Ухвала суду № 38474220, 23.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

23 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 522/28051/13-а

Категорія: 5.5

Головуючий в 1 інстанції: Єршова Л.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар – Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради про визнання протиправним і скасування п. 5.7 положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням №1251-УІ від 20.09.2011 року та визнання протиправним і скасування рішення №3962- VI від 09.10.2013 року, –

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року заступник прокурора Одеської області звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позову було зазначено, що на рішення №1251-УІ від 20.09.2011 року прокурором до Одеської міської ради було внесено подання про його скасування.

Повідомлення про відхилення подання надійшло до прокуратури 23.10.2013 року, а 06.11.2013 року прокурором подано адміністративний позов, тобто в строк передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2013 року адміністративний позов заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради в частині вимог про визнання протиправним і скасування п. 5.7 положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням №1251-УІ від 20.09.2011 залишено без розгляду за пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що ухвалу винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Оцінюючи відповідність оскаржуваної ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду вимогам ст. 100 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Заступник прокурора Одеської області просив визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 року.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений визначений частиною 2 статті 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 1832 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення подання в цілому або частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, прокурор може звернутись до суду щодо: визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; визнання протиправним дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматись від вчинення певних дій.

При цьому, для звернення прокурора до суду встановлюються 15- денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання абро в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Суд при вирішенні спірного питання належним чином не мотивував, з яких підстав до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, оцінюючи обставини коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, колегія суддів виходить з того, що ухвалення рішенням №1251-УІ від 20.09.2011 р. не може вважатись моментом, з якого повинен починатись перебіг процесуального строку з огляду на наступне.

Правовідносини, які склались внаслідок прийняття спірного рішення 20 вересня 2011 року спричинили виникнення диспозитивних прав прокуратури, тобто визначених Законом України "Про прокуратуру" можливостей на свій розсуд розпоряджатися предметом адміністративного позову та ввіреними повноваженнями.

Окрім цього колегія суддів зазначає, що спірне рішення за своєю правовою природою є нормативно правовим актом локальної дії, властивість якого полягає в тому, що він розповсюджується на необмежене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо кола цих осіб, тобто не обмежений у часі.

Тобто на момент звернення до суду вказане рішення було діючим, проте суд першої інстанції, вирішуючи спірне питання, передчасно застосував положення ст.ст. 99-100 КАС України при розгляді справи у загальному порядку.

Натомість порядок визнання незаконним нормативно-правового акту та застосування правил щодо пропущення строку звернення до суду, чітко регламентований ст.171 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт має особа, щодо якої застосовано цей акт, а також особа, яка є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосований цей акт.

Таким чином, особа має право оскаржити такий акт не лише тоді, коли щодо неї застосовано цей акт, а й на майбутнє – щоб запобігти такому застосуванню.

Отже правила застосування строків звернення до суду відносно нормативно-правових актів відмінні від загальних правил при розгляді цього питання відносно правових актів індивідуальної дії.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, вирішивши питання щодо застосування строків звернення до суду нормативно-правового акту та розглядаючи це питання не у порядку, передбаченому ст.171 КАС України, передчасно вирішив питання про пропуск строку для звернення до суду.

Отже висновок суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду є помилковим.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково та не у достатньому обсязі з’ясував правові обставини адміністративного позову, які необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі, і ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.4 ч.1 ст. 204; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2013 року у справі № 522/28051/13-а – скасувати.

Матеріали адміністративної справи № 522/28051/13-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 23 квітня 2014 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян