Рішення № 38472132, 29.04.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 135/862/13-ц Провадження № 22-ц/772/932/2014Головуючий в суді першої інстанції:Патраманський І. О.Категорія: 32 Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Войтко Ю.Б., Стадник М.І.,

при секретарі: Куленко О.В.,

за участю: ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.01.2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином ,-

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2013 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

З позовної зави вбачається, що спір виник внаслідок скоєння ОСОБА_2 26.12.2008 року близько 13 години 55 хв. на 61 км.+100 м. автодороги Київ-Одеса, поблизу с. Пінчуки, Васильківського району Київської області дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої від отриманих тілесних ушкоджень наступила смерть ОСОБА_6.( племінниці позивачки, над якою вона здійснювала опіку та утримувала її). У зв'язку з вказаними діями відповідача позивачці були спричинені матеріальні збитки, які полягають у витратах на лікування, проведенні ритуальних послуг пов'язаних з похованням, всього на загальну суму 58 009 грн.73 коп. Крім того, ОСОБА_5 завдано моральної шкоди, яку вона оцінила в 300 000 грн.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.01.2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду, у розмірі 52 009 грн.73 коп. та моральну шкоду в сумі 300 000 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення , яким у позовних вимогах до ОСОБА_2 відмовити.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставами для скасування рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.01.2014 року на думку колегії суддів є:

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- неправильне застосування норм матеріального права.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26.12.2008 року з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої племінниця ОСОБА_5 - ОСОБА_6, отримала тілесні ушкодження та була доставлена в лікарню. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_1 року наступила смерть ОСОБА_6

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2012 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.2 КК України на підставі ст. 44 КК України внаслідок акта амністії.

Встановивши під час розгляду справи наявність обов'язкових підстав для виникнення відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправну дію заподіювача шкоди ОСОБА_2 та наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою суд першої інстанції прийшов вірного висновку про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки на підставі статей 1166,1187 та 1201 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Однак, стягуючи матеріальну шкоду з відповідача суд першої інстанції не взяв до уваги тієї обставини, що вантажний автомобіль « КАМАЗ 5410» , реєстраційний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 був застрахований ЗАТ « Українська страхова компанія « Княжа», що підтверджується копією поліса № ВВ/3906079 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. /а.с. 157/

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона(страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Позовних вимог до страховика заявлено не було.

Непрад»явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме із страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Відповідно до статті 3 Закону України ( № 1961-ІV) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життя, здоров»ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, так і захисту майнових інтересів страхувальників.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем виконаний, передбачений статтею 33 Закону № 1961-ІV обов'язок щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. /а.с. 158-159/

Аналогічна позиція викладена у п.16 Постанови Пленуму ВССУ « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року.

Задовольняючи вимогу ОСОБА_5 про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 300 000 грн. суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання однією сім»єю ОСОБА_7та ОСОБА_6 після досягнення повноліття останньої було підтверджено в суді замовленням на надання медичної допомоги, квитанціями на придбання труни, поясненнями представника позивачки та визнанням даного факту представником апелянта.

Колегія суддів вважає дані висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи та базуються на невірній оцінці доказів.

Частина 2 ст. 1168 визначає коло осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Законодавець відносить до них: чоловіка, дружину, батьків, усиновлювачів, дітей, усиновлених, а також осіб, які проживали з померлою особою однією сім'єю. Правовий зв'язок між такими особами встановлюється відповідно до правил сімейного законодавства. В ході розгляду справи встановлено, що померла ОСОБА_8 була племінницею позивачки, а отже до

осіб, які мають безспірне право на відшкодування моральної шкоди не відноситься.

Право на відшкодування моральної шкоди , завданої смертю фізичної особи, як особа, яка проживала разом з померлою особою однією сім»єю позивачем доведено не було.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_9 заперечив той факт, що у судовому засіданні в суді першої інстанції ним визнавався той факт, що покійна ОСОБА_6 до досягнення повноліття перебувала під опікую і піклуванням ОСОБА_5 В суді апеляційної інстанції представник апелянта не визнав даного факту.

Приймаючи до уваги за належний доказ на підтвердження факту проживання однією сім»єю позивачки та покійної ОСОБА_6 замовлення на надання медичної допомоги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що адресою проживання клієнта ОСОБА_8 зазначена інша адреса ніж у позивача, а саме: АДРЕСА_2 ,тоді як адресою проживання позивача ОСОБА_5 є АДРЕСА_1. /а.с. 3,14/

Квитанції про придбання труни з вкладом, вінків, стрічки, хреста не є належними доказами на підтвердження факту проживання однією сім»єю, оскільки ці докази містять лише інформацію про придбаний товар та покупця.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що оскільки позивачем не було доведено жодним належним доказом той факт, що вона спільно проживала з покійною ОСОБА_6, вела з нею спільний побут, спільне господарство, мала тривале постійне спілкування, наявність спільних інтересів, тощо, а тому підстав вважати її особою, яка проживала з ОСОБА_6 однією особою, та відповідно до вимог ст. 1168 ЦК України має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичній особі немає.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Зазначених положень закону районний суд не врахував та у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України належним чином не перевірив доводів відповідача щодо неналежності доказів наданих позивачем й дійшов не вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Враховуючи, недоведеність позивачем позову в частині вимог про стягнення моральної шкоди та пред'явлення вимог до неналежного відповідача в частині стягнення матеріальної шкоди, колегія суддів приходить висновку, що за таких обставин, рішення суду не може залишатись в силі , оскільки постановлене при недоведеності висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити .

Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.01.2014 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/підпис/ Л.О. Голота

Судді: /підписи/ Ю.Б.Войтко

І.М. Стадник

З оригіналом вірно: