Рішення № 38471936, 24.04.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/854/14-ц

Провадження №2/283/349/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Кобилінської Т.М.,

представника позивача Михніцького Г.Ю.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ПАТ «ВТБ Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № R53100254794В від 14 травня 2012 року в розмірі 104788 гривень 88 копійок, що станом на 14 березня 2014 року складається з:

- строкової заборгованості по кредиту в розмірі 26762 гривні 69 копійок,

- простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 18012 гривень 17 копійок,

- пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 20140 гривень 18 копійок,

- простроченої заборгованості по відсотках в розмірі 17834 гривні 06 копійок,

- пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 21097 гривень 67 копійок,

- нарахованих строкових відсотків в розмірі 942 гривні 11 копійок.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що позивач надав відповідачу кредит в розмірі 50000 гривень із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 32% річних. Відповідач зобов'язувалась погашати кредит та сплачувати відсотки за його використання шляхом щомісячної сплати коштів рівними частинами в розмірі передбаченому договором. Свої зобов?язання відповідач виконувала лише протягом 6 місяців. Після цього припинила сплачувати кошти і на даний час її заборгованість становить 104788 гривень 88 копійок. У зв?язку з цим просить позов задовольнити.

Відповідач заперечила проти позову та пояснила, що вона планувала отримати у позивача кредит в розмірі 50000 гривень. Однак, коли знімала кошти через банкомат, їй було видано лише 46000 гривень. У зв'язку з цим вона сплачувала кредит лише протягом 6 місяців. Після цього перестала погашати заборгованість, оскільки банк не додав їй 4000 гривень. Тому просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № R53100254794В (а.с. 6-10). Згідно розділів 1-3 договору ПАТ «ВТБ Банк» зобов'язувалось надати ОСОБА_2 кредит в розмірі 50000 гривень із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 32% річних, а позичальник зобов'язувалась повернути кредит до 14 травня 2015 року та сплатити відсотки за його використання і інші платежі передбачені договором. Погашення кредиту та відсотків повинно було здійснюватись шляхом здійснення щомісячних платежів 18 числа кожного місяця згідно наданого графіка (а.с. 9-10). З графіка вбачається, що розмір щомісячного платежу становить 2186 гривень.

Відповідно до пункту 3.9. договору кредит надавався шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (а.с. 6).

В день підписання кредитного договору, 14 травня 2012 року кредитні кошти в розмірі 50000 гривень були перераховані на рахунок відповідача, що підтверджується меморіальним ордером (а.с. 13).

Вищевказані докази свідчать про те, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту, які регулюються § 1 та §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також в частині 1 статті 1049 зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з графіка погашення кредиту (а.с. 9-10) відповідач повинна була здійснити 36 платежів. З них 35 платежів по 2186 гривень, а останній 36 платіж 2164 гривні 09 копійок. Не дивлячись на це, відповідач здійснила лише 6 платежів по 2186 гривень (а.с. 25-27). Таким чином її заборгованість по кредиту становить 44774 гривні 86 копійок, про що свідчить графік погашення кредиту (а.с. 9-10) та розрахунок заборгованості (а.с. 11-12). З них 18012 гривень 17 копійок прострочена заборгованість по кредиту, а 26762 гривні 69 копійок строкова заборгованість по кредиту. Також на цю суму нараховані відсотки відповідно до пункту 3.3. договору (а.с. 6). Таким чином сума прострочених відсотків становить 17834 гривні 06 копійок, а сума нарахованих строкових відсотків становить 942 гривні 11 копійок (а.с. 11-12).

Крім того статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цій статті відповідає пункт 7.1. договору в якому зазначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору позичальник зобов?язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов?язань за кожен порушення виконання зобов?язань, включаючи день погашення (а.с. 8). Також для вимог про стягнення пені та штрафів сторони пунктом 9.7. договору погодили збільшений строк позовної давності у три роки (а.с. 8 зворот).

Як вбачається з розрахунку (а.с. 11-12) пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 20140 гривень 18 копійок, а пеня за несвоєчасну сплату відсотків становить 21097 гривень 67 копійок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Ці ж правила стосуються і кредиту.

У зв'язку з цим суд позов задовольняє і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 14 травня 2012 року № R53100254794В, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2, яка виникла станом на 14 березня 2014 року в розмірі 104788 гривень 88 копійок, що складається з:

- строкової заборгованості по кредиту в розмірі 26762 гривні 69 копійок,

- простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 18012 гривень 17 копійок,

- пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 20140 гривень 18 копійок,

- простроченої заборгованості по відсотках в розмірі 17834 гривні 06 копійок,

- пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 21097 гривень 67 копійок,

- нарахованих строкових відсотків в розмірі 942 гривні 11 копійок.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 179, 185, 192, 193, 196, 197, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України,-

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитом в розмірі 104788 гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 1047 гривень 89 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А. О. Тимошенко