Ухвала суду № 38467908, 17.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року

справа № 808/6122/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Механізована колона №16» товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі №808/6122/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Механізована колона №16» товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби 10 липня 2013 року звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства «Механізована колона №16» товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке» згідно якого просить стягнути з рахунків у банках відповідача кошти у сумі податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 13 788 грн. 52 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач станом на 05.07.2013 року має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 13 788 грн. 52 коп., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих ним грошових зобов’язань та нарахування пені за несвоєчасну оплату зобов’язань. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Суд стягнув з відповідача (код ЄДРПОУ 01380884, до державного бюджету на р/р 33214811700009, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач – місцевий бюджет Шевченківського району, ЄДРПОУ 20523125 – заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 13788,52 грн. (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн.. 52 коп.

Постанова суду мотивована тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про наявність у позивача податкового боргу несплаченого в добровільному порядку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неповного з’ясування судом обставин справи, що мають істотне значення для справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про сплату податкового боргу, до винесення рішення у справі, а саме 17.07.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 17 липня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до даних облікової картки відповідача та довідки про заборгованість станом на 05.07.2013 року сума заборгованості відповідача з цього податку за рахунок несплати у визначений законодавством строк суми грошового зобов’язання становить 13 623,22 грн., в тому числі: за квітень 2013 р. – 3 823,24 грн. (залишок несплаченого зобов’язання); за травень 2013 р. – 4 899,99 грн.; за червень 2013 р. – 4 899,99 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань позивачем була нарахована відповідачу пеня, яка станом на 05.07.2012 року складає 165,30 грн.

15.03.2013 року позивачем була сформована податкова вимога №66, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов’язанням у розмірі 3 823,26 грн. Вказана податкова вимога була отримана посадовою особою відповідача 11.04.2013 р.

Отже, згідно даних облікової картки та розрахунку заборгованості за відповідачем рахується сума грошового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 13 623,22 грн., а також пеня у сумі 165,30 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по земельному податку з юридичних осіб складає 13 788,52 грн.

Вищезазначена сума грошових зобов’язань відповідачем не була сплачена.

Стягнення з відповідача суми податкового боргу є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення податкового боргу з відповідача з його розрахункових рахунків у банку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з п.95.4 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ст.95 Податкового кодексу України передбачений спеціальний порядок і механізм здійснення органом доходів і зборів стягнення податкового боргу з платників податків, то суд вважає, що права позивача будуть дотримані при стягненні коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, та вірно встановивши обставини наявності у відповідача податкового боргу у сумі 13 788 грн. 52 коп., з яких 13 623,22 грн. – сума грошового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб та 165,30 грн. – пеня, який у добровільному порядку не погашений, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку необхідність його стягнення.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, що відповідач сплатив податковий борг, до винесення рішення у справі, а саме 17.07.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням №80 від 17 липня 2013 року, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року про відкриття провадження, відповідачу було запропоновано надати письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються (а.с.1).

Проте відповідачем на пропозицію суду не було надано доказів для підтвердження обставин, на які він посилається, що стало підставою для вирішення справи на основі наявних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Враховуючи те, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав ненадання до суду першої інстанції доказів того, що відповідач сплатив податковий борг, суд апеляційної інстанції не вправі досліджувати такі докази.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Механізована колона №16» товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке» - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі №808/6122/13-а – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 18 квітня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко