. 8, п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

З огляду на зазначене, підставами для звернення до суду були виявлені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області порушення, зокрема, не нанесення маркування, що не дає змогу ідентифікувати найменування і адреси виробника та постачальника-резидента, не нанесення національного знаку відповідності, не надання на вимогу органу ринкового нагляду накладних та договорів на поставку, що представляє загрозу здоров'ю та життю необмеженому колу споживачів, оскільки продукція, яка реалізовувалась відповідачем не відповідала нормативно-правовим актам, що визначають вимоги до реалізації споживчих товарів.

За таких обставин, у відповідності до ч. 7 ст. 7, 26 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», застосовані до ТОВ «Сав-Дістрібьюшн» заходи реагування були здійснені у відповідності та порядку, визначеному цими нормами.

Доводи апелянта з приводу відсутності підстав для проведення перевірки колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», підставою для здійснення позапланових заходів щодо державного нагляду є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення, який наявний в даному випадку.

Згідно до ст. 7 Закону, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для здійснення позапланової перевірки було звернення народного депутата України від 11 жовтня 2013 року, лист Генеральної прокуратури України № 07/1/3-16314-13 від 21 жовтня 2013 року та згода Державної споживчої інспекції України № 5090-2-7/6 від 05.11.2013 року, як центрального органу виконавчої влади .

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 23.12.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.