Ухвала суду № 38467850, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 рокусправа № 804/203/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі №804/203/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФГІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГІ» 27 грудня 2012 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби, згідно якого просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0006411501 від 19.09.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача щодо завищення позивачем від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового) періоду, викладені у акті №2596/1501/37373876 від 03.09.2012 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 вересня 2012 року № 0006411501.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки, про порушення позивачем приписів п. 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих та перехідних положень ПК України.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем 03.09.2012 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 року платника податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «ФГІ».

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 03.09.2012 року

№2596/1501/37373876, у якому зроблено висновок про порушення позивачем абз. 5 п.п. 153, п. 150.1 ст. 150 ПК України, пункту 3 розділу 4 Розділу XX ПК України, п. 97 Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 05.07.2012р. за № 5083-VІ4834, наказу ДПА України від 28.09.2011р. за № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011р. за № 1215/19953 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011р. за №1684 - підприємством у рядках 1.3 та 6.3 додатку ЦП до додатку ІД податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року завищено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду на суму 7 117 606 грн.

Зазначене порушення призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року на 69 485 грн. (а.с. 7,8).

Згідно з актом перевірки підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу XX ПК України, що виявилось у тому, що позивачем у поданій до податкового органу податковій декларації за І півріччя 2012 року, з урахуванням уточнень, було відображено не 25% суми від'ємного фінансового результату, які рахуються станом на 01.01.2012 року, а всю суму від'ємного фінансового результату, що в свою чергу призводить до заниження об'єкту оподаткування.

Отже, спір між сторонами виник з приводу застосування до обліку операцій з цінними паперами приписів п. 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих та перехідних положень ПК України, який наголошує про особливості застосування у 2011-2012 році приписів ст. 150 ПК України та визначає порядок визначення податку на прибуток.

Заперечення позивача на акт перевірки (вих. №20/12 від 11.09.2012 року) відповідачем не були прийняті до уваги.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2012 року за №0006411501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 86 856,25 грн., в тому числі за основним платежем - 69 485,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 371,25 гривень.

За результатами адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до абз 4 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Пунктом 153.8 ст.153 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку в наслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими ніж цінні папери корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатом такого звітного періоду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та за результатом господарських операцій позивача з цінними паперами, що мали місце протягом 2011 року, станом на І півріччя 2012 року від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами попереднього звітного періоду був повністю відображений позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року.

У податковому періоді за І півріччя 2012 року згідно податкової декларації з податку на прибуток, яка була предметом перевірки, у позивача доходи від операції з цінними паперами перевищують витрати, в тому числі, з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами попереднього звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вказані обставини та зазначені норми діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до спірних відносин не підлягають застосуванню норми абз 5 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Згідно із Законом України від 24.05.2012 року № 4834 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» внесено зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України, якими запроваджено особливий порядок застосування статті 150 Кодексу в період 2012-2015 років, що передбачає обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого станом на 1 січня 2012 року, який враховується у витратах при визначенні податкових зобов'язань платника податку у наступних звітних податкових періодах.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення; у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

-звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

-звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

-звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

-звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду І півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012р. за № 4834-VІ, на який посилається відповідач, законодавець вніс зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового Кодексу України та передбачив лише особливі умови перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування, а саме: у 2012 - 2015 роках таким чином, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами не є ідентичними за своєю економічною сутністю.

Посилання податкового органу, як на підставу для висновку про допущення позивачем порушень, на пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України є не повними, оскільки, як вбачається із змісту даної норми, він стосується лише особливостей перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а тому не може бути застосований на порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, який за своєю економічною суттю не є об'єктом оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відносно того, що якщо за підсумками І півріччя 2012 р. платник податків отримує дохід, відсутні підстави для розрахунку від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду, відповідно до вимог абз. 5 п. 153.8 статті 153 Податкового Кодексу України за правилами, передбаченими ст. 150 Податкового кодексу України, та підлягають застосуванню норми абз 6 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, які не містять таких обмежень, які встановлені ст. 150 Податкового кодексу України.

Закон України від 24.05.2012 №4834-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» не обмежує право платника податку врахувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України, та як наслідок необґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з відсутністю порушень податкового законодавства з боку позивача, застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є також безпідставним та неправомірним.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі №804/203/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 11 квітня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко