Рішення № 38474955, 25.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/13006/13-ц Провадження № 22-ц/795/881/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Карапута Л. В. Доповідач - Шевченко В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.,суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С.,при секретарі:Руденко О.О.,за участю:позивача ОСОБА_5, її представника адвоката ОСОБА_6, представника Чернігівської міської ради Гаценко О.О., прокурора Копистко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради про визнання в порядку спадкування права власності на будівельні матеріали,

в с т а н о в и в:

В грудні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просила, уточнивши позовні вимоги, визнати за нею право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва житлового будинку «А» рік побудови 1975 площею 34,6 кв.м., об»ємом 97 метрів кубічних, 33 процента зносу (фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога оргаліт, інженерне обладнання електрика), прибудови літера «а» рік побудови 1975 площею 8,6 кв.м., об»ємом 23 метра кубічних, 35 процентів зносу (фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога оргаліт, інженерне обладнання електрика), ганку літера «а2» 175 рік побудови (стіни бетон) площею 0,8 кв.м., 35 процентів зносу; господарських будівель сараю літера «Б» рік побудови 1977 ( фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога бетон) площею 25,5 кв.м., об»ємом 52 метр кубічний, 35 процентів зносу; сараю літера «б» рік побудови 1977 (фундамент дерево, стіни дерево, покрівля азбофанера, підлога грунт) площею 7,1 кв.м., об»ємом 12 метрів кубічних, 40 процентів зносу, погріб «П» цегляний, 1975 рік побудови площею 13,3 кв.м., об»ємом 31 метр кубічний, 40 процентів зносу; убиральні літера «У» 1975 рік побудови (фундамент цегла/вигріб, стіни дерево, покрівля азбофанера, підлога дерево) площею 1 метр кварт ратний, об»ємом 2 метра кубічних, 55 процентів зносу; огорожі №1 металева сітка 2012 року побудови 25 процентів зносу та ворот з хвірткою №2 2012 року побудови металопрофіль 15 процентів зносу, що розташовані на земельній ділянці розміром 1097 кв.м по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька- ОСОБА_8.

Позовні вимоги ОСОБА_5, мотивувала тим, що її батько ОСОБА_8 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя не набув права власності або користування на житловий будинок який знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та відсутні документи, які б підтверджували законність проведеного ним будівництва житлового будинку за вказаною адресою, тому в розумінні ч.1 ст.376 ЦК України за адресою по АДРЕСА_1 знаходиться самочинно збудований житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 1097 кв.м, власником якої є Чернігівська міська рада.

Позивачка зазначала що вона є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_8, про що свідчить Витяг з спадкового реєстру №34191044 від 04 червня 2013 року, а тому і просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на будівельні матеріали та обладнання використані в процесі будівництва зазначеного житлового будинку.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом допущені порушення норма процесуального та матеріального права, неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи. Зокрема, судом не звернуто увагу на предмет позову: апелянт просила визнати право власності на будівельні матеріали які були використані її батьком в процесі будівництва житлового будинку , а не на самочинне будівництво. Апелянт вказує на те, що нерухоме майно у вигляді житлового будинку не було створено, а право власності у її померлого батька не виникло та не було зареєстровано, а тому в розумінні роз'яснень викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року до неї як до спадкоємця переходить право власності на матеріали використані її батьком в процесу будівництва, оскільки у нього не виникло право власності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суд скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2)чи є інші фактичні дані(порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що батьком позивачки був самовільно збудований будинок, проте неможливо встановити чи є вказаний об»єкт завершеного будівництва, а позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути задоволений за умови, якщо самочинно споруджений об»єкт відповідає всім будівельним та іншим передбаченим чинним законодавством нормам, позивачка не зверталася до компетентних органів з питання узаконення самочинного будівництва, також не було встановлено порушення прав позивача з боку Чернігівської міської ради, оскільки позивач має намір лише звернутися в майбутньому для отримання спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 в користування.

Проте погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.5).

Позивач ОСОБА_5 є дочкою померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про одруження останньої (а.с. 6-7).

Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок, який виготовлено станом на 07.05.1976 року Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації за адресою по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 1097 квадратних метрів, позначений в технічному паспорті літерою «А», сіни, позначені в технічному паспорті літерою «а», сарай, позначений в технічному паспорті «а1», який є самовільною забудовою і який був побудований батьком позивача ОСОБА_8.(ас.8-10).

Відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації 18.07.2013 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно довідки, виданої управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради 09.09.2013 будь-яких прав щодо земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 - не зареєстровано.

Таким чином, ні позивач, ні її померлий батько ОСОБА_8 за час свого життя не були власниками домоволодіння та земельної ділянки за вищевказаною адресою.

З копії спадкової справи (а.с.46-53) вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_8 являється його донька ОСОБА_5 - позивач по справі. ОСОБА_5 в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори. Однак свідоцтво про право на спадшину спірного житлового будинку позивачка не отримала з підстав відсутності правоустановлючого документу на даний будинок.

Відповідно до п.1ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, змістом позовних вимог ОСОБА_5, було визнання за нею права власності в порядку спадкування на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані її батьком в процесі самочинного зведення житлового будинку по АДРЕСА_1.

Згідно з ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки,будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва(створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва(створення майна).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз»яснено, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво (ч.1 ст.376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі цього будівництва.

