Ухвала суду № 38467930, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4120/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» (надалі за текстом - «ТОВ «Агрікор Холдинг») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000542202/195 від 18.06.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 775 271 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000562202/194 від 18.06.2013 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 88 118 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 44 059 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (надалі за текстом - «Прилуцька ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.05.2013 р. по 24.05.2013 р. посадовцями Прилуцької ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Агрікор Холдинг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Парма ЛТД» за період з 01.09.2012 р. по 31.01.2013р.

Результати перевірки оформлено актом № 439/22-36279482 від 31.05.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплаченого ТОВ «Парма ЛТД» у складі вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 2509 від 25.09.2012 р. ТОВ «Парма ЛТД» зобов'язалось здійснити поставку нафтопродуктів, а ТОВ «Агрікор Холдинг» - прийняти і оплатити їх.

На підставі названого договору складено видаткові та податкові накладні на поставку дизельного пального на загальну суму 7 629 794 грн. 05 коп., у тому числі 1 271 632 грн. 18 коп. ПДВ.

Оплату позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару податок на додану вартість включив до податкового кредиту.

Разом з тим, при за даними акту ДПІ у м. Чернігові «Про результати зустрічної звірки» від 25.04.2013 р. ТОВ «Парма ЛТД» відсутнє за місцезнаходженням.

Також, за змістом службової записки ГВПМ ДПІ у м. Чернігові у ТОВ «Парма ЛТД» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності щодо купівлі та реалізації товарно-матеріальних цінностей.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про заниження позивачем податку на додану вартість на 1 183 514 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 88 118 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Прилуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542202/195 від 18.06.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 775 271 грн., у тому числі 1 183 514 грн. за основним платежем та 591 757 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000562202/194 від 18.06.2013 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 88 118 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 44 059 грн.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит, для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Парма ЛТД».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору поставки нафтопродуктів № 2509 від 25.09.2012 р., видаткових накладних, рахунків-фактур, паспортів якості, податкових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), подорожніх листів, банківських виписок, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Агрікор Холдинг» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагенту, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Парма ЛТД».

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Посилання відповідача на акт ДПІ у м. Чернігові «Про результати зустрічної звірки» від 25.04.2013 р. обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так само і висновки службової записки ГВПМ ДПІ у м. Чернігові про відсутність у ТОВ «Парма ЛТД» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, є суто суб'єктивною посадовця органу доходів та зборів, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 23 квітня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.