Ухвала суду № 38474973, 25.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/4438/13-ц Провадження № 22-ц/795/886/2014 Категорія - цивільна Головуючий у I інстанції - Анохін А.М.

У Х В А Л А

25 квітня 2014 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Бобрової І.О., Страшного М.М.,

при секретаря - Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Козелецького районного суду від 02 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до моторно-транспортного страхового бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Козелецького районного суду від 02 січня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до моторно-транспортного страхового бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в результаті ДТП, направлено для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на винесення оспорюваної ухвали з порушенням норм процесуального права, просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала постановлена з порушенням правил підсудності.

Апелянт зазначає, що суддею не враховані вимоги ст. 110 ЦПК України, якою підсудність справ встановлюється за вибором позивача. Вказує, що матеріали кримінального провадження, а саме, позовна заява, направлена до Козелецького районного суду для розгляду в порядку цивільного судочинства згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 09 грудня 2013 року, яка є обов'язковою для виконання судом першої інстанції. Всі докази стосовно місця скоєння ДТП знаходяться в матеріалах кримінального провадження, чого суддею враховано не було, в зв'язку з чим він прийшов до передчасного висновку про непідсудність позову.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуюче наступне.

Постановляючи ухвалу про направлення позовної заяви ОСОБА_2 для розгляду за підсудністю до іншого суду, суддя виходив з того, що позовну заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, оскільки адреса місцезнаходження відповідача моторно-транспортного страхового бюро України є м. Київ, Русанівський бульвар, 8. Суддя вказав також, що відповідно до ч. 6 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди, але позивачем не надано суду доказів, що дорожньо-транспортна пригода сталася в Козелецькому районі Чернігівської області. Згідно приписів ст. 109 ЦПК України, справа була передана за підсудністю за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи.

Однак, з таким висновком не може погодитись апеляційний суд через невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права, зважаючи на таке.

Встановлено, що до Козелецького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до моторно-транспортного страхового бюро України, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в результаті ДТП (а.с. 1-6).

Статтею 109 ЦПК України встановлено загальне правило щодо визначення підсудності справ за місцезнаходженням відповідача. Проте, приписами ст. 110 ЦПК України визначена підсудність справ за вибором позивача.

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

З вироку Козелецького районного суду від 08 серпня 2013 року (а.с. 40-46) вбачається, що місцем завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в результаті ДТП є автодорога біля с. Кіпті, Козелецького району Чернігівської області, що за своєю територіальною підсудністю віднесено до Козелецького районного суду.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 09 грудня 2013 року вирок Козелецького районного суду від 08 серпня 2013 року в частині вирішення цивільних позовів, зокрема потерпілої ОСОБА_2, скасований, а матеріали кримінального провадження направлені для розгляду в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі.

Таким чином, враховуючи зазначені норми та викладені обставини, висновок судді про непідсудність даного спору Козелецькому районному суду є необґрунтованим.

Крім цього, відкривши провадження у справі 26 грудня 2013 року та призначивши її розгляд у судовому засіданні на 17 січня 2014 року, в порушення положень ст. 116 ЦПК України, суддя одноособово 02 січня 2014 року виніс ухвалу про направлення справи до іншого суду.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, у відповідності до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.п. 1, 4 п. 1 ч. 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану через представника ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу судді Козелецького районного суду від 02 січня 2014 року скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: