Ухвала суду № 38466751, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12733/13-а( у 2-х томах+3 дод) Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю представника позивача - Петрова О.М., представника відповідача - Шмігеля Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними угод, укладених ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" з ТОВ "Гранд Технолоджіс" та іншими контрагентами за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. викладених в акті від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232; визнання протиправними дій щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" по взаємовідносинам з ТОВ "Гранд Технолоджіс" та іншими контрагентами з січня по грудень 2012 року включно на підставі акту проведення зустрічної звірки від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232; зобов'язання вилучити з картки особового рахунку ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" та з усіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі електронної бази даних "Податковий блок", інформацію внесену на підставі акту проведення зустрічної звірки від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232; зобов'язання відновити в картці особового рахунку "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" та в усіх інформаційних базах органів державної податкової служби, в тому числі електронній базі даних "Податковий блок", суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість з січня по грудень 2012 року включно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Гранд Технолоджіс" та іншими платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатом якої складено акт про проведення зустрічної звірки №312/26-55-22-04/32852232 від 16.07.2013 року, відповідно до якого не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, надання послуг) ТОВ "НДІКТ" у ТОВ "Гранд Технолоджіс" у січні 2012 року, лютому 2012 року, березні 2012 року, квітні 2012 року, травні 2012 року, червні 2012 року, липні 2012 року, серпні 2012 року, вересні 2012 року, жовтні 2012 року, листопаді 2012 року, грудні 2012 року. Також, відповідно, не підтверджено задекларовані ТОВ"НДІКТ" податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит в зазначеному періоді.

Так, в ході перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 22, ст. 185, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Крім того, на підставі висновків, викладених у Акті перевірки відповідачем у інформаційних базах органів державної податкової служби суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларовані ТОВ "НДІКТ" за січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, зменшені до "0".

Вважаючи вказані дії та висновки акту перевірки відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 73.5 статті 73 Податкового кодексу України - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості, операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками, і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок - зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Отже Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено виключний перелік випадків, за яких складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Так до них віднесено встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за податковою адресою та зняття суб'єкта господарювання з обліку. Інших підстав для складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки чинне законодавство не містить.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2013 у справі № 2а-2004/12/1070.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, колегія суддів зазначає, що в акті зустрічної звірки не містяться посилання відповідача на джерело, що стало підставою для висновків про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду першої інстанції надано ряд первинних документів, що посвідчують його взаємовідносин з контрагентами в перевіряємому періоді, а саме:

- по взаємовідносинах з ТОВ "Гранд Технолоджіс" - договір №1/061011 від 6 жовтня 2011 року; довіреність на отримання ТМЦ № 1 від 1 січня 2012 року; журнал-ордер та відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2012 рік; видаткові накладні та рахунки-фактури ТОВ "Гранд Технолоджіс" за січень - грудень 2012 року; податкові накладні ТОВ "Гранд Технолоджіс" за січень - грудень 2012 року. Вказані документи підтверджують отримання ТОВ "НДІКТ" від ТОВ "Гранд Технолоджіс" товару (радіокомпонентів);

- по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_4 - договір № 1 від 1 листопада 2010 року; додаткова угода № 1 від 1 грудня 2010 року до договору № 1 від 1 листопада 2010 року; специфікації замовленої продукції за січень - грудень 2012 року; накладні та акти виконаних робіт за січень - грудень 2012 року. Вказані документи підтверджують отримання ТОВ "НДІКТ" від ПП ОСОБА_4 складових частин для виготовлення радіоапаратури;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Стеліт" угоду № 32/29 від 31.05.2012 року; додаток № 1 до угоди № 32/29 від 31.05.2012 року; додаток № 2 до угоди № 32/29 від 31.05.2012 року; видаткові накладні та рахунки-фактури за червень - грудень 2012 року; податкові накладні за липень - вересень 2012 року. Вказані документи підтверджують отримання ТОВ "НДІКТ" від ТОВ "Стеліт" складових частин для виготовлення радіоапаратури;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Електрон-Керамікс" договір №09-КТ/ЕК-2010 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 1 листопада 2010 року; додаткова угода № 1 до договору №09-КТ/ЕК-2010 від 1 грудня 2010 року; додаткова угода № 2 до договору №09-КТ/ЕК-2010 від 6 грудня 2010 року; специфікації на товар, що підлягає виготовленню на замовлення за січень - грудень 2012 року; акти приймання-передачі матеріальних цінностей та довіреності на них за січень - грудень 2012 року; акти приймання-передачі робіт та накладних на отримання готової продукції за січень - грудень 2012 року. Вказані документи підтверджують передачу складових частин та радіокомпонетів для виготовлення радіоапаратури та отримання готової продукції ТОВ "НДІКТ" від ТОВ "Електрон-Керамікс";

- по взаємовідносинах з ДП "Оризон-Навігація" договір №01/1-КТ/ОН-2012 від 3 січня 2012 року; додаткова угода № 1 від 03.02.2012 року до договору №01/1-КТ/ОН-2012;

видаткові накладні виписаних ТОВ "НДІКТ" в березні - грудні 2012 року, довіреності на отримання матеріальних цінностей. Вказані документи підтверджують продаж ТОВ "НДІКТ" виготовленої радіоапаратури на користь ДП "Оризон-Навігація";

- податкові декларації з ПДВ за 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 місяць 2012 року разом з реєстром виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "НДІКТ";

- банківські виписки по рахунку ТОВ "НДІКТ".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочинами, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, обґрунтованими є дії позивача щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами у січні - грудні 2012 року.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемними угод, укладених ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" з ТОВ "Гранд Технолоджіс" та іншими контрагентами за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. викладених в акті від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, статтею 20 ПК України серед прав органів державної податкової служби не передбачено зокрема право на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними. Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем будь-яких доказів щодо винесення вироку за вчинення будь-якого злочину, пов'язаного з господарською діяльністю позивача та вказаного контрагента не надано.

В свою чергу, державним податковим інспекціям надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами (ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»), а не самостійно вирішувати дане питання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Також колегією суддів взято до уваги лист Державного комітету України з питань регуляторної політки та підприємництва № 7319 від 16.09.2011 року, де зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

З наведеного слідує, що висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів а не податкових органів.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Акт перевірки не містить конкретних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, укладені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме такі угоди порушують публічний порядок.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладені договори, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін.

Отже, доводи відповідача щодо нікчемності (фіктивності) правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, колегією суддів вважаються необґрунтованими, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемними угод, укладених ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" з ТОВ "Гранд Технолоджіс" та іншими контрагентами за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. викладених в акті від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" по взаємовідносин з ТОВ "Гранд Технолоджіс" та іншими контрагентами з січня по грудень 2012 року включно на підставі акту проведення зустрічної звірки від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232 та стосовно внесення відповідачем змін (коригування) до картки особового рахунку ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" та з усіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі електронної бази даних "Податковий блок", інформацію внесену на підставі акту проведення зустрічної звірки від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби» (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 р. № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків». Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Крім того, за приписами ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів.

Зі змісту п.2.10.3 п.2.10 наказу №266 вбачається, що співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол.3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно п.2.14 наказу №266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.20 наказу №266 передбачено, що за наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС: усуваються помилки, допущені працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності органом ДПС з паперового носія; враховуються уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платником ПДВ); складаються акти перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) із обов'язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.

Відповідно до п.2.21 наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У п.2.8 наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

З урахування наведеного, судами попередніх інстанції обґрунтовано зазначено, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

При цьому зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що за наслідками проведеної зустрічної звірки податкові повідомлення - рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем безпідставно було анульовано показники відповідної податкової звітності ТОВ "НДІКТ" за січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року та безпідставно внесено зміни до автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" стосовно відомостей щодо задекларованих ТОВ "НДІКТ" податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Викладена правова позиція повністю узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" по взаємовідносин з ТОВ "Гранд Технолоджіс" та іншими контрагентами з січня по грудень 2012 року включно на підставі акту проведення зустрічної звірки від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232, та про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо внесення змін (коригування) до картки особового рахунку позивача та до інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації, на підставі акту проведення зустрічної звірки від 16.07.2013 р. № 312/26-55-22-04/32852232, є протиправними.

Вказані дії відповідача суперечать чинному законодавству України, оскільки ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові документи, не передбачають саме таких дій відповідача за наслідками складення Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, а тому визнаються судом протиправними.

Для відновлення становище, що існувало до порушення, суд погоджується із доводами позивача, про необхідність зобов'язання відповідача поновити в картці особового рахунку ТОВ "НДІКТ" та в усіх інформаційних базах органів державної податкової служби, в тому числі електронній базі даних "Податковий блок", суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ "Науково-дослідний інститут комп'ютерних технологій" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість з січня по грудень 2012 року включно.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не довів правомірності своїх дій.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Ухвалу в повному тексті виготовлено 18.04.2014 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.