Оскільки, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію не приймався, та не має державної реєстрації, тому, право власності на нього у ОСОБА_8 (спадкодавця) не виникло, і тому він не може бути об»єктом спадкування, так як у спадщину переходять тільки права та обов»язки як забудовника цього будинку, а також право власності на матеріали , обладнання тощо, які були використані у процесі його будівництва.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не врахував правової суті спору, що можливий перехід до спадкоємців права власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі самочинного будівництва нерухомого майна, а всупереч зазначеному та положень п.1ст.11 ЦПК України став з»ясовувати порядок визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок по АДРЕСА_1, про що ОСОБА_5, позов не заявлявся.

Враховуючи викладене, що суд першої інстанції при вирішенні справи неправильно кваліфікував взаємовідносини сторін, й вирішив справу з порушенням чинного законодавства, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду як незаконного.

Враховуючи фактичні обставини які свідчать, що за житття батько позивачки самочинно звівши житловий будинок по АДРЕСА_1 набув право власності на будівельні матеріали, обладнанння тощо, які були ним використані в процесі цього будівництва, тому виходячи із змісту ст. 1218 ЦК України, ОСОБА_5 має законне право на спадкування зазначених майнових прав які належали спадкодавцеві - її батьку.

Виходячи з положень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», є безпідставними посилання суду першої інстанції що наданий позивачем висновок спеціаліста експертного,будівельно-м технічного дослідження №С-131026 від 15.11.2013 року(ас.19-30), яким визначена ринкова вартість будівельних матеріалів придбаних і використаних у будівництві зазначеного житлового будинку не є належним доказом по справі. Оскільки наданий позивачкою висновок спеціаліста є письмовим доказом, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці, сторони не висловлювали ніяких сумнівів в його правильності чи неповноті, і не заявляли клопотань про призначення експертизи,і тому даний доказ що має значення для справи, може використовуватися судом.

Оскільки ОСОБА_8 за життя на земельній ділянці по АДРЕСА_1, було збудовано житловий будинок, який складається із житлових приміщень та господарських будівель(сараї,вбиральня), та споруд(огорожі),і зазначена забудова становить одне ціле, але право власності на зазначене майно ним не було зареєстроване в установленому законом порядку, однак існує право власності на матеріали , обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва; апеляційний суд вважає що, за позивачкою необхідно визнати право власності на будівельні матеріали та обладнання які були використані в процесі будівництва зазначених житлових та допоміжних приміщень та споруд, а не лише на будівельні матеріали які були використані при будівництві одного житлового будинку.

Таким чином необхідно визнати за ОСОБА_5, право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку що розташований в АДРЕСА_1, рік побудови 1975 площею 34,6 кв.м., об»ємом 97 метрів кубічних, 33 процента зносу загальною вартістю31897 грн. (фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога оргаліт, інженерне обладнання електрика), прибудови рік побудови 1975 площею 8,6 кв.м., об»ємом 23 метра кубічних, 35 процентів зносу (фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога оргаліт, інженерне обладнання електрика), ганку 1975 рік побудови (стіни бетон) площею 0,8 кв.м., 35 процентів зносу; господарських будівель: сараю рік побудови 1977 ( фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога бетон) площею 25,5 кв.м., об»ємом 52 метр кубічний, 35 процентів зносу; сараю рік побудови 1977 (фундамент дерево, стіни дерево, покрівля азбофанера, підлога грунт) площею 7,1 кв.м., об»ємом 12 метрів кубічних, 40 процентів зносу, погріб цегляний, 1975 рік побудови площею 13,3 кв.м., об»ємом 31 метр кубічний, 40 процентів зносу; убиральні 1975 рік побудови (фундамент цегла/вигріб, стіни дерево, покрівля азбофанера, підлога дерево) площею 1 м. кв., об»ємом 2 метра кубічних, 55 процентів зносу; огорожі №1 металева сітка 2012 року побудови 25 процентів зносу та воріт з хвірткою 2012 року побудови металопрофіль 15 процентів зносу, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.

Керуючись ч. ч. 2,3 ст. 331 ст.ст. 376, 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2014 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку що розташований в АДРЕСА_1, рік побудови 1975 площею 34,6 кв.м., об»ємом 97 метрів кубічних, 33 процента зносу, загальною вартістю 31897 грн. (фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога оргаліт, інженерне обладнання електрика), прибудови, рік побудови 1975 площею 8,6 кв.м., об»ємом 23 метра кубічних, 35 процентів зносу (фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога оргаліт, інженерне обладнання електрика), ганку 1975 рік побудови (стіни бетон) площею 0,8 кв.м., 35 процентів зносу; господарських будівель: сараю рік побудови 1977 ( фундамент цегла, стіни цегла, покрівля азбофанера, підлога бетон) площею 25,5 кв.м., об»ємом 52 метр кубічний, 35 процентів зносу; сараю рік побудови 1977 (фундамент дерево, стіни дерево, покрівля азбофанера, підлога грунт) площею 7,1 кв.м., об»ємом 12 метрів кубічних, 40 процентів зносу, погріб цегляний, 1975 рік побудови площею 13,3 кв.м., об»ємом 31 метр кубічний, 40 процентів зносу; убиральні 1975 рік побудови (фундамент цегла/вигріб, стіни дерево, покрівля азбофанера, підлога дерево) площею 1 м. кв., об»ємом 2 метра кубічних, 55 процентів зносу; огорожі №1 металева сітка 2012 року побудови 25 процентів зносу та воріт з хвірткою 2012 року побудови металопрофіль 15 процентів зносу, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: